Антон Кіссе, Іван Крулько, Олександр Трухін.
Юлія Гришина, Олена Копанчук.
Пленарне засідання 22 вересня
Постанову про Заяву Верховної Ради України щодо нелегітимності виборів депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 року (№ 6078) розглядали в сесійній залі за процедурою ед-хок. Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук поставив на голосування включення документа в порядок денний, а також невідкладний розгляд цього питання. Таку пропозицію підтримали понад триста парламентаріїв.
З трибуни виступив голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. «У заяві звертається увага на факт проведення 17—19 вересня 2021 року нелегітимних виборів депутатів Державної Думи Російської Федерації на тимчасово окупованій території України та наголошується на порушеннях державою-окупантом норм міжнародного гуманітарного права, — сказав він. — Також увага міжнародної спільноти звертається на те, що чи не вперше в історії Російська Федерація, як одна з держав—членів ОБСЄ, не забезпечила належні умови роботи Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що унеможливило спостереження за виборчим процесом до Державної Думи РФ представниками міжнародної місії ОБСЄ відповідно до демократичних стандартів. У заяві Верховна Рада визнає такі вибори незаконними і неправомірними, а Державну Думу РФ — нелегітимною. Та звертається до міжнародної спільноти із закликом надати оцінку фальсифікованим виборам та фактам незаконного голосування».
Проект постанови отримав підтримку майже від усіх політичних сил у залі. «Це питання ми порушили одразу на Погоджувальній раді — я і Олена Кондратюк, — зауважив Руслан Стефанчук перед голосуванням. — Дуже радий, що його підтримали і втілили в постанову. Враховуючи, що всі — за цю постанову, думаю, ми побачимо одну із наймасовіших підтримок у цьому залі. Тому що жодна держава не може проводити свої вибори на наших територіях».
А робота в сесійній залі в середу розпочалася традиційно — із оголошення заяв, повідомлень та пропозицій народних депутатів. Тоді Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, який вів засідання, повідомив, що на вимогу двох фракцій («Батьківщина» і «Європейська солідарність») із трибуни виступить Юлія Тимошенко. Вона процитувала головного виконавчого директора НАК «Нафтогаз» Отто Ватерландера про те, що видобуток газу коштує нам майже одну гривню за кубічний метр. «Хто дав право 800 відсотків заробляти на бідних українських родинах, які не можуть звести кінці з кінцями», — наголосила, спираючись на цю інформацію, Ю. Тимошенко. Вона також апелювала до висновку державного аудиту, в якому зазначається, що «Нафтогаз» не за призначенням використав 225 мільярдів гривень. Депутат запропонувала створити ТСК, яка б займалася питаннями, що виникають до роботи НАК «Нафтогаз», і звернутися до НАБУ з приводу порушень керівників цієї структури.
Тоді народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. Спочатку обговорили проект постанови № 5251 про невідкладні заходи щодо забезпечення реалізації права громадян на житло. Її авторка, народний депутат Галина Третьякова, презентуючи документ, наголосила, що він необхідний для того, щоб зрозуміти, скільки людей нині стоять у черзі на житло. Адже протягом тридцяти років незалежності ніхто не займався тим, щоб звести перелік претендентів на житло у єдиний список. За її словами, деякі люди за різними статусами стоять у різних чергах. Ухвалення постанови необхідне для того, щоб зрозуміти проблему і те, чи готова країна її вирішувати, як змінювати ще радянський Житловий кодекс, визначити, хто потребує соціального прихистку і чи можна гуртожиток вважати власним житлом громадян.
Мета проекту полягає в зборі статистичної інформації та проведенні комплексного і змістовного аналізу щодо забезпечення громадян житлом, поінформував зі свого боку голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Літвінов. Це необхідно для того, щоб у подальшому розробити урядову програму забезпечення реалізації права громадян на житло, запевнив він. Комітет рекомендував парламенту прийняти проект постанови в цілому. Таку позицію підтримали також усі профільні міністерства, повідомив представник парламентського комітету. Народні депутати проголосували за постанову 343 голосами.
Після цього парламентарії внесли до порядку денного сесії та схвалили розгляд за процедурою ед-хок проекту змін до деяких законів щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг (№ 5845). За словами автора законопроекту Ігоря Фріса, зміни торкнуться такого поняття, як «мовчазна згода». Нині в законодавстві визначено, що таку згоду не можна застосовувати у виключних випадках, де можуть бути в той чи інший спосіб врегульовані особисті майнові права та обов’язки громадян України. Це стосується різних питань, пояснив парламентарій. Наприклад, зміни імені та по батькові, реєстрації права власності на нерухомість, банкрутство, виконавче провадження. Поданий законопроект узгоджено з міністерствами юстиції та цифрової трансформації, він нівелює проблеми, закладені в основному законопроекті, направленому на реалізацію цифровізації нашої держави.
Голова Комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко уточнив, що законопроект містить виключний перелік суспільних відносин, на які не розповсюджуватиметься право мовчазної згоди, а також змінює підхід до принципу надання публічної послуги за замовчуванням. Під час обговорення народні депутати наголошували, що відповідне законодавство, яке нині пропонують змінювати, ухвалювали зовсім нещодавно — цього літа. А відтак звертали увагу на те, що не варто виносити на голосування недосконалі та непідготовлені ініціативи, а тим паче голосувати за них без детального розгляду. Та все-таки у сесійній залі знайшовся 291 голос на підтримку проекту змін у цілому.
