Олег Паска (на знімку), директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА, вважає, що найбільший успіх роботи в умовах реформування освіти — це підбір професійної команди та прийняття рішень, які спрямовані на довготривалу перспективу.

— Ми заручилися підтримкою успішних науковців і освітян Львівщини та України, — розповідає Олег Паска. — Найпершим успіхом стало створення Експертної ради при департаменті освіти та науки. Нам вдалося зібрати відомих людей, які працюють волонтерами в освіті. Це професор Роман Лесик — з ним вдосконалили конкурс для науковців, зробили його відкритим і об’єктивним, професор Назар Подольчак — з ним почали розвивати винахідництво в рамках співпраці з Малою академією наук, голова ради експертів професор Степан Давимука — з ним почали закладати фундамент Стратегії розвитку освіти. З Павлом Хобзеєм розробили структуру нашої Програми розвитку освіти, а Роман Пастушенко керував робочими групами та провів велику роботу щодо наповнення цієї програми, розробив відповідні Положення про конкурси для педагогів і багато інших.

І що важливо, ми разом з Інститутом регіональних досліджень вперше в історії Львівщини підготували Стратегію розвитку освіти до 2027 року. На кожен документ витратили півроку постійної, важкої праці. Важливими здобутками стали унікальні Положення про конкурси для науковців та студентів, які спонукають до розвитку науки та винахідництва, творчості.

— Як ви оцінюєте ситуацію в освіті під час епідемії коронавірусу?

— Вчимося навчати дистанційно! Ми миттєво відреагували на виклики та, зробивши попередній аналіз, одні з перших в Україні розпочали підготовку вчителів щодо освоєння платформ для дистанційного навчання. Це дало можливість протягом академічного року суттєво покращити якість навчання. Приємно, що вже поточного року Міністерство освіти і науки передбачило на це кошти. Тож зможемо рухатися швидше.
Зараз Львівщина перебуває в жовтій карантинній зоні.

— На Львівщині впродовж року відкрили десятки нових шкіл та дошкільних закладів…

— 12 об’єктів освітньої інфраструктури було відкрито в рамках президентської програми «Велике будівництво». Серед них — дошкільні установи в Борщовичах і Зимній Воді Пустомитівського району, в Рудниках Миколаївського району, Чукві Самбірського району та у Великому Любіні колись Городоцького району. За навчальний рік в дошкільних установах з’явилося додатково 450 місць. Ми четверті в Україні за динамікою відкриття місць для дошкілля.
Приємно, що минулого року повністю завершили школу в рідному селі великого українця та мецената Петра Яцика, 100-річчя з дня народження якого відзначили 7 липня. Були ще завершені роботи у Викотах Самбірського району, Бортятині Мостиського району та в гімназії №2 міста Трускавець. У двох закладах обласного підпорядкування відкрито спортивні майданчики.

— Міністерство розробило Типову освітню програму для базової школи. Наскільки вона покращить навчальний процес?

— Львівщина пропонувала свій варіант цієї програми, яку ми розробили спільно з освітянами Харкова, Києва, Одеси, Полтави та інших регіонів. Однак він не пройшов. Ми вважаємо, що це помилка і треба повернутися до перегляду цього документа, оскільки в нинішньому вигляді, на нашу думку, він гальмує розвиток освіти, особливо профільної.

— Минулого року в Львівській області відкрили нові навчально-практичні центри з різних професій. Як це вплине на розвиток професійно-технічних закладів?

— Насамперед це вплинуло на якість навчання та на шанси випускників отримати краще місце праці. Навчання на сучасному обладнанні дає можливість стати високопрофесійним, сучасним фахівцем. Було відкрито шість таких центрів. Інвестовано майже 12 мільйонів гривень. Цього року  відкриємо ще п’ять нових центрів та інвестуємо 16 мільйонів гривень.
На жаль, ситуація в училищах, в яких немає навчальних центрів, не така добра, як би хотілося. Часто там можемо побачити морально застаріле обладнання. Тому впровадження навчально-практичних центрів є шляхом до розв’язання цієї проблеми. Ми плануємо, відповідно до Програми розвитку освіти Львівщини, додатково скерувати кошти на оновлення матеріально-технічної бази тих закладів, які не потрапили до переліку переможців для створення навчально-практичних центрів.

— Нині спільно з Національним університетом «Львівська політехніка» ви створюєте онлайн-платформу для усіх українських шкіл світу. Фактично йдеться про формування українського освітнього простору за кордоном?

— Проект «Український освітній Все-світ» об’єднає усі українські школи світу, в тому числі й недільні. Це дасть змогу обмінюватися інформацією, педагогічним досвідом, здобутками, підручниками, методичними розробками, освітніми інноваціями. Зрештою цей проект об’єднує усіх молодих українців та творить глобальне українство!

Це нові можливості для розвитку української спільноти в Україні та за її межами. Переконаний, що цей спільний проект Міжнародного інституту освіти, культури, зв`язків з діаспорою та департаменту освіти і науки згодом, сподіваємось, отримає і підтримку Міністерства освіти і науки України.

Довідка

Олег Паска народився 1970 року в селі Нижанковичі на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Фізик. Викладач фізики» та Регіональний інститут державного управління. Викладав фізику в сільській школі. Працював головою Старосамбірської районної ради та головою Перемишлянської РДА, очолював управління просторового розвитку Львівської обласної ради.

В 2018 році разом з професорами Антоніною Колодій та Назаром Подольчаком заснував «Вищу школу публічного лідерства». З квітня 2020-го — директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА. Кандидат наук.

Розмову вели Богдан КУШНІР та Ірина ЯЩИШИН.

Львів.

Фото з відкритих джерел.