Сергій Рудик.


Олександр Завітневич.

Верховна Рада підтримала постанову № 5814 про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства «Укрзалізниця», розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства
України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників.

Голова ТСК Юлія Гришина констатувала, що стан, в якому опинилася «Укрзалізниця», вже не дозволяє повноцінно виконувати покладені на неї завдання — перевезення вантажів та пасажирів. «Наша ТСК у проміжному звіті назвала конкретні прізвища справжніх винуватців такого стану «Укрзалізниці». Йдеться про представників топ-менеджменту компанії, які не є професійними, кваліфікованими залізничниками, корупція та невігластво яких завдають непоправних втрат державному перевізнику», — заявила вона, констатувавши, що перевірка також встановила втрату третини вартості основних фондів компанії. «План капіталовкладень за п’ять років виконано лише на 65 відсотків та не освоєно в цьому напрямі майже 30 мільярдів гривень. Внаслідок цього інфраструктура залізниці перебуває в критичному стані, тож безпека руху — це уже скоріше диво, а не правило», — підкреслила вона. Ще однією проблемою для «Укрзалізниці» депутат назвала вплив на діяльність компанії великих олігархічних груп, які регулярно недоплачують за перевезення. «За останні п’ять років це позбавило «Укрзалізницю» понад 100 мільярдів гривень», — зазначила Ю. Гришина, додавши, що тільки після призначення нового міністра інфраструктури вдалося домогтися підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Член ТСК, народний депутат Костянтин Бондарєв («Батьківщина») заявив, що під час роботи комісії було виявлено кричущі факти корупції та безвідповідальність як наглядової ради, так і всього керівництва «Укрзалізниці». «Лише один факт: за проведення засідання наглядової ради «Укрзалізниці» на теплоході «Хвиля» український народ заплатив 400 тисяч гривень», -повідомив він, додавши, що попри величезну кількість корупційних проявів, за останні п’ять років щодо компанії було порушено лише 50 кримінальних справ, 30 з яких розслідуються райвідділами поліції. Крім того, К. Бондарєв звернув увагу, що уже два місяці, як ця наглядова рада не повинна працювати, та «оскільки нових членів не обирають, значить це комусь вигідно».

Під час виступу позафракційного народного депутат Гео Лероса, який заявив, що замість звіту ТСК по «Укрзалізниці» потрібно заслуховувати звіт щодо зриву спецоперації по «вагнерівцях», щоб вияснити хто з Офісу Президента злив про неї інформацію, підскочив народний депутат Микола Тищенко («Слуга народу»), який скрутив мікрофон і почав силою тягнути Г. Лероса від трибуни. На штовханину зреагували інші парламентарії, тож головуючий оголосив кількахвилинну перерву в засіданні.

Сам М. Тищенко після цього заявив, що намагався припинити «дуже нахабну спробу» говорити про Президента України речі, які не стосуються теми. «Сьогодні був звіт голови ТСК Юлії Гришиної, але народний депутат дозволив собі говорити не по темі», — сказав він, пояснюючи свій вчинок.

В ході обміну думками, народний депутат Ігор Гузь («За майбутнє») підкреслив, що справді, ніхто не повинен принижувати Президента, але коли це має місце, то потрібно звертатися до суду. «Але виходити сюди і силою викидати будь-якого депутата, вибачте, цього не буде. І якщо нас тут меншість, то настане час, коли пружина більшості з вулиці знесе вас», — заявив він, закликавши представників більшості «втовкмачити це своєму депутату», бо ніхто не має права когось крутити у цьому залі.

Вікторія Сюмар («Європейська солідарність») заявила, що коли ми рухаємося в Європу, то не потрібно вбивати парламентаризм. «Коли ми хочемо, щоб всі мовчали, коли ми так боїмося критики, коли ми так хочемо теплої ванни, ми себе знову лише обнуляємо — і як парламент, і як державу», — сказала вона, закликавши пам’ятати, що на тих, хто уявив себе «смотрящими» за країною та за парламентом, завжди знайдеться більша сила.

На тому, що парламент — це місце для дискусій, наголосив і Ярослав Железняк («Голос»). «Кожен народний депутат має право сказати те, що він хоче. Ця думка може комусь не подобатися, але це думка народного депутата», — сказав він.

Коментуючи цей конфлікт, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що його навряд чи можна звинуватити в тому, що він заважає комусь у цьому залі виступати. «Так було, так є і так буде. А те, що ми не завжди виступаємо по темі, то цим грішить кожна фракція. Це не правильно, але така уже в нас українська традиція. Погоджуюсь, давайте її також виправляти. Але з цієї трибуни, та, сподіваюся, не лише з цієї трибуни, буде можливість говорити. Свобода слова є, була і залишатиметься в нашій державі», — підкреслив глава парламенту.

Водночас керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував відсторонити народних депутатів Г. Лероса та М. Тищенка від участі в засіданнях Верховної Ради: першого — за виступ не по темі, а другого — за застосування сили.
Д. Разумков на це зауважив, що цю пропозицію може розглянути Регламентний комітет, звернувши при цьому увагу, що й сам Д. Арахамія виступав не по темі.

Верховна Рада розглянула та ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про альтернативні види палива» (щодо розвитку виробництва біометану, № 5464). Доповідач від авторського колективу та від Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанін зазначив, що біометан — це очищений біогаз, до якого додається метан, і який є замінником природного газу. За його словами, найбільший потенціал біометану вбачається у його експорті у європейські країни, оскільки Європа декларує перехід до «Зеленої угоди» та відмову від викопних видів палива. Отож біометан дозволить забезпечити завантаження української ГТС. Крім того, біометан можна використовувати у водному та залізничному, а також у громадському транспорті, що дасть змогу покращити екологію міст.

