На цих землях кілька тисячоліть тому трипільці вперше в Європі засіяли зерна відомого нині на весь світ українського хліба. «Цей край не лише столичний великої європейської держави. А й подарував своє ім’я цілій древній цивілізації — Київській Русі. Тут витоки нашої державності. Ця благословенна земля завжди була осереддям духовності. Саме на Київщині творилися й утверджувалися українська культура, світові взірці літератури, музики, живопису. Гідно представляє себе Київщина і в роки незалежності. Трудові звершення, помножені на здобутки, в галузі освіти, науки, культури, спорту здобуваються невтомною працею мешканців області», — писав свого часу про наш край поет, перекладач, громадський діяч і краєзнавець Борис Олійник.

Економіка сучасної Київщини — складний багатогалузевий комплекс. Нині тут мешкають 1 788,3 тисячі осіб, 62% з яких живуть у містах та селищах міського типу, а 38% — у сільській місцевості. За площею регіон посідає восьме місце в країні, цими землями пролягає 90 відсотків усіх залізничних колій, Київське водосховище — одне з найбільших в Україні. Враховуючи особливості етнічної ситуації, на Київщині значна увага приділяється розвитку культури, мов і традицій національних меншин.

Вражає й кількість пам’яток культурної спадщини — їх в області аж 3 961 об’єкт. Нам є чим пишатися, адже земля Київська — це колиска української історії, культури і мови.

 

Нам є що поліпшувати, змінювати і реформувати

Київщина від самого початку свого існування є унікальним регіоном. Тут утворювалась Київська Русь, область ділили на шматки різні князівства.

А нині особливістю краю є відсутність обласного центру. Місто Київ, де розміщуються основні регіональні органи управління, адміністративно до складу області не входить. Ще однією унікальною особливістю є наявність у її складі міста Славутич, яке територіально розташоване вже на Чернігівщині.

За роки Незалежності Київщина стала потужним індустріальним регіоном нашої держави. Бровари, Васильків, Бориспіль — це найбільші багатогалузеві промислові центри краю. Славиться область і великою кількістю підприємств, що виготовляють меблі, папір і картон, продукти харчування, вироби з металу, спеціалізуються на машинобудуванні. Завдяки географічному розташуванню регіону маємо сприятливі умови для розвитку рослинництва, садівництва, плодівництва. А щорічний приріст обсягів промислового виробництва Київської області дав нам можливість посісти сьоме(!) місце за обсягом реалізованої промислової продукції серед регіонів нашої держави.

Щоб підтримувати земляків, робити їхнє життя в регіоні комфортним та безпечним, щороку Київська обласна рада розподіляє бюджетні кошти на програми розвитку території. Це і підтримка соціально незахищених верств населення, і підвищення енергоефективності, і будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів соціальної сфери.

У 2017 році наша область відзначилась найбільшим міграційним приростом. Це зумовлено стрімким розвитком житлового фонду та наближеністю до столиці. Київщина сьогодні є одним із найбільш економічно розвинутих регіонів України. Це наслідок багаторічної кропіткої роботи органів місцевого самоврядування.

На сьогодні наш край — самодостатній регіон. Але на цьому ми не будемо зупинятися. Нам є що поліпшувати, змінювати і реформувати.

Довідково

Київська область утворена 27 лютого 1932 року. Тут налічується сім районів, 69 об’єднаних територіальних громад, 26 міст, у тому числі 13 — обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1 182 населених пункти. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів. Північну частину краю площею майже 2 тис. кв. км займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

Мовою цифр

Цьогорічний бюджет області становить 4,9 мільярда гривень, а 2020-го був 5,6 мільярда гривень. Скорочення відбулося за рахунок субвенцій. Раніше медичні, освітянські субвенції проходили через область, а нині їх спрямовують безпосередньо на об’єднані територіальні громади. Закладено зростання бюджету в 2,9 мільярда гривень. Такі прогнози пов’язано зі зростанням мінімальної заробітної плати, адже основну частку доходу обласного бюджету становить ПДФО. Бюджет розвитку Київщини — 765 мільйонів гривень.

Наталія ГУНЬКО, голова Київської обласної ради.

