Поштове відділення.

Більшість колишніх студентів, які навчалися у вишах за радянської влади, досить поверхнево вивчали першоджерела марксизму-ленінізму, але пам’ятають, що В. Ленін в жовтні 1917 року підбурював більшовиків до силового захвату влади та пропонував конкретний план дій, а саме першочергове заволодіння поштою, телеграфом, телефоном та залізницею, тобто дорога була в пріоритеті також.

В. Ленін розумів, що суть політики зводиться до боротьби за владу, але як стратег він розумів також, що головним для перемоги є контроль над найшвидшими, на той час, засобами масової інформації та комунікації.

До чого це я веду? Справді, історія повторюється. Тільки лінивий сьогодні не обговорює питання закриття поштових відділень у селах, іноді з’являються матеріали про те, які сільські жителі тепер «щасливі», бо їм підвозять пенсію так звані пересувні поштові відділення. Але....

Особисто я, як автор цієї статті, проживаю у селі Кирилівка на Харківщині, директор сільськогосподарського підприємства з площею землі в обробітку 3,4 тис. га (колгосп за радянської влади). За перше півріччя цього року підприємство сплатило більш як 10 млн гривень податків та забезпечує продовольчу безпеку держави, тобто держава, здавалося б, повинна всіляко підтримувати такі села та підприємства, але не так сталося, як гадалося.

«Укрпошта» зі своїм пересувним відділенням, за обіцянки двічі, навідується здебільшого в село один раз на тиждень, в той же час газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр» виходять п’ять разів на тиждень, обласні видання «Слобідський край» та «Время» — чотири рази, «Все про бухгалтерський облік», «АгроPRO» та «Баланс Агро» — двічі на тиждень, і от ця періодика, чи вся, чи не вся, приїздить раз на тиждень у суботу як макулатура, бо втрачає актуальність при тому, що в її вартість включений тариф за своєчасну доставку видань.

Ще цікавіше з поштовими відправленнями, а для підприємства це оригінали бухгалтерських документів, документи первинного обліку, за транспортування яких сьогодні практично ніхто не відповідає.
Інша проблема — телефонний зв’язок. Стаціонарний оператор (Укртелеком) не може забезпечити підприємство Інтернетом та якісним зв’язком, бо тягти до села оптововолоконний кабель далеко та дорого, приватний сектор відмовляється від послуг цього оператора також. А мобільні оператори монополізовані з негативними наслідками, що з цього усього випливають.

Так, на території села Кирилівка розташована передавальна станція мережі Київстар. Понад десять днів ця споруда як вийшла з ладу. Незважаючи на те, що підприємство має з цим оператором корпоративну угоду на обслуговування та намагається захистити інтереси місцевих жителів на телефонний зв’язок — вирішити питання відновлення чи ремонту мережі практично неможливо: оцифровані відповідачі або забезпечують «дискотеку» у слухавці, або інформують, що комусь щось передали, а остання відповідь, начебто якогось інженера, звелася до того, що у разі не покращення зв’язку необхідно буде перетелефонувати через два тижні ще раз (невідомо кому і яким чином, бо зв’язку ж немає).

Особливе питання — дорога. Ті експерименти, які проводять слуги народу на Харківщині, ні до чого хорошого привести не можуть. Куратор області від монобільшості не має тями до управління, отже, Президент має реагувати, адже голови ОДА ним призначені надовго не затрималися — О. Кучер не такий, А. Тимчук — не така, сьогодні виконувач обов’язків голови ОДА також незрозуміло, такий чи не такий. Голова обласної ради А. Товмасян виявився знову не таким, а використовуючи ситуацію з виборами міського голови Харкова та перебуванням на цій посаді виконувача обов’язків, вкотре вдалося віддати керівництво обласною радою представниці меншості в її складі, а отже, людині без авторитету та відповідного досвіду.

То ж до кого звертатися та хто подбає про людей на Харківщині, зокрема і села Кирилівка?

З 2003 року депутати районної та обласної рад намагаються відстояти, відремонтувати, закласти кошти в бюджет на відновлення дороги від села Кирилівка до центру ОТГ селища Старий Салтів, але віз і нині там.

На мої неодноразові звернення до «Укравтодору» та ДП «Дороги Харківщини» щодо кількості списаних коштів на ремонт цієї дороги — суцільне мовчання.

Тож пошта працює незадовільно, зв’язок та дорога відсутні — залишається лише звертатися до Ілліча:

— Володя, вставай — твоя справа живе.

Олег СУПРУН, депутат Харківської обласної ради V та VІІ скликань.