Роль ЗМІ у виявленні та запобіганні корупції (викривальна журналістика та інформаційне забезпечення антикорупційних розслідувань) — такою була тема засідання круглого столу (прес-центр Укрінформу, 21 вересня 2021 р.), організованого Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси за підтримки Держкомтелерадіо.

У дискусії під час живого спілкування, а також включень через додаток ZOOM із онлайн-трансляцією в YouTube взяли участь науковці, експерти, представники ЗМІ, громадських організацій, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, а також Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду України тощо.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак у вітальному слові до поважної аудиторії підкреслив непересічне значення заходу для вироблення відповідних рекомендацій, координованого алгоритму дій державних інституцій, ЗМІ та громадянського суспільства у боротьбі з корупцією і дотримання одного з головних демократичних принципів — свободи слова.

Як не схибити на нелегкому шляху викривальної журналістики, якими засобами убезпечитися від фейків і не стати жертвою в цій небезпечній боротьбі — запропонував обговорити перший заступник директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ Павло Кавешніков. Він, зокрема, окреслив нормативно-правові засади добування, опублікування та поширення інформації про корупційні правопорушення, особливості отримання та поширення інформації з обмеженим доступом.

Модерували засідання круглого столу Володимир Полевий, співробітник УТРПІ Держкомтелерадіо, кандидат юридичних наук, і Олег Парфило, начальник відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, кандидат юридичних наук.

Колишній (2017—2019 рр.) заступник міністра інформаційної політики України, а нині незалежний експерт з питань інформаційної війни і конкурентної розвідки Дмитро Золотухін не тільки в загальних рисах ознайомив аудиторію з низкою ефективних інструментів, які застосовують викривачі, а й звернув особливу увагу аудиторії на ефективне використання OSTIN (Open Source Intelligence) у розслідувальній журналістиці. Зокрема, як приклад навів ефективний метод аналітичних досліджень фінансових звітів. Цифри не брешуть, зауважив Дмитро Золотухін. Саме на таку роботу зорієнтовано створене Бюро економічної безпеки. Він порушив також проблему відсутності реагування державних органів на антикорупційні журналістські розслідування. Тож запропонував визначити в ході дискусії рекомендаційні заходи для плідної співпраці журналістів і правоохоронців у досягненні спільної мети — ефективних антикорупційних викриттів.

Про специфіку діяльності Вищого антикорупційного суду і взаємодію зі ЗМІ розповіла Олеся Чемерис, начальник відділу комунікації цього органу судової юрисдикції. Вона закликала журналістську спільноту до дотримання одного із засадничих принципів діяльності правосуддя — презумпції невинуватості, а також журналістської етики.

Віце-президент Асоціації політичних психологів України, заслужений працівник культури України Віктор Рибаченко занурив аудиторію в захоплюючий історичний екскурс виникнення і розвитку викривальної журналістики. Викриття корупції, на його думку, сягають углиб віків, коли в  печерних начерках бачимо своєрідне питання руба про те, чому вождь має два мамонти, а підданий — лише одного. Нагадав і про перших з викривачів-письменників — Семюеля Клеменса, якого ми знаємо як Марка Твена, його «Виправлений катехізис», а також Августа Стрінберга. На жаль, констатував промовець, в українському середовищі викривачі, котрі підтверджують факти, якими оперують, принаймні з п’ятьох джерел, не виконують «заказуху», дуже велика рідкість.

Олена Дроботова, співробітниця Антикорупційної прокуратури, зауважила, що журналістські розслідування подеколи зловживають недоведеними фактами, а, сіючи сумніви в суспільстві щодо фігурантів тієї чи іншої антикорупційної справи, готують ґрунт високих суспільних очікувань суворого покарання. Та сумніви не можуть бути прийняті в суді як доведений факт.

Кандидат юридичних наук, керівник відділу запобігання корупції апарату Верховної Ради України Іван Михайлов звернув увагу на основні засадничі документи державної політики в антикорупційній сфері та можливості ЗМІ в ефективній викривальній діяльності.

Цю тему підкріпили і виступи інших учасників круглого столу. Зокрема, Юрій Ірха, начальник відділу ДНДІ МВС України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України зосередив увагу на темі «Захист прав і свобод людини та протидія корупції: пошук розумного балансу»).

Валентина Самар, головний редактор АІ «Центр журналістських розслідувань», поділилася досвідом своєї діяльності, загострила увагу колег на проблемах судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення антикорупційних розслідувань, співпраці з правоохоронними структурами загалом, зокрема, щодо використання ними інформації та матеріалів журналістських розслідувань.

Вероніка Бойко, SMM-менеджер компанії YouControl підтримала колегу своїм виступом на тему «Відкриті дані як дієвий інструмент подолання корупції».

У ході дискусії учасники дійшли висновку про необхідність співпраці журналістів і правоохоронців у продуктивному діалозі, а в антикорупційній діяльності успішно протистояти репутаційним викликам.

Світлана ПИСАРЕНКО, заслужений журналіст України, викладач Укртелерадіопресінституту.

Фото надано автором.