Острів має багатовікову історію та декілька назв.

Між Дніпро-Бузьким лиманом та Чорним морем є невеликий острів Березань. Він давно приваблює туристів, тут щороку працюють офіційні археологічні експедиції. Адже сам острів являє собою своєрідний пиріг з шарами історичних епох та історичних подій.


Археологічні роботи на острові.

Різні назви, різні епохи

Острів має багато назв, в яких відображаються різні періоди історії. Офіційна назва «Березань» походить, найімовірніше, від тюркської «Бюррезень-Ада», що перекладається як «острів вовчої річки». Є версія, що скіфи називали його «березант», тобто високий. Пізніше саме слово трансформувалося і набуло вже сучасного звучання. Острів дав назву річці, лиману та населеному пункту Березанка.

На острові знаходилося найдавніше в Північному Причорномор’ї давньогрецьке поселення Борисфеніда, яке заснували у VII столітті до нової ери вихідці з Мілета, давньогрецької колонії в Малій Азії. Вони ж заснували й давньогрецьке місто-державу Ольвія, що в перекладі означає «щаслива». Це найбільша цілісна пам’ятка античності, що знаходиться в селі Парутино Очаківського району Миколаївської області. І Ольвія, і острів Березань є складовими Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія».

Під час археологічних досліджень на Березані відкриті напівземлянки та кам’яні багатокімнатні будинки елліністичного часу. Серед артефактів знаходили розписні вироби ранньої іонійської кераміки і кераміки елліністичного часу, а також монет, які чеканились в Ольвії. Також є знахідки римського періоду: монети, червонолакова кераміка, плити з написами.

Є й докази існування у Х—ХІІ століттях на острові слов’янського поселення. А запорожці використовували Березань як опорний пункт у морських походах проти Османської імперії. Ще острів називають іменем лейтенанта Шмідта, якого у 1906 році разом з трьома матросами-учасниками повстання на крейсері «Очаків» стратили саме тут. До цього часу на острові зберігся 15-метровий пам’ятник в пам’ять про цю подію.

Існує і майже міфічна версія назви острова. Як вважає миколаївський дослідник Анатолій Золотухін, саме островом Буяном назвав Олександр Пушкін чорноморський острів Березань у своїй казці «Про царя Салтана...» Що ж, кожна назва доводить, що Березань — місцевість, яка має багату історію та потребує подальшого дослідження.

Об’єднані польовою романтикою

Березанська археологічна експедиція Інституту археології НАН України за участю Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського та Миколаївського обласного Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді завершила цьогорічні дослідження. Її очолював відомий археолог Денис Бондаренко.

Як написав він на сторінці у Фейсбуці, — «експедиція вже довгі роки збирає на невеличкому острові найрізноманітніших, але справжніх людей, об’єднаних польовою романтикою та спільною ідеєю рятування та дослідження світової культурної спадщини. Не всі здатні витримати суворі умови безлюдного острова, але в серцях тих, хто не здався, острів займає особливе місце, заставляючи повертатися на нього знову і знову».

Як і більшість археологічних експедицій, Березанська існує силами декількох учених та потужної групи волонтерів: людей різного віку та професій, які віддають перевагу важкій роботі під палючим сонцем над комфортними умовами курортів.

«Без них археологічних відкриттів було б значно менше, — зазначає Денис Бондаренко. — Приємно, що волонтерські лави поповнюють, зокрема, і досвідчені вихованці Літньої археологічної школи Миколаївського обласного Центру національно-патріотичного виховання, студенти-практиканти Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна».

Цьогорічні розкопки були зосереджені на дослідженні так званого кварталу гончарів. Це ділянка античного Борисфену, де у 2012—2016 роках відкриті унікальні гончарні горни. Також експедиція дослідила ділянки житлової забудови VI-V ст. до н. е., середньовічного могильника та багатьох інших знакових старожитностей. Загалом експедиція тривала майже три тижні.

Допомагають небайдужі

Щороку вчені та волонтери стикаються з проблемою забезпечення експедиції необхідним інвентарем, обладнанням, продуктами, водою. Власним коштом такі витрати їм не потягнути. І щороку значну допомогу Березанській експедиції надає

Благодійний фонд родини Крапівіних «Ольвійський меценат». Його заснували чоловік та син відомого археолога Валентини Крапівіної, яка все своє життя присвятила вивченню античної археології Північного Причорномор’я.

Цього року допомогла знайти спонсорів для дослідження острова Березань і голова Миколаївської облради Ганна Замазєєва. Про це повідомила волонтер археологічної експедиції Наталія Софієнко. Зокрема, дівчина поділилася, що поїздка археологів на острів Березань для дослідження місцевості могла би не відбутися через відсутність фінансування. Однак, за словами Наталії Софієнко, завдяки спонсорам, пошуку яких посприяла голова облради Ганна Замазєєва, археологи продовжили розкопки. «Звернулися до Ганни Володимирівни по допомогу, — каже волонтерка. — Вона знайшла нам інвесторів, які забезпечили експедицію необхідним інвентарем та продуктами харчування».

Спонсором експедиції виступив Миколаївський морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», який забезпечив археологів необхідним для роботи і життя на острові обладнанням та продуктами.

На острові Березань в цьому сезоні археологи знайшли житло перших колоністів VII століття до нової ери. «Вони будували собі тимчасове житло, і нам вдалося дослідити дві такі споруди площею до 20 квадратних метрів. Також вдалося зафіксувати чотири середньовічні поховання, які датуються X—XII століттям нової ери. Вони дають нові знання про Березанський некрополь», — розповів керівник експедиції на острові Березань Денис Бондаренко.

Також археологи вивчали будинок багатого борисфеніта. Сама будівля значних розмірів — 150 квадратних метрів. Cкладається з чотирьох приміщень і підвалу, який використовувався для зберігання припасів. Цей об’єкт цікавий тим, що там були знайдені предмети, які залишалися на своєму місці багато століть. Це дає можливість уявити собі, який вигляд мав будинок.

Коли влада та бізнес чують і допомагають ученим, дослідникам, волонтерам, тоді і стаються нові відкриття та примножується туристичний потенціал Миколаївщини.

Миколаївська область.

Фото з відкритих джерел.