«Метою законопроекту є забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану», -повідомив А. Жупанін.

Також у першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»   (№ 5121). Співавтор законопроекту, народний депутат Максим Павлюк повідомив, що метою цих змін є, зокрема, відновлення норм Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо такого виду заохочення, як зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення.

Парламентарії розглянули в першому читанні урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування, № 4323).

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук поінформував, що ухвалення цього законопроекту — це наше юридичне зобов’язання перед Радою Європи, оскільки є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Невмержицький проти України», за яким ми зобов’язані передбачити в нашому законодавстві процедуру примусового годування осіб, які тримаються під вартою. Наразі у нашому законодавстві відсутня відповідна процедура, тому законопроектом пропонується внести зміни до статті 116 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині визначення правових підстав для затвердження порядку та видів примусового годування, а також умов тримання засуджених, які відмовляються від прийняття їжі (оголошують про голодування), та статті 11 Закону «Про попереднє ув’язнення» в частині визначення правових підстав для застосування до осіб, узятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі (оголошують про голодування), заходів примусового годування. За словами О. Банчука, ці зміни передбачають, що така процедура може застосовуватися тільки у разі загрози смерті особи, про що має бути висновок лікаря та рішення суду. За наслідками обговорення цей законопроект та пов’язаний з ним проект закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування, № 4324) підтримано за основу.

В цілому, 315 голосами «за», ухвалено законопроект про внесення змін до статті 14 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень (№ 5559). Доповідач, народний депутат Ігор Фріс зазначив, що цей документ можна назвати «законопроектом про одну гривню». «Законодавство передбачає, що переказ до 5 тисяч гривень не потребує фінансового моніторингу. Однак, за даними експертів, саме на суму 5 тисяч гривень припадає понад 13 мільйонів переказів у державі. Тому, щоб не потрапити під фінмоніторинг, люди, які перераховують 5 тисяч гривень, змушені спочатку однією платіжкою переказати 4 тисячі 999 гривень, а потім окремо ще одну гривню», -сказав він, закликавши підтримати законопроект, який передбачає, що під фінмоніторинг потрапляють операції, що перевищують 5 тисяч гривень.

Представляючи у першому читанні законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо державної підтримки сфери спорту, № 4577), народний депутат та олімпійський чемпіон Жан Беленюк повідомив, що цей документ передбачає встановлення зниженої ставки податку на додану вартість у розмірі 7% з реалізації квитків на спортивні заходи. За його словами, це загальноєвропейська практика, яка дозволяє знизити вартість квитків та стимулювати відвідуваність спортивних змагань. Законопроект № 4577 підтримано за основу.

У першому читанні також підтримано законопроекти: про лікарські засоби (№ 5547); про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду (№ 5120); про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України (№ 5850); про внесення зміни до статті 11 Закону «Про валюту і валютні операції» щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду (№ 5851); про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (№ 5853); про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства (№ 4668).

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину  (№ 5454) відправлено до комітету для підготовки до повторного першого читання.

Парламентарії підтримали проект постанови про визначення представників Верховної Ради України до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№ 5383).

Із заявою від двох фракцій щодо 77 роковин від початку депортації українців із Закерзоння, а згодом і з інших етнічних територій, виступила народний депутат Софія Федина («Європейська солідарність»). «9 вересня 1944 року розпочалася трагічна історія українського народу — депортація понад 700 тисяч українців Закерзоння, Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Любачівщини, Південного Підляшшя, Західної бойківщини. Головна причина депортації одна — вони були українцями», — заявила С. Федина та закликала включити до порядку денного й підтримати законопроект, який визнає депортацію українців злочином.

Парламентарії вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв депортацій.

Також із заявою від двох фракцій виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. «Я хотіла б поговорити про сучасний геноцид», — сказала вона, додавши, що йдеться про заплановане на осінь підвищення тарифів. «Ми вимагаємо негайно ухвалити підписаний лідерами усіх фракцій законопроект № 4680, який скеровує на потреби населення газ вітчизняного видобутку, що дозволить не збільшувати, а навпаки, значно знизити тарифи для людей. А також підтримати наш законопроект № 6011 та спрямувати отримані від МВФ кошти на збільшення субсидій», — наголосила політик.

У ще одній виголошеній заяві Ірина Геращенко («Європейська солідарність») висловила думку, що влада тисне на ЗМІ, щоб вони замовчували розслідування про «вагнергейт». «Якщо CNN говорить неправду, то чому Банкова не подає до суду», — запитала вона, звернувши увагу, що журналіст CNN, який зробив розслідування про «вагнергейт» і про якого після його виходу в ефір дехто став говорити як про агента ФСБ, у квітні цього року їздив із Президентом на передову. «То це виходить, що Зеленський повіз агента ФСБ на першу лінію зіткнення, щоб вони там зняли інформацію про наших військових», — запитала вона, закликавши владу не брехати, а журналістів — не замовчувати інформацію.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення міжфракційного депутатського об’єднання «На захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій «Заборонено забороняти».

Головою цього об’єднання обрано народного депутата Андрія Деркача.

Голова парламенту оголосив про входження народного депутата Антона Швачка до складу депутатської фракції «Слуга народу».

Фото Олександра КЛИМЕНКА.