Як в області реалізують державну програму «Інтернет-субвенція»?

На Вінниччині нараховується чи не найбільше сільських населених пунктів у порівнянні з іншими регіонами держави. Якщо у великих селах уже мають доступ до всесвітньої мережі, то там, де людей небагато, тільки мріють про таку послугу. Провайдери не виявляють особливого бажання витрачати кошти заради десятка абонентів. Ситуація змінюється завдяки урядовій програмі «Інтернет-субвенція». Що вона являє собою?

Інформація до роздумІв

У Вінницькій області 63 об’єднані територіальні громади. Заявки на участь у програмі «Інтернет-субвенція» подали 42 громади, в інших уже користуються Інтернетом. 35 громад оголосили тендерні процедури на виконання робіт. До програми увійшли 235 сільських населених пунктів краю, в яких нараховується 732 заклади соціальної сфери. Серед них 185 Будинків культури або клубів, 179 фельдшерсько-акушерських пунктів, 153 бібліотеки, 98 шкіл, 82 дошкільні заклади, 23 ЦНАПи, два сільські пункти поліції та пожежні частини.

Для прокладення до них Інтернету передбачено майже 25,5 мільйона гривень.

Підраховано: протяжність оптико-волоконних ліній становитиме майже 1,5 тисячі кілометрів. На території населених пунктів, де з’явиться Інтернет, проживає 89 тисяч людей.

Першими в області отримали доступ до світового павутиння сільські бібліотеки. Стаціонарний Інтернет прокладали до таких закладів у рамках програми «Бібліоміст». Роботи почали ще на початку 2000-х у рамках підтримки книгозбірень за однією з програм уряду США. Крім того, у низці громад забезпечили таку послугу за власні кошти. Так Інтернет з’явився у сільських радах, а також у деяких закладах соціальної сфери.

— Провайдер ще тільки прокладав до нас лінію, а до робітників уже звертався дехто з жителів села із запитанням: «А мій будинок можете під’єднати?» — розповідає колишній сільський голова з Жмеринського району, просить не згадувати прізвище. — Особливо цікавилася молодь. Провайдеру це на руку — що більше абонентів, то краще. Тобто досить надавачу інтернет-послуг було зайти в село для прокладання мережі до сільської ради, як у нього одразу з’явилися індивідуальні замовники.

— У нас нині стаціонарних телефонів менше, ніж стаціонарного Інтернету, — розповів «Голосу України» староста села Сугаки Могилів-Подільського району Іван Сухарук. — Від телефону відмовляються, натомість просять Інтернет. Причому, не тільки молодь. Ним користуються односельці середнього і навіть старшого віку. Спершу охочих було менше, надалі їх кількість збільшувалася. Тепер якщо не в кожній хаті, то через одну-другу точно мають доступ до мережі.
Сугаки — це населений пункт з понад тисячею населення, тут є середня школа, амбулаторія сімейної медицини, відділення зв’язку, Будинок культури. А як бути в невеликих селах?

— Якщо в селі є хоча б один заклад соціальної сфери, там буде доступ до Інтернету, — розповів «Голосу України» радник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Кавунець. — Це обов’язкова умова урядової програми «Інтернет-субвенція», яку реалізуємо нині в області. Тобто держава оплатить прокладання Інтернету до кожного села, в якому є об’єкт соціальної сфери. Коли прокладуть волокно, скажімо, до амбулаторії, клубу, дитячого садка, то, зрозуміло, що таку послугу зможе отримати будь-хто з населеного пункту, кому це цікаво. Щоправда, замовити послугу індивідуально доведеться за власні кошти.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Міністерство цифрової трансформації оголосило додатковий етап подання заявок на отримання Інтернет-субвенції. Зробити це треба до 10 вересня. Можуть звертатися ті, хто не встиг у червні або чию заявку відхилили через допущені помилки. Зразок заповнення форми подання є на сайті Мінцифри.

— Для розбудови мережі оптичного Інтернету 670 територіальних громад нашої держави отримали понад 483 млн грн, 510 громад оголосили тендери, а 112 — завершили їх проведення, — йдеться у повідомленні Мінцифри. — Нині провайдери будують мережі для під’єднання сіл.

Андрій Кавунець відповідає за виконання програми «Інтернет-субвенція» на теренах області. Каже, він особисто спілкувався з кожним керівником ОТГ. Ознайомлював з програмою, її особливістю. «З досвіду роботи знаю, що під час особистого спілкування можна більше роз’яснити суть справи, тебе краще зрозуміють, — зазначає Андрій Кавунець. — Якщо держава дає кошти на Інтернет, то варто максимально скористатися такою допомогою, але спершу детально вивчити потребу».

За словами співрозмовника, реалізацію програми розпочали з того, що голови ОТГ попередньо визначили населені пункти, де є хоча б один об’єкт соціальної сфери. Далі вони цікавилися у провайдера вартістю виконаних робіт. На підставі зібраних даних формували заявку для участі у програмі.

— Нині ми на етапі тендерних процедур, — каже Андрій Кавунець. —Після їх завершення провайдери розпочнуть виконання робіт. Але якщо у деяких ОТГ якийсь з населених пунктів «пропустили», то невдовзі матимуть можливість зробити ще одне подання на включення до програми. Принаймні маю таку інформацію. Вона попередня, але, сподіваюся, що нам вдасться забезпечити послугами інтернет-зв’язку усі заклади соціальної сфери, а разом з ними доступ до мережі отримають всі охочі, які проживають навіть у невеликих, чи віддалених від центрів, населених пунктах.

Вінницька область.