Тоді за процедурою першого читання розглядали поданий Кабінетом Міністрів проект змін до деяких законів № 4378. Перед тим як запросити до доповіді голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Щиголя, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся до урядовців із зауваженням про неприпустимість подання законопроектів із такою назвою. Адже із назви має бути чітко зрозуміло, яких саме законів стосуються зміни, наголосив парламентарій. За словами Ю. Щиголя, з’ясувалося, що йдеться про покладання обов’язків на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо збереження резервних копій інформації та відомостей державних інформаційних електронних ресурсів. А також пропонується доповнити закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України і зобов’язати державні органи, військові формування, державні підприємства, установи та організації до створення резервних копій у порядку, визначеному Кабміном. Нині Держспецзв’язок, відповідно до рішення уряду, здійснює заходи щодо створення національного центру резервування державних інформаційних ресурсів. Голова комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко уточнив: ідеться про те, що у випадку втрати державної цифрової інформації внаслідок кібератаки її можна буде відновити із резервних копій. А прийняття законопроекту позитивно вплине на сталість функціонування державної інформаційної інфраструктури та стан національної безпеки, наголосив народний депутат. Колеги в сесійній залі таку позицію розділили і прийняли законопроект № 4378 за основу, а також скоротили наполовину термін підготовки до другого читання.
Наступними в порядку денному стояли два проекти змін до закону про приватизацію державного і комунального майна щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій у процесі приватизації — № 5397 та альтернативний до нього № 56397-1. За словами голови підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Олексія Мовчана, який є автором відповідної ініціативи, проект змін спрямовано на ліквідацію заборони на приватизацію підприємств, які займаються виготовленням та ремонтом технічних засобів реабілітації для осіб із інвалідністю. Нині цим видом бізнесу займаються державні та приватні підприємства. Однак приватні — більш успішні, і вже захопили 85 відсотків ринку, на якому замовником виступає переважно держава. Натомість державні підприємства обростають кредиторською заборгованістю. На кінець 2020 року вона сягнула майже 90 мільйонів гривень, а заборгованість із зарплат становила понад 10 мільйонів. Завдяки приходу інвесторів навантаження на державний бюджет зменшиться, переконаний законотворець, а люди з інвалідністю від цього не постраждають. Законопроект передбачає обмеження для приватизації підприємств з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні ЗСУ. Це дасть змогу зберегти військово-промисловий комплекс, забезпечивши заборону відчуження на рівні закону. Законопроект також вирішує питання проведення аукціонів зі зниженням стартової ціни під час продажу об’єктів малої приватизації.
Автор альтернативного законопроекту Володимир Мороз повідомив, що в цілому положення, викладені в проекті змін № 5397, зрозумілі і варті підтримки. Однак зосередитися варто і на соціальній складовій наслідків дії такого законопроекту, наголосив представник «Опозиційної платформи — За життя». Після обговорення народні депутати 265 голосами прийняли його в першому читанні.
За пропозицією очільника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії народні депутати підтримали позачерговий розгляд у другому читанні проекту закону про запобігання та протидію антисемітизму в Україні № 5109. Очікувалося, що за цей документ проголосують до перерви, втім, народні депутати, які подали свої поправки до документа, наполягали на їх детальному розгляді в залі. Під час голосування за поправки народні депутати здебільшого наголошували на тому, що подібний документ має бути більш комплексним і враховувати щонайменше запобігання такому явищу, як українофобія. Представник «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович, наприклад, наголосив, що розгляд такої законодавчої ініціативи актуалізує російські фейки про вигадані загрози в нашій країні. Наголошувалося також, що в нашій країні немає такого явища, як антисемітизм, так само як нападів на представників інших національностей. Утім, жодна із розглянутих поправок у сесійній залі підтримки не знайшла. А сам законопроект підтримали 283 голосами.
Далі на порядку денному стояв проект № 4517, яким пропонується внести зміни до Митного кодексу в частині врегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу. Документ, поданий Кабінетом Міністрів, у сесійній залі представляв перший заступник міністра фінансів Денис Улютін. Він повідомив, що метою законопроекту є адаптація законодавства до європейських стандартів. Для цього пропонується викласти в новій редакції статтю 267 Митного кодексу та доповнити статтю 280 нормами, які за бажання декларантів дозволятимуть спрощене декларування партії товарів, які класифікуються в різних товарних підпозиціях. Спрощення декларування полягатиме в дозволі декларувати товари зі схожими характеристиками під одним кодом і наводити їх опис в одній графі митної декларації. Після обговорення, яке відбувалося за процедурою скороченого розгляду, народні депутати 308 голосами прийняли поданий проект змін за основу.
А тоді парламентарії розпочали розгляд проекту змін до закону про Державну прикордонну службу, які стосуються вдосконалення порядку використання та застосування заходів примусу, бойової техніки та озброєння особовим складом Державної прикордонної служби. Автор законопроекту № 5232, народний депутат Юрій Здебський наголосив, що досі на законодавчому рівні не врегульовано питання проведення поверхової перевірки осіб, речей і транспортних засобів, які перебувають у прикордонній смузі. Нині таку перевірку проводить поліція, наголосив парламентарій, а це породжує випадки злісної непокори законним вимогам прикордонників, які супроводжуються загрозою для їхнього життя та здоров’я. Документ прийняли за основу трьома сотнями голосів.
Насамкінець парламентарії розглянули і схвалили в другому читанні проект змін до статті 11 про валюту і валютні операції щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду. А також проголосували п’ять проектів постанов про призначення позачергових місцевих виборів.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