Фото надано прес-службою облради.

 

Спільному доленосному рішенню передували гарячі дебати

Тими буремними днями 1991 року, коли Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України, Київська обласна рада на VII сесії XXI скликання, що відбулася 10 вересня, теж прийняла низку важливих документів. Але народні обранці у той доленосний час не завжди були одностайними у своїх рішеннях, досягали консенсусу в гарячих дебатах.

Одними з перших рішень облради були:

1. Про створення тимчасової комісії для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, управління, об’єднань і організацій у зв’язку зі спробою перевороту 19 — 21 серпня 1991 року. Комісія діяла до 7 липня 1992 року.

2. Про підняття на будинку обласної ради синьо-жовтого прапора.

«У зв’язку з проголошенням Верховною Радою України Акта про державний суверенітет України та підняттям над будинком Верховної Ради України історичного національного синьо-жовтого прапора, що символізує миролюбну Українську державу в образі чистого неба і хлібного лану, обласна рада народних депутатів вирішила: до проведення всенародного референдуму про державну символіку та прийняття Конституції України підняти на будинку обласної ради народних депутатів поряд з державним червоно-лазуровим національний синьо-жовтий прапор», — йшлося в історичному документі, підписаному тодішнім головою облради Василем Сіньком.

Якщо ці рішення були ухвалені одноголосно, то дебати щодо включення до порядку денного сесії питання стосовно підтримки рішення Верховної Ради про державний суверенітет України та політичну ситуацію в області 19 — 21 серпня 1991 року пройшли складно. Частина депутатів вважала, що ці питання належать виключно до компетенції парламенту і, як висловився один з представників народу, «все вже вирішено». Проте після нетривалої дискусії обидва ці питання були поставленні на голосування. Як показав підрахунок голосів, за перший пункт проголосував 41 депутат, а за другий — лише 14 з 87 обранців. Тобто рішення не було ухвалено з першого разу, зазначає у своєму дослідженні головний спеціаліст відділу використання документів та інформаційних технологій Державного архіву Київської області Микола Корінний.

Відповідає сподіванням і прагненням нашого народу

Лише переконливий виступ голови Славутицької міської ради Володимира Удовиченка зрушив цю проблему з мертвої точки. «Ми сьогодні не можемо не з’ясувати питання про оголошення акта незалежності. Сьогодні незалежність ще не підтверджена. За міжнародним правом вона набуває чинності, коли це прийме народ України, який висловить свою думку 1 грудня. Населенню області, яке дивиться на своїх депутатів, треба знати нашу позицію. Чому ж ми сьогодні відхилили таке питання? Давайте сьогодні, як народні обранці, самовизначимося, розглянемо, завтра повернемося, бо це дуже важливе політичне питання, і ми повинні висловити свою думку. Якщо в основний порядок денний не включаємо, то давайте розглянемо це питання в «Різному», але свою думку з цього приводу висловимо», — акцентував він. Володимира Удовиченка підтримала низка депутатів, тож саме йому й доручили підготувати проект рішення та звернення до громадян області з цього питання.


Володимир Удовиченко під час круглого столу, організованого спільно редакцією газети «Голос України» та Офісом реформ у Київській області (30 травня 2017 року).

Згодом на сесії Володимир Удовиченко зачитав Звернення до жителів Київщини: «Київська обласна рада підтримує рішення Верховної Ради республіки про проголошення незалежності Української держави, як таке, що відповідає сподіванням і прагненням нашого народу.
...

Депутати обласної ради вважають своїм основним завданням нормалізацію економічної і політичної ситуації в області, прийняття рішень, спрямованих на зміцнення основ нашої державності.

Звертаємося до депутатів рад всіх рівнів Київської області, до трудових колективів, політичних партій і громадських організацій, до всіх виборців підтримати нас і на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року проголосувати за незалежність України і створення самостійної Української держави — України.

Переконані, що це буде на благо наших дітей і внуків, на благо прийдешніх поколінь».

З другої спроби звернення ухвалили одноголосно. Документ опублікували в популярних періодичних виданнях — газетах «Голос України», «Сільські вісті», «Київська правда» і «Вечірній Київ».

