Білгород-Дністровський морський порт.

Три з них будуть приватизовані, а інші передані в концесію. Напевно, можна стверджувати, що України визнає, що є неефективним власником активів у портовій галузі. А попит на активи з боку бізнесу буде високим, очікують експерти.

Кабінет Міністрів України відібрав три українські морські торговельні порти, які мають продати в рамках малої приватизації: «Усть-Дунайськ», Білгород-Дністровський і Скадовський. Це невеликі регіональні порти, які нині потребують значних інвестицій, але здатні в перспективі забезпечити місцеві компанії дешевшою логістикою. З їх допомогою можна буде здійснювати перевалку аграрних культур, паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, деревини та вугілля.

Усі три порти вже включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Є проблеми, що об’єднують приватизацію портів. На жаль, більшість із них зав’язли в судах, заставах і арештах. Метою приватизації, як відомо, є пошук ефективного власника, який зможе використовувати ці активи, інвестувати в їх модернізацію, створювати нові робочі місця та сплачувати податки до бюджету. Щоб функціонувати, портам зараз потрібні дуже великі інвестиції. І знов-таки — приватний інвестор має все це забезпечити. Держава нині не має таких можливостей.

Тому ФДМ створює умови для того, щоб приватизація була прозорою та була визначена ринкова вартість цих об’єктів. Із цією метою щодо портів, як і щодо інших об’єктів приватизації, буде розкрито повністю всю інформацію, буде проведено активну маркетингову роботу та залучено максимально широке коло інвесторів до аукціонів.

Фонд держмайна цього року планує продати два із трьох вищезгаданих портів. Майже все майно порту «Усть-Дунайськ» на сьогодні передано на баланс порту, тому аукціон з його продажу не становитиме якихось труднощів. Схожа ситуація з Білгород-Дністровським. А от Скадовський порт потребує більшого часу на підготовку, тому очікується, що його аукціон відбудеться ближче до кінця 2021 року або пізніше. У порту Скадовськ згідно з інформацією держреєстру, все майно порту зараз арештовано. Також частина порту усе ще перебуває в АМПУ, і зараз триває робота над процесом передачі, щоб сформувати цілісний майновий комплекс порту. І, напевно, Скадовськ буде останнім із трьох портів, що їх передадуть на приватизацію, оскільки зараз інші два краще підготовлені до цього процесу.

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

Стаття 25 Закону України «Про морські порти України».
Особливості приватизації об’єктів портової інфраструктури
1. Приватизація об’єктів портової інфраструктури, крім стратегічних об’єктів, у межах морських портів здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 
2. Об’єктами приватизації є:
1) єдині майнові комплекси державних підприємств та акції публічних акціонерних товариств, утворених у процесі реорганізації на базі цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів державних підприємств — морських портів, до складу яких входять усі види майна, призначеного для їх діяльності;
2) окреме індивідуально визначене майно, передбачене частиною шостою цієї статті;
3) акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, утворених на базі єдиних майнових комплексів, збудованих за рахунок державних та приватних інвестицій відповідно до інвестиційних договорів та договорів про спільну діяльність.
Стаття 25 ЗУ «Про морські порти України»  зі змінами 2021 рік № 4709-VI від 17.05.2012, редакція від 13.02.2020.

Перехід до приватної власності дасть змогу модернізувати порти, запустити їх на повну та створити нові робочі місця. Відповідно, це збільшить надходження до державного бюджету і стане стимулом до активнішого розвитку місцевої інфраструктури.

За результатами проведення приватизації перших трьох портів буде визначено доцільність продажу інших аналогічних об’єктів. Крім цього, ФДМ продовжить реалізацію інших масштабних проектів залучення інвестицій через приватизацію. Експерти припускають, що з початком реалізації програми приватизації морських торговельних портів в Україні можуть з’явитися нові олігархи, так би мовити, молодоолігархи.

На сьогодні відомо, що зацікавленість із боку бізнесу в приватизації українських морських торговельних портів іде з Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Прибалтики. Тим більше що ці об’єкти можуть бути цікаві організаціям, що займаються масштабними інфраструктурними проектами. Наприклад, ЄБРР, такі міжнародні структури, думаю, будуть готові навіть розглядати можливість надання кредитування для купівлі та розвитку цих активів.

