Дуже часто українські козаки на старість ставали монахами саме на Афоні.
Нинішня експедиція відзначена цікавими знахідками. Зокрема, знайдено ймовірну печеру святого Івана Вишенського. Пише з Афона Сергій Шумило: «З допомогою болгарських колег-спелео-логів вдалося відшукати невідому чернечу печеру неподалік стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII століття преподобний Іван Вишенський, який родом був із Судової Вишні, що на Львівщині. Ім’я цього видатного українця добре відомо зі шкільних уроків з української літератури, в радянські часи це був єдиний церковний автор, який дивом залишався у шкільній програмі. Проте мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 літ. Останні роки життя він провів у печерному затворі поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як «Іоан Русин, печерник Зографський».
Вдалося українському досліднику знайти на Афоні й старовинну «руську келію» Архангела Михаїла, в якій в XIX — на початку XX століття жили вихідці з Кубані, зокрема й колишні кубанські козаки.
Він виявив на Святій Горі пустельну обитель у гірських лісах Капсали — «руську келію» святого Димитрія (Туптала). Її заснував у ХІХ столітті козак з Катеринославщини схимонах Симеон (Сахно). Навколо цієї пустельної обителі тоді зібралось братство до 10 осіб. Серед них схимонах Симеон (Назаренко), схимонах Феофан (Поворознюк), монах Косьма (Коваленко) з Волині та інші. В ХХ столітті обитель занепала. Лиш не так давно тут оселився румунський чернець-пустельник о. Паїсій.
Неподалік, у районі Капсала, в ХІХ столітті були й інші келійні обителі українських ченців. Зокрема, чернець Іллінського скиту Варсонофій (у миру Василь Бойко) з Харківщини за власний кошт придбав тут закинуту стародавню келійну обитель преподобного Сави Освяченого, засновану майже 800 років тому. Згодом до нього з Іллінського скиту приєднався монах Веніамін, якому о. Варсонофій благословив бути настоятелем келії. При цій обителі жили схимонах Арсеній (Сандига) з Черкащини, схимонах Іконій (Колгащенко), о. Василь (Кранга) з Бессарабії та інші. Також у районі Капсали в ХІХ столітті діяла келійна обитель на честь ікони Богородиці «Скоропослушниця», старцем якої був ієросхимонах Іоан (Матюкаченко) з Чернігівщини. Разом з ним жив схимонах Пантелеймон (Семченко) та інші. Ця обитель є й донині, дуже маленька, з двома невеличкими хатинками та мікроскопічною церковцею...
А ось знаменита історично обитель «Чорний Вир», заснована українськими козаками в 1740-ві роки, про яку писав свого часу і «Голос України», — у тривожному стані. «Обстеження показало, що порівняно з останнім оглядом храму п’ять років тому фарби на залишках іконостаса та на настінних фресках через надмірну вологість поступово осипаються, — повідомляє Сергій Шумило. — І якщо п’ять років тому лики на іконографічних зображеннях ще досить добре проглядались, то тепер значно гірше... Стала більшою і тріщина в стіні вівтарної частини храму. У неї тепер майже повністю проходить долоня. Ще років 7—10, і цю унікальну пам’ятку козацької присутності на Афоні XVIII століття може бути втрачено».
Цікаво, що у цьому закинутому храмі збереглися в іконостасі та на фресках зображення києво-печерських святих, що також засвідчує тісний історичний зв’язок скиту з Україною та Києво-Печерською лаврою. Також збереглися черепи ченців, тут похованих (можливо, це були колишні козаки). Очолював скит нащадок запорозького гетьмана Оліфера Голуба, колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку ієросхимонах Григорій Голуб, а ктитором скиту був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Монахами в скиту переважно були колишні запорожці, а після ліквідації Запорозької Січі — козаки з Задунайської Січі в Румунії. Через те скит іноді ще називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні.
Сергій Шумило: «На жаль, після моїх публікацій про цей скит, коли про нього стало відомо широкому загалу в Україні, деякі настирливі українські паломники тільки ще гірше стали робити, коли намагаються пролізти до святині. Тепер навіть шкодую, що виніс цю інформацію на загал... У результаті там, де ще кілька років тому у храмі були цілі вікна, тепер вони вибиті... Були спроби зламати вхідні двері... Замість допомоги нам у дослідженні пам’ятки та можливому її відновленні такі «патріоти» тільки ще більше завдають шкоди». Дослідник закликає українських меценатів зайнятися відновленням «Чорного Виру» — цього яскравого свідчення наших давніх духовних зв’язків з Афоном.
Фото зі скиту «Чорний Вир» надано Сергієм Шумилом.
