Другий етап проекту, ініційованого у 2014 році, передбачає складні реставраційні роботи декорацій зали собору, де на історичному місці встановлено скульптуру одного з найщедріших меценатів Києво-Печерської лаври, котрий брав участь у відновленні Успенського собору після руйнівного нападу 1482 року. Коштом князя було відреставровано та поновлено настінні розписи, виготовлено новий іконостас, прибудовано каплицю Іоана Богослова.

Проект «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» отримав підтримку Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму Республіки Польща.

Костянтин Острозький, династія якого презентує спільний для українського і литовського народів період, коли Україна та Литва були об’єднані в одну державу — Велике князівство Литовське, — один із найславетніших полководців Європи XVI століття. Діяч, який мав титули віленського каштеляна, маршалка Волинської землі, луцького, вінницького, брацлавського і звенигородського старости, за свою військову кар’єру провів понад 30 битв і зазнав поразки лише у двох. Найвідомішу перемогу руський князь здобув у битві під Оршею (1514 рік), де під його булавою союзне військо Великого князівства Литовського і Польського королівства розгромило 40-тисячне військо Московського князівства.

Костянтин Острозький згідно із заповітом був похований в Успенському соборі лаври 24 вересня 1530 року. На замовлення сина, київського воєводи Василя-Костянтина Острозького, у 1579-му було встановлено нагробний пам’ятник з біло-рожевого мармуру. Як зазначають у благодійному фонді «Корона Князів Острозьких», це була одна з небагатьох пам’яток в Україні, композиційна схема якої відповідала типу тогочасних ренесансних європейських пристінних надгробків. Перший детальний опис надгробка ктитора української святині залишив Павло Алеппський, член посольства Антіохійського патріарха Макарія, яке відвідало лавру у червні 1654 року.

Пам’ятник зруйнували разом із собором у 1941 році, коли висадили його у повітря.

Авторами проекту відновленого надгробка (на знімку) стали скульптори, члени Національної спілки художників України Олесь Сидорук і Борис Крилов, а також професор, завідувач кафедри Вільнюської академії мистецтв Арунас Сакалаускас.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.