Він відбувся у Дніпрі в рамках Національної стратегії розвитку безпечного та здорового освітнього середовища в Новій українській школі з ініціативи Олени Зеленської (на знімку) за участю керівників держави і представників шести областей.

«Два роки тому ця реформа почалася з мого бажання забезпечити своїм дітям якісне харчування під час отримання освіти. Тепер це важлива місія. Ця реформа не про їжу і не про їдальню як таку. Це реформа мислення. Сьогодні ми з експертами хочемо донести єдине бачення реформи, її основні складові. Хочемо, щоб представники місцевої влади і педагоги дізналися більше про впровадження нових норм і практик і могли продовжити діалог з ініціаторами реформи й поширювати ідеї здорового харчування у своїх громадах», — розповіла Олена Зеленська, додавши, що нові норми й вимоги — непрості для впровадження. Але ці зміни необхідні, вони зачеплять кожну область, місто й село, школу і дитину.

Наш цивілізаційний вибір — інвестувати в розвиток людини

«Наш цивілізаційний вибір — інвестувати в розвиток людини. Суть реформи системи шкільного харчування — це здоров’я дітей по всій Україні. За 2020—2021 роки ми модернізували в Україні понад 2,5 тисячі шкільних харчоблоків. Це колосальний показник на початку реалізації реформи», — підкреслив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У заході також узяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, заступник міністра освіти і науки Любомира Мандзій, заступник міністра економіки Ірина Новікова і заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря.

«Хочемо змінити культуру харчування в суспільстві, зробити раціон здоровим і безпечним. Формувати корисні звички краще в дитинстві. Тому почали зі шкіл. Результат отримаємо вже через 10—15 років. Наша мета — стати № 1 в Європі із тривалості життя», — зазначив Віктор Ляшко.

Головні вимоги оновленого меню — достатня енергетична цінність, оптимальне співвідношення в їжі білків, жирів і вуглеводів, різноманітність блюд. Крім різноманітності, їжа повинна бути й безпечною. Для цього посилили вимоги до якості харчування й дотримання санітарно-гігієнічних норм. Нових підходів навчають кухарів. У 2021-му такі курси пройшли 379 працівників шкільних столових області.

«Дніпропетровська  перша серед інших областей почала співпрацювати із шкільними кухарями. Організувала курси, на яких працівники їдальні можуть навчитися нових підходів й обмінятися досвідом. Тішить, що ініціативу підхопили й інші регіони», — розповіла Любомира Мандзій.

Усе вирішують спеції та соуси

На сьогодні у школах регіону харчуються понад 265 тисяч дітей — 80 відсотків учнів області. Майже половина з них — безплатно. Нинішнього року в сімнадцятьох школах упорядкували харчоблоки й закупили для них сучасне обладнання. Держпродспоживслужба вже погодила 839 варіантів нових меню, які буде введено у 841 школі регіону, ще 867 представлено освітніми установами на розгляд.

Кухарі майже 500 шкіл Дніпропетровщини вже готують для учнів кілька нових страв, яких раніше ніколи не було у шкільних меню. У більш як трьохстах установах раціон розробляли за соціальним проектом Cultfood. Його головна «фішка» — використання спецій і незвичайних соусів.

«Робити їжу цікавою і привабливою треба за допомогою гри. Ніхто не захоче пити какао з пінкою. А от чай масала з індійським ароматом — інша річ. Замість супу з перевареної капусти можна запропонувати дитині італійський мінестроне. У нас багато автентичних, але маловідомих страв. Та сама верещака або шпундра. А то й прадавній український десерт із яблук — гамула. Ними теж можна розбавити меню», — вважає засновник проекту Євген Клопотенко.

Експерти представили педагогам нове шкільне меню, обговорили нові стандарти громадського харчування, успішні кейси інших країн, організацію публічних закупівель і шляхи імплементації впровадження змін на місцях.

Урок — готуємо, зміну — годуємо

Для учасників форуму провели майстер-клас. За допомогою сучасних технологій і промислового обладнання — пароконвектомата й великої мультифункціональної теплової пательні — за 45 хвилин команда із чотирьох кухарів Національної асоціації громадського харчування приготувала обід для шестисот осіб із восьми страв. Приготували італійський овочевий суп мінестроне, м’ясні та рибні котлети, плов із куркою, гарніри на вибір: гречана каша або булгур з овочами. Два види салатів: один — з морквою і яблуком під соусом вінегрет, інший — з капусти й огірків, посипаних насінням фенхеля. Окремо на десерт — сирна запіканка. А ще компот з ягодами і м’ятою.

«Урок — готуємо, зміну — годуємо. Така наша філософія. Щоб діти отримували свіжі та естетичні обіди», — сказав голова правління Національної асоціації громадського харчування Орест Степаняк.

Кухар, шеф-технолог Національної асоціації громадського харчування Богдан Венгер переконаний, що потрібні комплексні зміни, починаючи від проекту того, який вигляд повинен мати харчоблок, і закінчуючи концепцією різноманітного меню й навчанням персоналу: «Нині на деяких шкільних кухнях застарілий і неефективний підхід. А ми продемонстрували сучасний».

Експеримент довів, що готувати свіжу, корисну і смачну їжу за час уроку — реально.

«Нове шкільне меню містить 160 страв, які можуть використовуватися залежно від кратності харчування для кожного навчального закладу. У ньому є традиційні українські страви і популярні зразки різних кухонь світу. Можливо, зараз це звучить складно, але це справді смачно. З новим меню діти розширять свій кулінарний кругозір. Буде збільшена кількість фруктів і м’яса в раціоні. До меню додаються покрокові рецепти й технічні карти, що значно полегшить роботу співробітників шкільних їдалень. Нескромно, але я вважаю його зразковим», — сказав Євген Клопотенко.

Представники низки територіальних громад, надихнувшись цим прикладом, вирішили підписати з Національною асоціацією громадського харчування меморандум про проведення навчання кухарів. Адже в опорних школах уже з’являється сучасне обладнання, схоже на те, яке використовували під час майстер-класу.

Дніпропетровська область.

Фото з відкритих джерел.