Перше, що має зробити інвестор після купівлі, — оплатити об’єкт. Часто буває, що інвестори купують актив і потім не проводять оплату. Такі випадки бувають. Тоді держава одержує гарантійний платіж, який становить 10 % від стартової ціни лота, та знову призначає аукціон. У такий спосіб за цей рік ми отримали вже більш як 22 млн грн до бюджету. Друге — новий власник зобов’язаний виконати постприватизаційні умови, тобто підписати колективний договір і не звільняти співробітників упродовж певного часу. Якщо цю умову буде порушено, то договір може бути оскаржений через суд.

А що виграє держава?

Зрозуміло, що мету залучення приватних інвестицій у морські порти можна сформулювати доволі просто. Це збільшення обсягу перевалки вантажів.

Як показує практика, інвесторів часто шукають серед операторів терміналів і стивідорних компаній, морських ліній і вантажовласників. Іноді ці групи перетинаються й навіть об’єднуються в спільні підприємства чи консорціуми з метою консолідації сил.

По-друге, треба вирішити, який об’єкт планується будувати разом з інвестором. Відносини в сфері інвестування в морські порти України регулюються статтями 25—27 Закону «Про морські порти України», тож приватні інвестиції в порти спрямовуються такими основними способами:

Якщо приватний капітал рішення приймає оперативно протягом часу, який вимірюється тижнями, а то й днями, то державній бюрократичній машині на прийняття аналогічних інвестиційних рішень потрібні місяці чи навіть роки.

Перехід до приватної власності дасть змогу модернізувати порти, запустити їх на повну та створити нові робочі місця. Відповідно, це збільшить надходження до державного бюджету і стане стимулом до активнішого розвитку місцевої інфраструктури.

За результатами проведення приватизації перших трьох портів буде визначена доцільність продажу інших аналогічних об’єктів. Крім цього, ФДІ продовжить реалізацію інших масштабних проектів залучення інвестицій через приватизацію.

У жовтні-листопаді українські й іноземні інвестори зможуть взяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області. Про це повідомив Олександр Славський, керівник Південного регіонального відділення ФДМУ.

— Слідом за продажем з відкритих торгів майнового комплексу заводу «Одесавинпром» ми готуємося провести в жовтні-листопаді аукціон з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів, а також передати в оренду великі об’єкти у двох інших морських гаванях», — розповідає чиновник. Крім того, Фонд держмайна готує до приватизації порт Скадовська. До передачі в оренду фонд також підготував три великі об’єкти в Одеському та Чорноморському морських портах. Зокрема, буде здано в оренду через аукціон портовий об’єкт площею більш як 100 тис. м2 у Чорноморську та два менші за площею об’єкти в Одеському порту. «ФДМУ не тільки формує атмосферу довіри на приватизаційних торгах, а й надійно захищає майнові інтереси інвесторів завдяки прозорості процедур аукціонів. Можете бути впевнені: до вас не прийдуть із рейдерськими намірами. А якби навіть прийшли, то ми будемо на вашому боці», — наголосив Олександр Славський.

Фото: uspa.gov.ua

Завод зупинився

ТИМ ЧАСОМ

Державне підприємство «Одеський припортовий завод» припинило роботу, це пояснюють необхідністю запобігти зайвій витраті обігових коштів. Керівництво заводу заявляє, що у зв’язку із ситуацією, що склалася на світовому та національному ринках природного газу, компанія-постачальник давальницької сировини несе всі бізнес-ризики, пов’язані із закупівлею газу й продажем продукції виробництва ОПЗ.

Унаслідок різкої зміни кон’юнктури на ринку енергоносіїв, зокрема зростання ціни на природний газ, необхідного для виробництва карбаміду, а також повільної динаміки зростання цін на карбамід, компанія-постачальник давальницької сировини повідомила про зменшення постачання газу.
Зазначимо, що ОПЗ уже має досвід роботи в рамках тимчасового простою та зупинки виробництва карбаміду, протягом 2018—2019 років.
За заявою дирекції ОПЗ менеджмент підприємства зосередить зусилля на збереженні кадрового потенціалу підприємства, зокрема фахівців, які мають компетенцію у виробництві карбаміду.

Передбачається, що 1 листопада 2021-го АТ «Одеський припортовий завод» почне роботу за давальницьким контрактом з новою компанією, яка виграла конкурс у липні 2021 року.