— Ще у 1985 році, коли на перше вересня пролунав перший дзвоник у новій школі, вона мала таку перспективу, — розповідає директор Дібрівського ліцею (такий віднедавна статус у навчального закладу) Василь Ковтунович. — Адже вже тоді у розраховану на 320 учнівських місць школу прийшло 340 учнів. З року в рік їхня кількість збільшувалась, а нині маємо 434 учні. Адже до нас на навчання довозять ще й 31 дитину із Зеленої Діброви, Вовчиць та селища рибгоспу. Цьогоріч випустили 18 дітей, а маємо 48 першокласників. І тепер журимось, щоб усіх було де навчати.

У багатодітному Дібрівську з майже двохтисячним населенням побачили вихід із ситуації у тому, щоб мати ще один корпус. Цю ідею почали реалізовувати з 2018 року в рамках проекту «Реконструкція актової зали під початкову школу на 150 місць». Торік в одноповерховому приміщенні були готові шість класних кімнат, що дуже розвантажило школу.

— Залишилось закінчити реконструкцію актової зали та кількох класних кімнат, щоб нарешті дібрівські діти навчались у нормальних умовах, — каже Василь Ковтунович. — Але все упирається у фінансування. Звернулись до керівника нашої територіальної громади Богдана Квачука.

— Ми теж зацікавлені, щоб діти навчались у хороших умовах, — каже Зарічненський селищний голова Богдан Квачук (до речі, батько п’яти дітей). — На завершення робіт ми віднайшли у місцевому бюджеті 498 тисяч гривень. Але потрібно ще 2,8 мільйона гривень. Тож разом із народним депутатом України по нашому 155-му виборчому округу Віктором М’яликом побували з клопотанням про виділення цієї суми у Рівненській ОДА, де нас прийняв перший заступник голови ОДА Сергій Подолін. Обіцяли підтримати. Розраховуємо, що і депутати Рівненської обласної ради підтримають на комісіях та сесії виділення коштів на завершення робіт по ліцею у Дібрівську. Адже батьки, представники Зарічненської територіальної громади, керівництва Вараського району, депутат обласної ради Іван Калюта побували на прийомі у голови Рівненської обласної ради Сергія Кондрачука, аби заручитись і його підтримкою. Адже, мабуть, і він, і депутати зацікавлені, щоб діти навчались у нормальних умовах.

Як бачимо, проблема зі школами у багатодітному Рівненському Поліссі стоїть дуже гостро. Тут без вагомої підтримки держави не обійтись. Фінансування будівництва однієї-двох у рік не вирішує цю глобальну проблему. Бо ветхих, аварійних шкіл з кожним роком стає дедалі більше — роки роблять свою руйнівну справу. Тож недаремно на вустах і в депутатів, і в обласної влади пропозиція до уряду — прийняти Державну програму з будівництва шкіл, дитсадків спеціально по Рівненському Поліссю.