Про залучення інвестицій, інфраструктурні проекти та розвиток медицини в об’єднаних територіальних громадах говорили під час другого дня всеукраїнського форуму «Україна 30», присвяченого децентралізації.

«Хотів би, щоб від дискусій про те, що даємо громадам рибу, ми перейшли до передачі їм уже якогось спінінгу. А ще краще — приладдя для виготовлення спінінгів та вудок», — такими словами розпочав свій виступ голова політичної партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. За його словами, окрім прямих та зрозумілих способів наповнення бюджету, таких як податки, необхідно говорити і про опосередковані способи. Передусім це земельне питання. На думку народного депутата, громади мають провести серйозну роботу в цьому напрямі — спочатку інвентаризувати землі, потім розібратися у межах своєї стратегії й генерального плану, що з цими землями мають намір робити — продавати, здавати в оренду, залучати аграрних інвесторів чи зонувати для промисловості.

Ще один перспективний напрям фінансування місцевих бюджетів — це приватизація. «У нас є дві площини — державна і місцева. А також велика та мала приватизація, — пояснив О. Корнієнко. — Завдяки тому, що ми силою закону змусили із районного рівня передати все на рівень громад, вони отримали велику та, я би сказав, надлишкову кількість приміщень та закладів». Для ілюстрації цих слів парламентарій навів такий приклад: в одній громаді нині може опинитися на балансі два будинки культури — свій та районний. Що з ними робити — незрозуміло. Два будинки культури не потрібно. У таких випадках місцева приватизація може напряму слугувати джерелом наповнення бюджету для громади, переконаний О. Корнієнко.

Народний депутат поінформував, що є автором законопроекту № 4575, який стосується малої державної приватизації і постулює, що 10 відсотків від державної малої приватизації має йти в громади. «Думаю, наше завдання просте — прийняти цей закон до нового бюджетного року, щоб новий бюджетний кодекс вступив у дію вже з цим положенням», — зазначив О. Корнієнко. І додав: «За оцінками Фонду держмайна, десять відсотків від малої приватизації в першому півріччі мали би становити 1,6 мільярда гривень. Це 167 мільйонів, які надійдуть у громади одразу в грошовому еквіваленті. А ще є непрямі вигоди, робочі місця, а з ними і славнозвісні ПДФО. А це розвиток інфраструктури та соціальної відповідальності».

Натомість питання великої державної приватизації О. Корнієнко назвав «ідеологічним». Мовляв, люди в нас чомусь дуже лякаються приходу інвесторів. Бояться, що ті дбатимуть про свою територію, а про них забудуть. Саме тому громадяни виходять на мітинги і виступають проти інвесторів. «Закликаю людей бути більш відкритими до світу і до інвесторів, у тому числі, — акцентував він. — Це нормальна історія. В усьому світі відбувається продаж великих об’єктів і жоден інвестор не приїде забирати людей у рабство». Водночас, громади разом із Фондом держмайна мають можливість відпрацювати інвестиційні умови так, щоб вирішити, зокрема, й свої внутрішні проблеми — відремонтувати школу чи дорогу абощо.

Нині маємо дві крайності, зазначив О. Корнієнко. Одна із них — позиція «собаки на сіні». Маємо багато об’єктів, але продавати їх не будемо, бо може через 10 років вони подорожчають. Але вони ж можуть і розвалитися за цей час, наголошує парламентарій. Інша крайність — спроби продати об’єкт самому собі або приватизувати «на кума, брата, свата». Позиція глави партії «Слуга народу» в цьому питанні однозначна: від таких речей треба відходити. Якщо є економічна складова, інвестиційний план, розуміння того, що в перспективі громада отримуватиме від продажу якогось приміщення, треба спиратися на реальні цифри наповнення бюджету, а не накопичувати непотрібне самим собі майно.

Підсумовуючи, О. Корнієнко зауважив, що в партії «Слуга народу» бачать у приватизації великий ресурс — прямий і опосередкований. «Будемо працювати над прийняттям закону № 4575 та супутніх документів на цій осінній сесії, — сказав він.

— І співпрацюватимемо із Фондом держмайна для налагодження навчання та підготовки місцевих інвестиційних радників. Щоб у громаді не тільки голова своєю харизмою міг залучати інвесторів, а щоб навіть маленькі громади могли працювати з інвесторами і наповнювати свої бюджети».

Під час пандемії на місцевому рівні громадяни особливо гостро відчули важливість налагодження належного медичного обслуговування в громадах. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зауважив, що центральні районні лікарні після реформи перейшли на баланс об’єднаних територіальних громад. Вони змінили власника і очікують нових підходів до їх утримання. Програма медичних гарантій оплачуватиме вартість послуг у цих лікарнях, а органи місцевого самоврядування у ролі власника мають забезпечити утримання закладів, їх технічну реорганізацію та переоснащення. Соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян очікують від місцевої влади фінансування саме в медичні заклади. «Жоден із нас не справиться поодинці, ми повинні працювати як єдина команда і в профілактиці, і в розвитку медичної інфраструктури», — зауважив міністр.