Громадськість регіону, як і вся Україна, взяла активну участь у доленосному референдумі. Як свідчить протокол обласної комісії з Всеукраїнського референдуму про результати підрахунку голосів, у голосуванні взяли участь 1 259 129 мешканців Київщини, з яких 95,52% проголосували за незалежність України.

Фото з сайту Державного архіву Київської області.

За документами Державного архіву Київської області.

 

Декомунізація розпочалася ще 1991-го

З моменту старту декомунізації минуло понад шість років — 9 квітня 2015 року було ухвалено Закон України «Про засудження комуністичних і націонал-соціалістського (нацистського) режимів і заборону пропаганди їх символіки». Тож боротьба з радянським минулим стала частиною офіційної політики нашої держави. У рамках закону Верховна Рада в лютому 2016-го перейменувала 21 село в області. Але фактично декомунізація на Київщині розпочалася набагато раніше.


На знімку: проект рішення VІІ сесії XXI скликання Вишневої міської ради народних депутатів Києво-Святошинського району щодо перейменування вулиць міста. 17 вересня 1991 року.

Фото з сайту Державного архіву Київської області.

 

Атланти Чорнобиля

Цьогоріч виповнилося 35 років аварії на Чорнобильській АЕС. Тож весь світ згадував найбільшу за всю історію ядерної енергетики і за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, і за економічним збитком катастрофу. Радіоактивна хмара, що утворилася після вибухів на станції, накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, а й Східну Фракію, тодішню Югославію, Болгарію, Грецію, Румунію, тодішні Литовську РСР, Естонську РСР, Латвійську РСР, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен. Із зони відчуження навколо станції евакуювали понад 115 тисяч людей.

Нинішня Чорнобильська зона включає північ Вишгородського району Київщини, де розташовані безпосередньо АЕС, міста Чорнобиль та Прип’ять, північ Поліського району.

13 серпня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про створення на території площею 48 тис. 870 гектарів у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення — «Чорнобильський спеціальний».

А 26 квітня цього року біля адміністративно-побутового корпусу станції відкрили пам’ятник «Атланти Чорнобиля» (на знімку).

Центром скульптурної композиції є фігура Героя України Олександра Лелеченка, тодішнього заступника начальника електричного цеху, зазначають в інформцентрі ДСП ЧАЕС. У ніч катастрофи в 1986 році він в умовах високого рівня радіації власноруч перекрив подачу водню. І ціною власного життя запобіг вибуху та розповсюдженню аварії на інші блоки станції.

Конкурс на кращий проект композиції відбувся 2017 року. Будівництво мали фінансувати спонсори. Виготовлення пам’ятника оцінили в 1,5 млн грн. Тож на ЧАЕС вирішили звести його власним коштом. Заступник технічного директора (з безпеки) ДСП «Чорнобильська АЕС» Олександр Новіков, який був ініціатором проекту, зазначив, що у назві пам’ятника згадування про кожного працівника, який на своїх плечах тримає цей важкий тягар під назвою «Чорнобиль».

Фото зі сторінки Центру організаційно-технічного і інформаційного забезпечення УЗВ у Фейсбуці.

 

Галузь, що приносить не матеріальні, а моральні дивіденди

Фізична культура і спорт як самостійна галузь в системі державного управління відіграє важливу роль у суспільному житті Київщини.

«Спорт є галуззю, яка не завжди приносить фінансові дивіденди як, наприклад, бізнес. Чудово розумію, що люди, які займаються спортом, — ним живуть і віддають душу, бо спорт перш за все є внутрішнім покликанням!» — зазначає заступниця голови облдержадміністрації Тетяна Щербак.

Тим часом у Бучанській громаді до Дня Незалежності відкрили багатофункціональний спортивний комплекс «Академія спорту». Вартість об’єкта — 118 млн грн, з яких половину профінансовано в рамках «Великого будівництва», решту — з місцевого бюджету.

«Місцеві жителі зможуть займатися тут баскетболом, футболом, волейболом, боксом та іншими видам спорту, виконувати вправи на тренажерах», — зазначив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін під час поїздки до Бучанської громади.

