Усупереч потужній кампанії проти проекту та економічним обмеженням, передусім з боку США, котрі просувають свій скраплений газ у країни Європи, а також України, котра зазнає мільярдних збитків від поки що не повного використання власної ГТС, інших країн, будівництво увійшло в фінальну стадію і має завершитися до кінця літа. Проте, незважаючи на цей уже очевидний факт, аналітики, експерти, а особливо німецькі політики, котрі проводять кампанію перед виборами в Бундестаг, продовжують трощити списи в дискусіях «за» і «проти».
Приміром, лідер християнських демократів і один з кандидатів на посаду канцлера Армін Лашет в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita, котре цитує газета Die Welt, запевняє, що Німеччина обстоюватиме інтереси України, оскільки її «безпека та суверенітет мають стати пріоритетом для німецької зовнішньої політики». Лашет щоразу наголошує на тому, щоб «Північний потік-2» не використовувався проти України. «Це економічний проект, але геополітичний аспект має бути врахований», — вважає політик. Він також запевнив, що Берлін «готовий застосувати серйозні обмеження, якщо Москва використовуватиме газопровід як геополітичну зброю проти Києва».
Утім, не все однозначно у сприйнятті кандидата на посаду канцлера його електоратом, котрий закликає Лашета «сфокусуватися на власній безпеці, а не на безпеці України». Чи буде він і надалі таким послідовним, зважаючи на істотне падіння рейтингів християнських демократів?
Ще категоричніший глава федерального відомства з охорони довкілля ФРН Дірк Месснер, котрий передрікає «Північному потоку-2» долю «динозавра» енергетики через перехід Німеччини на відновлювані джерела енергії. В інтерв’ю виданню Redaktionsnetzwerk Deutschland він нагадав, що країна до 2030 року має зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 65% порівняно з рівнем 1990-го, запроваджуючи альтернативні джерела енергії. Тож на цьому тлі, вважає Месснер, транзит має вигляд такого, що «випав з часу».
Щоправда, його опоненти-аналітики нагадують: проект, який забезпечить європейські країни російським газом, оскільки вони, зокрема Норвегія, Нідерланди, Данія, Велика Британія, зменшують видобуток власних вуглеводнів, але споживають їх на тому само рівні.
У німецькому політикумі ще існує розмаїття думок щодо газопроводу «Північний потік-2», але спостерігачі дедалі частіше доходять спільної думки, що коли йдеться про постачання дешевшого російського газу, то критики, котрі вимагають зупинити будівництво, здебільшого замовкають.
Також агенція Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела в Берліні днями дійшла висновку, що Німеччина не зупинить «Північний потік-2», «незалежно від позиції Сполучених Штатів». Хоч би які заяви лунали з Вашингтона, Берлін має намір продовжувати брати участь у проекті, зазначає видання. «У разі небезпечних кроків Москви щодо енергетичної безпеки Європи замість санкцій проти цього транзиту Берлін спиратиметься на розширенні обмежень Євросоюзом», — стверджують співбесідники агентства, вважаючи, що такі заходи стануть «складнішою відповіддю» для російської влади.
Кореспондент «Голосу України» днями побувала в Любміні, поблизу Грайфсвальда, де трубопровід «Північного потоку-2» з Балтійського моря (німці називають його Східним) виходить на поверхню (на знімку), продовжуючи шлях суходолом на південь Німеччини до кордону з Чехією. Звісно, територія цього кінцевого пункту охороняється камерами відеоспостереження, але навряд чи будь-кому спало б на думку, що це об’єкт, у який вкладено кілька мільярдів євро. Проте цікаві можуть вдовольнити свій інтерес у музеї цього газогону, де детально викладена вся його історія.
Окремий розділ цієї незвичної експозиції — усе, що пов’язано з охороною довкілля у зв’язку з будівництвом газопроводу. Організатори розклали «по поличках» виконання усіх вимог природоохоронного законодавства Євросоюзу, на чому постійно спотикалися компанії, що здійснювали будівництво. Експозиція переконує, що всі вимоги виконані, й довкіллю трубопровід не загрожує.
Удалося перекинутися словом і з тутешніми мешканцями — щодо доцільності наявності газогону в Німеччині. Люди здебільшого стримано знизували плечима: «Він уже готовий працювати, то що казати?» До того ж чимало жителів невеликого Любміна отримали тут робочі місця. А своя сорочка — вона завжди ближча до тіла.
Берлін.
Фото автора.
