Ключовими на ній, звісно, будуть питання, пов’язані з бюджетом. На цьому наголосив під час брифінгу Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, додавши, що до 15 вересня уряд повинен внести до парламенту проект держбюджету на наступний рік.
«Це є ключовим аспектом нашої діяльності. І ключовим фінансовим документом, за яким житиме вся держава наступного року», — сказав він. Ще однією складною проблемою і в організаційному, і в плані взаємодії вертикалі влади голова парламенту назвав боротьбу з коронавірусом. «Усі пам’ятають: наскільки швидко та оперативно треба було реагувати на виклики, які стояли і перед суспільством, і перед парламентом, коли розгорталась пандемія. І Верховна Рада до цього готова», — зауважив Д. Разумков, висловивши сподівання, що всі необхідні кошти будуть передбачені в бюджеті.
Не омине парламент своєю увагою й підготовку до опалювального сезону. Одним із ключових питань тут є питання тарифоутворення. «І хоча це більше прерогатива уряду, парламент не може стояти осторонь. Усе, що залежатиме від нас, ми робитимемо, щоб допомогти українському суспільству пройти і через ці виклики», — сказав політик.
Дмитро Разумков також повідомив, що з вересня журналісти нарешті можуть працювати в кулуарах парламенту. «За цей рік ми змогли побачити, скільки насправді ЗМІ висвітлює діяльність Верховної Ради. Працювала й робоча група з цього приводу, і ми домовились про можливість роботи в кулуарах другого поверху», — сказав глава парламенту, уточнивши, що з відкриттям сесії для журналістів буде відкрита частина кулуарів. Водночас будуть обмеження щодо кількості присутніх журналістів, про що детально поінформують прес-служба та інформаційне управління.
За словами Дмитра Разумкова, нині в парламенті акредитовано понад три тисячі журналістів. Але рік, що минув, показав, що реально у ньому працює трохи більше ста. «Думаю, ми зможемо опрацювати той механізм, який буде зручним і для журналістів, і для роботи парламенту, і сприятиме свободі слова. Бо Верховна Рада була й залишається найбільш відкритим органом по взаємодії з журналістами», — наголосив він, додавши, що на третьому поверсі також продовжить працювати прес-центр.
Підстав для розпуску парламенту немає
Голова Верховної Ради відповів на запитання журналістів. Зокрема, він відкинув припущення щодо можливого розпуску парламенту.
«Я завжди йду за законом. Є стаття 90 Конституції, де чітко передбачено можливість для дострокового припинення повноважень Верховної Ради.
По-перше, це несформована коаліція. Сьогодні коаліція є і, думаю, ні в кого з цього приводу питань не виникає.
По-друге, якщо Верховна Рада не змогла зібратися на пленарне засідання протягом 30 днів. Жодного разу за каденцію дев’ятого скликання такого не було. Є також роз’яснення Конституційного Суду від 19.05.2004 року, де чітко визначено, що таке «не змогла розпочати свою роботу». Якщо бути зовсім відвертим, то ця норма взагалі непрацююча. Бо відповідно до чинного Регламенту, достатньо присутності одного народного депутата, щоб відкрити засідання, заслухати годину запитань до уряду і закрити засідання.
По-третє, щодо несформованого уряду, про що кажуть колеги. Закон про Кабмін говорить про те, що уряд правомочний, якщо дві третини його членів склали присягу перед Верховною Радою.
Тобто це, м’яко кажучи, довільне трактування законів і Конституції. Дуже сподіваюсь, що колеги, радники, інші учасники цього процесу не вводитимуть Президента в оману і штовхатимуть його на порушення чинного законодавства і тим паче Конституції. Але упевнений, що Президент сам розбереться і не допустить таких маніпулювань», — сказав Дмитро Разумков.
Не повинно бути конфлікту інтересів
Прокоментував глава парламенту й можливість ухвалення у другому читанні законопроекту, спрямованого проти олігархів. Він підтвердив, що отримав листа від Уповноваженого з прав людини про те, що цей законопроект не відповідає Конституції, і перед ухваленням його потрібно спрямувати до Венеційської комісії. Цього тижня цей законопроект, за словами Д. Разумкова, не виноситиметься на розгляд сесії, нині він перебуває в комітеті, оскільки до нього подано 1257 поправок.
Сам Дмитро Разумков виступає проти того, щоб списки олігархів складала РНБОУ.
«З цього приводу є багато дискусій. У нас фактично є дві складові: влада і великий бізнес, який називають можливими олігархами. Вони підпадають під дію цього закону. Тож визначати, як він діятиме, і хто є олігархами, не може ні одна, ні інша сторона. Ми ж говоримо, що теоретично представники влади можуть бути пов’язані з олігархічними структурами. То це конфлікт інтересів. І я зараз не говорю про конфлікт, як це прописано в законопроекті. Я кажу про просту людську логіку. Бо це буде і політична корупція у тому числі. Вона не завжди визначається чинним законодавством, але, на жаль, вона має місце. Ми ж маємо виходити не лише з того, що сьогодні є в законодавстві, а й передбачати наступні кроки», — зазначив політик.
Планується, що закон діятиме 10 років. А це не лише каденція нинішнього Президента, а й наступного. «Ми різних Президентів бачили в історії нашої країни. Розуміємо, як такі інструменти, що закладаються в цей закон, можуть потім використовуватись і до чого це може призвести. Тому тут треба дуже виважено підходити», — наголосив глава парламенту.