Це великий спорткомплекс: двоповерхова будівля, два міні-поля для футболу, баскетбольний майданчик та ще кілька багатофункціональних майданчиків для занять різними видами спорту. До того ж академія дружелюбна до маломобільних відвідувачів. Тут є спеціальні пандуси, санвузли тощо.

Всередині — багатофункціональна арена на 600 осіб, де проводитимуть спортивні змагання міжнародного та державного рівнів. Утім, користуватися комплексом зможуть усі жителі громади, акцентує Бучанський міський голова Анатолій Федорук. «Реалізовуючи проект, ми розраховували на проведення змагань обласного і державного рівнів, але основним завданням було об’єднати під одним дахом Бучанську дитячо-юнацьку спортивну школу з усіма її секціями та підрозділами. Сумарно академія здатна одночасно прийняти 1100—1200 дітей», — наголошує він.

Факт

За часи незалежної України представники області вибороли для країни 13 медалей на літніх Олімпійських іграх і 14 медалей — на Паралімпійських.
Київщину у складі олімпійської збірної України на Іграх в Токіо представляли десять спортсменів: Анна Лисенко (бокс), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Юлія Юрійчук (веслування на байдарках та каное), Олександр Продан (кінний спорт), Едуард Забуженко (спортивна ходьба), Іван Лосєв (спортивна ходьба), Назар Коваленко (спортивна ходьба), Людмила Оляновська (спортивна ходьба), Дарина Михайлова (марафон), Ольга Голодна (штовхання ядра). Бронзову нагороду з Олімпійських ігор-2020 привезла борчиня Ірина Коляденко.

Фото з відкритих джерел.

Хроніка

10 вересня 1991 року — обласна Рада народних депутатів ухвалила рішення про підняття на своїй будівлі національного синьо-жовтого прапора.

1994 рік — у селі Мазепинці Білоцерківського району встановлено перший в Україні пам’ятник Івану Мазепі. Згодом, 2009-го, тут відкрили меморіальний комплекс Парку козацької слави.

2000 рік — засновано книгу почесних громадян Білоцерківщини «Золотий фонд району». Загалом до неї занесено 98 земляків. Зокрема, 11 учасників АТО/ООС, які віддали життя, захищаючи незалежність України.

11 червня 2001 року — створено Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС».

Грудень 2001 року — у Фастові відкрито «Музей на колесах», експозицію якого присвячено підписанню 22 січня 1919 року Акта злуки.

24 лютого 2005 року — рішенням XVIII сесії ІV скликання засновано Почесну відзнаку Броварської районної ради «Знак Пошани» І, ІI і III ступенів.

Серпень 2007 року — у Борисполі запрацював перший в Україні Поліклінічний центр MAX-WELL, мета якого підвищити ефективність діагностики та лікування онкологічних, кардіологічних та інфекційних захворювань.

2008 рік — у Переяславі-Хмельницькому відкрили Музей «Заповіту» Шевченка. Саме тут Тарас Шевченко взимку 1845-го написав свій «Заповіт».

20 листопада 2010 року — за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у Богуславі урочисто відкрили пам’ятний знак козакам Армії УНР.

19 березня 2014 року — з мешканців Києва та області було створено 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».

12 липня 2017 року — у Бородянському районному відділенні «Укрпошти» відбулося урочисте погашення конверта «85 років Київській області».

3 січня 2018 року — виконавчий комітет Славутицької міської ради визнано переможцем конкурсу грантових проектів Європейського Союзу, що проводився в рамках Ініціативи «Мери за економічне зростання».

2 травня 2018 року — за активне просування європейських ідеалів місто Бровари відзначено премією Plaque of Honour — другою за значущістю нагородою Ради Європи.

2019 рік — на форумі «Інвестиційно-привабливі громади» підписано меморандум про створення Асоціації інвестиційно-привабливих громад — DONE. Вісім громад з чотирьох областей, зокрема, Славутич, Тетіївська громада, Гребінківська громада, Бородянська громада, Узинська громада Київщини домовилися про консолідацію зусиль задля економічного та інвестиційного розвитку територій тощо.

Дивитись у форматі PDF>>>