Під час засідання Погоджувальної ради.
Цього тижня представники депутатських фракцій та груп висловили незгоду з порядком денним Верховної Ради на нинішній пленарний тиждень. Відповідні заяви та пропозиції надійшли у понеділок вранці, повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відкриваючи засідання Погоджувальної ради.
«Це досить рідко в нас буває, — зауважив Дмитро Разумков. — Якщо йдеться, наприклад, про фракцію «Слуга народу», то протягом минулої сесії таких звернень взагалі не було. Ми перебуваємо в постійній комунікації з головами комітетів, вони постійно подають свої пропозиції до порядку денного, тож подібних випадків ми раніше не спостерігали. Але все-таки ми продовжуємо працювати. Якщо той формат, який сьогодні є, нас не влаштовує, то, думаю, що з наступного тижня ми збиратимемо, як це і передбачено, всі пропозиції від усіх фракцій, сідатимемо, обговорюватимемо, за кожну з них голосуватимемо й ухвалюватимемо відповідні рішення. Як це і передбачає Регламент. Якщо ми працюватимемо у такий спосіб, то дотримуватимемося пропорційного принципу». Дмитро Разумков вважає, що такий підхід цілком відповідає стандартам європейських демократичних цінностей.
Коментуючи поточну ситуацію, глава парламенту заявив: «Пропозиції для розгляду на черговому засіданні Верховної Ради подаються комітетами та ТСК не пізніш як за чотири дні до проведення чергового засідання. Це згідно зі статтею 73 Регламенту. Члени Погоджувальної ради та інші особи, які запрошуються на чергове засідання, не пізніш як за три дні повинні отримати таку інформацію. На жаль, всі пропозиції, які сьогодні надійшли, не відповідають цій нормі Регламенту. Прошу в майбутньому це враховувати. А з наступного тижня, враховуючи всі ваші пропозиції, ми підемо саме таким шляхом. Думаю, що ми окремо проведемо нараду, визначимо, як це відбуватиметься, бо, так розумію, що засідання Погоджувальної ради істотно збільшиться». Водночас Дмитро Разумков нагадав, що згідно зі статтею 25 Регламенту порядок денний пленарних засідань на кожен день пленарного тижня готується апаратом Верховної Ради на підставі черговості та фактичного стану готовності кожного питання.
Голова Верховної Ради назвав неприємною ситуацію, яка минулого тижня склалася довкола розгляду антиолігархічного законопроекту № 5599. На засідання профільного комітету, під час якого розглядали цей документ, не запросили авторів поправок, а також не було надано порівняльних таблиць, зазначив він. «Я не розумію, що відбулося, — сказав Дмитро Разумков. — Але звертаюся до керівництва апарату: розберіться, будь ласка, як так спрацював секретаріат. І хотів би отримати інформацію від голови комітету».
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Погоджувальної ради в дистанційному режимі. Він висловив сподівання, що цей тиждень буде ефективним і парламент демонструватиме можливість працювати на користь українського народу. Він також звернув увагу, що кількість людей, які хворіють на нові штами коронавірусу, збільшується. «Ані вакцинація, як у моїх колег, ані антитіла, як у мене, не є стовідсотковою гарантією, що ви не захворієте, — наголосив Дмитро Разумков. — Але це є гарантією того, що хвороба мине в легкій формі та збережеться ваше життя. Тому закликаю і колег, і всіх, хто нас дивиться, ставитися до свого здоров’я максимально обережно, застосовувати необхідні санітарні норми і дотримуватися маскового режиму».
За словами Дмитра Разумкова, на вівторок у порядку денному стоїть проект Держбюджету на 2022 рік. Він подякував за те, що Кабмін вчасно подав цей документ до парламенту. Профільний комітет уже працює над документом, тож це питання вдасться розглянути у відведені законом строки, припустив очільник законодавчого органу влади. Розглядатимуть і питання, пов’язані із запуском опалювального сезону, та великий блок соціальних питань. Також буде законопроект, який стосується запровадження Бюро економічної безпеки (№ 3959) та конституційної процедури (№ 4533). Важливим аспектом, з огляду на напруження, яке спостерігається на сході, стануть документи, які стосуються безпеки країни.