Незабаром можливі кадрові зміни в уряді
Крім того, за словами Дмитра Разумкова, новий політичний сезон принесе й нові відставки в уряді. Верховна Рада, зауважив він, може визначитись по будь-якому міністру. Є декілька варіантів: або власна заява, або подання прем’єра, або з такою ініціативою можуть виступити народні депутати. «Справді, є міністри, до яких є питання. А є ті, хто, можливо, самостійно піде у відставку. Думаю, незабаром ми це побачимо. Можливо, не на першому тижні, але незабаром», — уточнив Голова Верховної Ради.
Щодо можливої відставки самого Голови Верховної Ради, то Дмитро Разумков зауважив: «Мені моя робота подобається. Сподіваюсь, що я її достатньо якісно виконую. Щодо відставки, то все чітко виписано за Регламентом. Якщо Верховна Рада ініціює цей процес, то ми обов’язково його пройдемо. А далі подивимось на його результат. Різне може бути. Я за посаду не тримаюсь, але працювати я точно буду».
Децентралізацію треба закріпити в Конституції
На запитання, чи потребує перегляду Конституція, про що заявили деякі політики, Дмитро Разумков зауважив, що це дуже загально сказано.
«Говорити про те, що Конституція потребує доопрацювання, це говорити по загалу. Треба йти по конкретиці. Якщо ми говоримо про децентралізацію, то 100 відсотків ми повинні завершити цю реформу. І це потрібно було робити набагато раніше, ще під час другої-третьої сесії Верховної Ради. Тоді таких можливостей було більше ніж сьогодні, давайте будемо відверті.
Потрібно було зробити максимально збалансований законопроект, який би влаштовував всі фракції, бо лише за рахунок монобільшості його неможливо проголосувати, бо потрібно 300 голосів і дві сесії. Плюс цей законопроект повинен пройти висновок КС, а ви знаєте, яка нині там ситуація. Тому сьогодні це буде зробити набагато важче. Тож колеги, які займалися цим питанням, на мій погляд, втратили час. Але тим не менше, децентралізація повинна бути завершена і її не потрібно відкладати.
Я підтримую децентралізацію, вважаю її однією з найбільш якісних реформ. І ми дійсно повинні передати повноваження і відповідальність на місця. Вибудовувати нормальні стосунки і конструктивну роботу між центральними органами влади та місцевими. Бо всі розуміють: ні ми без них, ні вони без нас не зможуть нормально функціонувати. А головне — країна не зможе рухатись уперед без такої взаємодії».
Це не державницька позиція
Крім того, Дмитро Разумков вважає, що якщо секретар РНБО має факти впливу на когось із депутатів, корупції, то має написати відповідну заяву в НАБУ. «Такі розмови можуть дозволити собі лише люди. Чиновники дозволити собі такі вислови не можуть. Або якщо вони таке говорять, то повинні це доводити. Якщо у Верховній Раді є корупціонери, то треба про це не в ефірах казати, а заяви писати. Ми створили велику кількість антикорупційних органів: НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд, ДБР. Створити новину, яка б’є по всіх, — це точно не варіант. «Хайпувати» — це точно не про владу», — сказав він, додавши, що його пропозиція до пана Данілова — прийти і виступити з парламентської трибуни — залишається в силі.
А от у деяких моментах «краще жувати, ніж говорити». Так Дмитро Разумков прокоментував слова Олексія Арестовича, що Україну треба пойменувати на Русь-Україна і що нібито подібний законопроект готується в Офісі Президента. «Справді, Україна сьогодні потребує змін, реформ. Але точно вона не потребує зміни назви. Ми з вами живемо в державі Україна. Думаю, що це влаштовує 99 відсотків наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. Впевнений, що гратися з назвою країни, це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди дають такі коментарі. У мене інформації, що в Офісі Президента готується такий законопроект, немає. Сподіваюсь, що це фейк», — сказав він.
Зберегти і примножити наявний потенціал
Також Дмитро Разумков виступає за ухвалення законопроекту про індустріальні парки, який має розглядатися вже цього тижня. За його словами, про необхідність ухвалення цього законопроекту неодноразово наголошували представники регіонів, в яких він перебував з робочими поїздками.
«Багато хто на нього чекає. Не було жодного відрядження, під час якого мені не ставили б запитання щодо закону про індустріальні парки. Тому, думаю, ми повинні ухвалити цей законопроект. Він дасть змогу в умовах ковіду та постковіду вийти Україні на новий рівень», — наголосив Д. Разумков, додавши, що нині країни починають концентрувати зусилля всередині своїх держав, забираючи інвестиції назад для створення робочих місць, розвитку економіки. Україна, за словами політика, в цьому плані повинна зберегти і примножити наявний потенціал. Щоб інвестори від нас не йшли, а навпаки, заходили.
Щодо законопроекту про медіа, який є обов’язковим у рамках Угоди про асоціацію, то, за словами глави парламенту, потрібно відштовхуватись не від назви, а від пунктів, які закладені в документі. «Я багато спілкувався з представниками ЗМІ з цього приводу. Хтось його підтримує, хтось категорично проти. Там є контраверсійні норми, які потребують доопрацювання.
Створити правила поведінки для ринку медіа — це правильно. Але потрібно зробити так, щоб це не нашкодило свободі слова», — сказав Голова Верховної Ради, додавши, що комітет поки що не пропонував цей законопроект до розгляду.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
