Цю проблему в обласній раді обговорюють не вперше, адже на адресу керівництва і депутатів надходить чимало звернень із проханням виділити кошти на будівництво нових шкіл у поліських селах з високою народжуваністю.

Так, на комісії вкотре йшлося про ситуацію з будівництвом школи в селі Вири Сарненського району, на будівництво якої необхідно понад 137 мільйонів гривень. Нагадаємо, у Вирівській ЗОШ ІІ—ІІІ ступенів, яка розрахована на 220 учнів, у 2,5 зміни навчаються 614 дітей. Хоча в селі щороку зростає народжуваність. Тому громада розраховує на підтримку влади, передусім на кошти державного бюджету, адже ні обласний, ні тим паче місцевий «не потягнуть» такого будівництва. Водночас два мільйони гривень з місцевого бюджету громада вже виділила.

Інший освітній об’єкт — Рокитнівський НВК «Школа І—ІІІ ступенів-ліцей», що в селі Рокитне. В одному приміщенні у дві зміни навчаються 807 учнів. За словами представників громади, під навчальний процес тут пристосували всі можливі приміщення, навіть гардероб і медпункт. Тож є гостра потреба добудувати класні кімнати та їдальню. Вартість проекту на сьогодні становить 150,2 мільйона гривень. Цього року громада виконала свої зобов’язання щодо співфінансування і виділила з місцевого бюджету п’ять мільйонів гривень. Але щоб розпочати роботи першої черги реконструкції, необхідно щонайменше 50 мільйонів гривень.

2,8 мільйона гривень просить у влади області громада села Дібрівськ Зарічненської ТГ, щоб завершити проект з реконструкції актової зали під початкову школу. З місцевого бюджету на це виділили вже 498 тисяч гривень, не вистачає ще 2,8 мільйона гривень. Питання про таке фінансування просять вирішити обласну владу в колективному зверненні вчителі та батьки Дібрівська, оскільки немає приміщень для навчання майбутніх першокласників.

Села громад колишнього Рокитнівського району — рекордсмени за народжуваністю не лише на Рівненщині, а й загалом в Україні. Лише у Старому Селі Старосільської ТГ навчаються 1100 учнів. А в селі Дроздинь понад 700 школярів змушені навчатися ще й у приміщенні клубу, до того ж у дві зміни. Як повідомив Старосільський сільський голова Михайло Кузьмич, покрівля клубу потребує капітального ремонту, а це 960 тисяч гривень. Тож громада також розраховує на підтримку з бюджету області.

1 мільярд гривень — щонайменше саме стільки необхідно, щоб розв’язати проблему з дефіцитом шкіл у Рівненській області. Це 11 навчальних закладів переважно в північних районах нашого Полісся.

Рівненська обласна рада ще в березні 2021 року звернулася до керівництва держави щодо збільшення фінансової підтримки з державного бюджету на будівництво та реконструкцію закладів освіти. Адже побудувати їх лише за рахунок обласного бюджету та бюджетів громад нереально.

Очікується, що профільні міністерства розроблять Державну програму з будівництва нових шкіл, зокрема і в північних районах Рівненського Полісся.

Юлія ВАСИЛЕНКО-СЛОБОДЕНЮК,
керівник відділу прес-служби Рівненської обласної ради.

Від редакції

Як бачимо, обласна влада як може намагається підтримати добудову та будівництво нових шкіл на Рівненському Поліссі. Піднімали цю проблему перед урядом і голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, і депутати Рівненської обласної ради на чолі з головою облради Сергієм Кондрачуком.

Рівненське Полісся має високу народжуваність. І це добре. А держава повинна забезпечити нормальні умови для навчання дітей, щоб малюки мали можливість відвідувати дитсадки. Та їх у багатодітних Старосільській і Березівській територіальних громадах взагалі немає. А тут по 600 і більше дошкільнят.

Проблему зі школами ні громадам, ні області самотужки не подужати — надто гостро вона стоїть на Поліссі. Для цього потрібна Державна програма, про що не раз писав і «Голос України». Бо фінансування 1—2 шкіл на рік цю проблему не розв’яже.

У публікації обласної ради названо не всі села, де потрібні нові школи (не кажучи вже про дитсадки). Скажімо, у тій-таки Вирівській територіальній громаді Сарненського району школа тісна не лише у Вирах, а й у Чабелі. Один корпус із трьох класних кімнат побудовано ще у 1947 році з деревини польських бараків, які вціліли після війни, другий — у 1961-му, тут п’ять класних кімнат. Немає спортзалу, уроки фізкультури проводять на вулиці в усі пори року, їдальня — у пристосованому приміщенні.

У Локницькій ТГ конче потрібна школа в селі Кухче, де 350 учнів. Сільський голова Петро Харковець розповів, що вона побудована в 50-х роках минулого століття. Діти навчаються у пристосованих корпусах у дві зміни. Спортивного залу немає, фізкультурою займаються надворі. Їдальня тісна, маленька, розрахована щонайбільше на півсотні дітей, тому змушені почергово годувати їх на кожній перерві.

Вараська ТГ під час об’єднання отримала у спадок серед іншого і стару школу в селі Сопачів. Тут 407 учнів навчаються у п’яти пристосованих приміщеннях. Село багатодітне, є прогноз, що за два роки до школи прийдуть ще 180 дітей, яких не буде де розмістити, не кажучи вже про комфортні умови навчання.

У селі Колки Дубровицької ТГ діти навчаються у п’яти пристосованих приміщеннях 1929 року. Три корпуси освітнього закладу (№ 2, № 4 та № 5) потребують знесення, бо аварійні, комісія заборонила їх експлуатацію. У корпусах № 1 та № 3 теж є певні проблеми: приміщення опалюються грубками, які в зимовий час недостатньо забезпечують відповідний температурний режим; площі класних приміщень не відповідають санітарним вимогам Нової української школи. Тож для 254 учнів (а 1 вересня сюди прийде ще 31 першокласник) потрібна нова школа.

Батьки учнів із села Жадень Миляцької ТГ просять обласну владу, народних депутатів України допомогти з фінансування добудови місцевої школи, тієї частини, де має бути ще одна класна кімната та теплі вбиральні.

Про всі ці випадки писала наша газета. Адже до нас зверталися батьки з колективними листами, щоб донести до уряду серйозність проблеми зі школами на Рівненському Поліссі.

Батьки дітей з північних районів Рівненщини сподіваються, що уряд поставиться серйозно до цієї проблеми, не відбудеться лише обіцянками. Вони вимагають, щоб дітям створили нормальні умови для навчання. Посилаються при цьому на Конституцію України, яка гарантує їм це право.

До речі, цього року Рівненщині наполовину скоротили фінансування таких об’єктів. Людей це обурює. Бо нові реформи в освіті не можна впроваджувати, якщо діти навчаються в тісноті та у пристосованих аварійних приміщеннях, не мають спортзалів, навіть їдалень і, пробачте, теплих вбиралень.

Олександра ЮРКОВА.

Рівне.