Доки Голова Верховної Ради перебуватиме на самоізоляції, за відповідним дорученням засідання парламенту проводитимуть його Перший заступник та заступниця. Утім, ці повноваження поширюватимуться тільки на проведення засідання, а не на виконання обов’язків, наголосив Дмитро Разумков. Він також торкнувся теми, пов’язаної з поширенням чуток про нібито підкуп голосів за кадрові голосування в парламенті. «Майже переконаний, що це не відповідає дійсності, але хотів би звернутися до антикорупційних органів, щоб вони взяли цю інформацію, опрацювали і, сподіваюся, спростували ці дані. Щодо цього я звернуся офіційно, але прошу вважати депутатським зверненням», — зазначив він.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук зауважив, що з огляду на ситуацію, що склалася, необхідно розглянути можливість переведення діяльності Верховної Ради в певних випадках у режим онлайн. За його словами, це необхідно визначити на законодавчому рівні. Поки що така можливість є тільки для засідань комітетів, однак хотілося б, щоб цей досвід перейшов і на роботу інших парламентських органів. Руслан Стефанчук також наголосив, що з огляду на вибори до Держдуми Російської Федерації одним із питань, які Верховна Рада розглядатиме протягом цього тижня, має стати реакція парламенту на те, що відбувалося. Зокрема, на те, що вибори проводилися на території окупованого Криму і що до виборів залучалися українські громадяни, які в незаконний спосіб доставлялися на голосування на виборчих дільницях. Перший заступник глави парламенту також висловив пропозицію одним із ключових завдань на цей тиждень визначити антикорупційну стратегію. Він попросив апарат Верховної Ради розпочати роботу над формуванням кошторису парламенту на наступний рік. «Ми входимо в еру планування законодавчих ініціатив на період 2022 року, — повідомив Руслан Стефанчук. — Тому треба брати до уваги і середньострокову бюджетну декларацію, і бюджет, який ми розглядатимемо, та інші програмні й стратегічні документи».
В. о. керівника апарату Верховної Ради України Михайло Теплюк, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк закликала колег зосередитися не на внутрішніх чварах, а на боротьбі із зовнішнім ворогом, з країною-агресором, бідністю, розчаруванням людей та коронавірусом. «Переконана, що ми маємо розпочати з чіткої і всім зрозумілої заяви із вимогою не визнавати результати псевдовиборів, проведених на окупованих українських землях, — сказала вона. — Маємо дати адекватну оцінку парламентським виборам у Російській Федерації, які відбулися цими вихідними. Слово зараз за Верховною Радою, за Комітетом з питань зовнішньої політики та Міністерством закордонних справ. І навіть не беручи до уваги серйозні порушення, на які звертають увагу представники російської громадськості та міжнародні спостерігачі, ми не маємо права визнавати ці вибори у зв’язку з їх проведенням на території тимчасово окупованих Криму та Донбасу». Із цим посилом необхідно виступати на всіх можливих міжнародних майданчиках, наголосила Олена Кондратюк. За її словами, Верховна Рада має вимагати недопущення парламентаріїв, яких незаконно обрали на окупованих територіях, до роботи в міжнародних організаціях, зокрема в Парламентській асамблеї Ради Європи та Міжпарламентському союзі. Заступниця очільника законодавчого органу влади висловила переконання в тому, що процес розгляду проекту Держбюджету на наступний рік має відбуватися з детальним обговоренням, щоб люди чітко розуміли, що відбувається в країні. «Уряд має пояснити Верховній Раді та українцям, якою буде стратегія недопущення істотного зростання тарифів на газ, тепло та електрику, враховуючи стрімке підвищення світових цін на енергоносії, враховуючи те, що Росія очевидно маніпулює ринком, щоб використати штучне підняття цін на газ як політичну зброю на Україну та Європу». Олена Кондратюк також запропонувала допускати до парламентських засідань тільки вакцинованих народних депутатів або тих, хто пройшов ПЛР-тестування не менш як за 72 години до проведення засідання. «Так ми спонукатимемо представників інших установ до вакцинації», — зауважила вона.
Перший заступник голови депутатської фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко підтримав ідею ухвалення Верховною Радою заяви щодо виборів у Росії. Відповідна постанова вже є в парламенті, повідомив він та припустив, що в сесійну залу документ зможе зайти орієнтовно в четвер-п’ятницю. «Також хочу звернутися до наших делегацій у парламентських асамблеях міжнародних організацій активніше застосувати процедуру оскарження повноважень майбутніх делегацій, сформованих новообраною Держдумою». Крім того, народний депутат звернув увагу на те, що, окрім бюджету на наступний рік, необхідно розглянути ще й поправки до поточного кошторису. Серед переліку документів, на яких необхідно зосередитися, Олександр Корнієнко особливо відзначив антиолігархічний пакет документів.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабінович назвав поданий урядом проект Держбюджету на 2022 рік «бюджетом остаточної і безповоротної бідності». Економічні провали нинішньої влади ніяк не компенсуються досягненнями на міжнародній арені, переконаний парламентарій. Він також закликав колег «відвернути тарифну катастрофу». Україна видобуває достатньо газу, який необхідно негайно направити винятково на потреби населення, переконаний народний депутат. Вадим Рабінович запропонував запровадити мораторій на оплату зовнішніх запозичень.
