На знімку: під час інавгураційного Саміту «Кримської платформи».

Представники 46 країн та міжнародних організацій 23 серпня декларували, що Крим не анексовано Російською Федерацією, а «тимчасово окуповано», що кримське питання не закрито і що міжнародна спільнота докладе зусиль для «відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності з міжнародним правом». Установчий саміт «Кримської платформи», який попри шалений тиск Кремля на деяких учасників зустрічі, попри пандемію та події в Афганістані, відбувся у Києві та засвідчив, що Україна не самотня в її прагненні відновити свій суверенітет над півостровом. Її право та зусилля підтримують і зобов’язалися підтримувати майже півсотні учасників «Кримської платформи», в тому числі всі країни—члени НАТО. Іншими словами, питання деокупації Криму знову повертається у міжнародний порядок денний.

Символічно, що установчий саміт відбувся у День прапора і напередодні 30-річчя Незалежності України.

«Для нас 2021 рік — це визначальний рік. Він сповнений важливими датами нашої історії. Нещодавно ми святкували 25 років нашої Конституції, де чітко записано, що Крим — це Україна... З першого ж дня незалежності України Крим був, є і залишається територією нашої держави. Ми це знаємо, пам’ятаємо і зробимо все, щоб так це і було», — заявив під час відкриття інавгураційного саміту «Кримської платформи» Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

«Російська Федерація відділила материкову частину Україну від півострова колючим дротом та блокпостами. Але вона ніколи не зможе ментально відділити українських громадян, які живуть тут і які живуть там. Тому що це єдиний народ. Його не можна розділити прикордонниками, ровами чи окопами. Це народ, який пройшов багато випробувань у своїй історії. Пройде і це. І він, як завжди, переможе», — сказав Голова Верховної Ради. Дмитро Разумков закликав усіх учасників саміту об’єднатися навколо зусиль, яких сьогодні докладає Україна. «Для нас це вкрай важливо, тому що біда не буває чиясь. Вона, на жаль, може приходити і в інші держави. Це знають колеги, які так само сьогодні за цим столом. І перемагати біду, перемагати виклик ми можемо також лише разом», — зазначив він.

Президент України Володимир Зеленський, відкриваючи саміт, зауважив, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зізнався йому: не віриться, що такий масштабний захід відбувається в Україні. Й у це справді важко повірити, оскільки такого рівня саміту з такою кількістю високих представників в нашій державі не було. Неймовірно й те, що від дня, коли вперше було озвучено ініціативу «Кримська платформа», до установчого саміту минуло менше року. А це означає, що ідея витала в повітрі. А, як ми вже знаємо, ніщо не спинить ідею, час якої настав.

Володимир Зеленський заявив, що 23 серпня — це початок деокупації Криму: «Окупація почалася в Москві, деокупація — в Києві». Він визнав, що самотужки Україна не зможе досягти цієї мети. «Ми свідомі того, що наодинці наша незалежна країна ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні і підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова». «Синергія наших зусиль має змусити Росію сісти за стіл переговорів щодо повернення нашого півострова», — заявив Зеленський.

Пізніше, коли за підсумками зустрічі було ухвалено спільну декларацію, Володимир Зеленський зауважив, що серед підписів залишається місце і для Росії. І якщо він там з’явиться, то очевидно, що стане останнім.

Лідер кримськотатарського народу, що найбільше постраждав від окупації півострова, Мустафа Джемілєв запитав у представників міжнародної спільноти: де проходять ті «червоні лінії», які світ не дозволить перетнути РФ і як довго до них іти?

Він нагадав, що діяти треба швидко. Кримськотатарський народ, який пережив депортацію і геноцид 1944 року, «знову опинився під владою окупаційного режиму, який за багатьма параметрами навіть гірший радянського, і знову під тиском окупантів змушений покидати свою Батьківщину, — сказав Мустафа Джемілєв. — За минулі 7,5 року їм  вдалося вижити з Криму близько 30 тисяч кримських татар. А завезли до Криму, за різними оцінками, від 6 тис. до 1,5 млн російських громадян». Він подякував за вже раніше ухвалені резолюції на міжнародному рівні та запроваджені стосовно РФ санкції, але зауважив, що всього цього поки що недостатньо для звільнення Криму від окупації. «ООН виявилася неспроможною і не буде спроможна запобігати і припинити агресію, захоплення чужих територій та міжнародний бандитизм до тих пір, поки агресор буде мати право вето в Раді Безпеки, найголовнішій структурі ООН», — наголосив Мустафа Джемілєв.

Усі учасники установчого саміту, глави держав, урядів, міністри, які виступали під час заходу, не тільки висловлювали підтримку територіальної цілісності України, а й говорили про необхідність тримати питання деокупації півострова на міжнародному порядку денному.

Представники деяких країн, які з власної історії знають, що таке бути під окупацією Кремля чи перебувати в зоні його впливу, шкодували, що подібні ініціативи не виникали раніше. Важливо було почути і від міжнародних організацій, що легітимізації окупації Криму не відбудеться.

Під час виступу заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу, нагадавши, що на червневому саміті лідери країн — членів
НАТО підтвердили підтримку відповідного рішення Бухарестського саміту. «Українці обрали шлях свободи, демократії та євроатлантичної інтеграції, і НАТО повністю на боці України», — запевнив Джоане.

Учасники саміту хоч і визнавали, що деокупація Криму — довгострокова мета, однак наголошували, що вона реальна. І, щоб наблизити цю мету, робота відбуватиметься на кількох рівнях: глав держав та урядів, парламентів та міжпарламентських асамблей, міністрів закордонних справ, громадянського суспільства та експертного середовища.

Для координації роботи 23 серпня у Києві відкрили Офіс «Кримської платформи».

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.