Імерсивні шоу в театрах, ефект повного занурення в кінотеатрах, pop-up галереї та виставки цифрового мистецтва — все це дає змогу зарубіжним закладам культури зацікавити відвідувачів, а тому стати конкуренто-спроможними у боротьбі за час та увагу глядачів.

Для України такий формат є надзвичайно перспективним. У цьому можна було пересвідчитись, побувавши на присвяченій 30-літтю Незалежності України мультимедійній виставці «Імерсивний світ Тараса Шевченка» в Арт-центрі імені Віри Холодної Одеської кіностудії.

Візуально привабливі образи, що оживають, вириваючись з художніх полотен, наповнюють виставковий простір, підживлюючись музикою, стирають межі між глядачем та світом мистецтва і дають змогу сприймати інформацію не лише в пізнавальній, а й в емоційній площині.

...Щирі аплодисменти, зацікавлені обличчя, жваве обговорення, захоплені відгуки, захват від можливості поринути в емоційний світ художника та перегорнути сторінки історії його складного життя — такий результат перегляду.

Цей творчий і натхненний глядацький досвід став можливий у результаті спільної творчості людей з України та Канади. Розповідаючи про свою команду, продюсерка проекту Наталя Делієва стверджує, що «провідним куратором і натхненником з мистецької складової виставки, творцем візуального й текстового контенту є сам Тарас Шевченко. А вже йому допомагали продюсер Валерій Костюк (Канада); креативний режисер Таїсія Пода; куратор-консультант, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус; менеджерка з маркетингу, піару та комунікацій Софія Лаврів; бренд-дизайнер Влад Артим (Канада); технiчний спеціаліст і менеджер проекту Лев Делієв; технічний консультант з питань організації імерсивних виставок Андрій Мазурук (Канада), а також Тимур Полянський — куратор з аудіальної складової виставки, композитор. Також у проекті брали участь Національний музей Тараса Шевченка, Одеська кіностудія та Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки. А ще, як зазначив Валерій Костюк, співавторами були й ті 140 осіб, які допомогли в короткий термін зібрати на «Спільнокошті» 200 тисяч гривень, необхідних для запуску проекту.

Цій команді вдалося поєднати українські традиції та найсучасніші інновації, щоб ми мали можливість переосмислити творчість Тараса Григоровича Шевченка і самим вирішити, хто він — геніальний поет чи талановитий і різноплановий художник.

Якщо комусь це питання видається дивним і некоректним, то врахуйте, що Шевченко залишив по собі майже 250 літературних і понад 800 художніх творів — портретів, композицій на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурних пейзажів, виконаних у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів. А ще ж є відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт! І, зрештою, саме талант художника подарував йому свободу і викуп із кріпацтва.

Безсумнівно, виставка формує нові сенси і сприяє оновленню концепції сучасного прочитання Шевченка, емоційно впливаючи на глядача, змушуючи замислитись, актуалізувати забуту інформацію. Це відчули на собі понад шість тисяч відвідувачів виставки в Одесі, серед яких були і Президент України Віктор Ющенко, і міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, і представники різних політичних партій та різних громадських фундацій, діти й дорослі.

Зрештою, як і кожен потужний і якісний культурний продукт, присвячений видатному українцю, виставка стала своєрідною відповіддю на заклик Івана Драча, виголошений ним у 1995 році: «Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише сорок сім...».

А ще стало зрозуміло, що виставка й далі крокуватиме Україною: нещодавно голова Черкаської обласної державної адміністрації Олександр Скічко запропонував розгорнути виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка» у Шевченківському культурному центрі міста Канева, добудова якого планується до кінця 2021 року.

Ярослава РІЗНИКОВА, член НСЖУ, лауреат літературних премій імені Г. Сковороди та імені І. Франка.

Одеса.