Законопроект, яким пропонують внести зміни до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (№ 5600), а також законопроект, який стосується олігархів, він назвав «конституційним заколотом».
Петро Порошенко («Європейська солідарність») також висловився за те, що парламент має підтримати невизнання виборів у Російській Федерації. Утім, він зазначив, що нинішня влада дозволила провести ці вибори на територіях консульських та дипломатичних установ в Україні. «Як ви збираєтеся звертатися до світової громадськості з проханням не визнавати ці вибори, коли ви своїм розпорядженням дозволяєте їх проведення». Окрім того, Петро Порошенко жорстко розкритикував порядок денний, який нині формується парламентською більшістю. Народ далекий від того, яким буде герб, чи від переходу на латинку, бо більше переймається, де закупити дешевші дрова, наголосив політик. Він також запропонував внести до порядку денного законопроект № 6006, який дозволить вирішити питання житлових субсидій та низку інших соціальних питань.
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, спираючись на показники рівня незадоволення населення тим, що відбувається в країні, закликала переглянути стратегію розвитку. Вона також звернула увагу на ситуацію із ФОПами і розкритикувала поданий Кабміном проект Державного бюджету. Нині ціна на тепло зросла майже удвічі, зауважила парламентарій. А чинна влада пропонує міським головам компенсувати різницю в тарифах за рахунок місцевих бюджетів. А тому перше, що треба зробити, на думку Юлії Тимошенко, — це віддати український газ людям та збільшувати рівень субсидій.
Голова депутатської фракції «Голос» Ярослав Железняк апелював до журналістського розслідування, яке засвідчило тісне спілкування міністрів нинішнього уряду з відомими олігархами. У цьому контексті народний депутат поцікавився, як можна говорити про деолігархізацію. Він наголосив на тому, що кількість захворювань на коронавірус зростає, а тому необхідно зосередитися на фінансуванні саме медичної сфери. Висловлюючи пропозиції до порядку денного, Ярослав Железняк наголосив на необхідності розглянути документи, пов’язані з банківською сферою, та законопроект, який надасть фермерам право пільгового викупу земель.
Ситуація на енергетичному ринку нашої країни видається катастрофічною. На цьому наголосив голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч. Він закликав змінити модель ціноутворення на внутрішньому газовому ринку для того, щоб зменшити навантаження на місцеві бюджети. А також підтримати законопроект № 5289, який стосується спрощення процедури закупівель для закладів освіти та медицини в об’єднаних територіальних громадах. Цей документ перебуває в поточному порядку денному на четвер.
Співголова групи «За майбутнє» Тарас Батенко назвав тему цього тижня «сагою про Державний бюджет» та висловив низку зауважень до кошторису. Він, зокрема, звернув увагу, що витрати на субсидії пропонується значно зменшити, а видатки на фінансування діяльності деяких державних органів влади, навпаки, збільшити. А також запропонував першим питанням у п’ятницю розглянути законопроект, який стосується визнання депортованими громадян України, які у 1944—1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, з етнічних українських земель.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поставив на голосування питання про внесення до порядку денного тих законопроектів, які пропонували представники деяких фракцій. Утім, він зауважив: «Ми вносимо в порядок денний законопроекти, які не готові до розгляду. Рішення прийматиме Погоджувальна рада. Але немає ні таблиць, ні висновків Головного юридичного управління тощо. Відтак може виникати питання щодо неможливості їх розгляду».
Однак члени Погоджувальної ради більшістю голосів все-таки підтримали і внесли до порядку денного сесії проект, який стосується забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (№ 5600), та проект№ 5599 про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
Також на Погоджувальній раді вирішили, що під час Години запитань до уряду доповідатиме Прем’єр-міністр.
Після виступів представників парламентських комітетів Дмитро Разумков оголосив роботу Погоджувальної ради завершеною.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
