Метушлива біганина за іноземними інвестиціями або тим паче за кредитами під купівлю імпортних товарів може бути замінена значно ефективнішими діями — стимулюванням внутрішнього виробництва, яке автоматично приведе до інвестицій у реальний сектор економіки. Про це заявив народний депутат України Дмитро Кисилевський (на знімку ліворуч) під час відвідування металургійного підприємства АрселорМіиттал Кривій Ріг.

«Нещодавно прийняті закони про продовження експортного мита на металобрухт (в подальших планах уряду — обмежити експорт дефіцитної сировини), закони про стимули для проектів зі значними інвестиціями — важливі кроки в цьому напрямі», — зазначив він.

ДУМКА

Дмитро КИСИЛЕВСЬКИЙ: «Нерідко буває так, що ціна на сировину на світових ринках зростає швидше, ніж ціна на готову продукцію. У такі моменти руду продавати вигідніше, ніж прокат — за всієї нелогічності цього на перший погляд» .

Парламентарій підкреслив, що власники заводу задекларували намір інвестувати майже мільярд доларів у зелену металургію, що передбачає поступову зміну технології виробництва з метою зменшення навантаження на навколишнє середовище й викидів СО2.

«Однією із ключових інвестицій є нова фабрика окомкування, яка замінить аглофабрику у 2023 році. Тільки один цей проект вартістю чверть мільярда доларів дасть змогу скоротити 78 тисяч тонн викидів на рік. Загалом торік підприємство сплатило 9,3 мільярда гривень податків і зборів, з яких 1,2 мільярда — у місцеві бюджети», — розповів народний депутат Дмитро Кисилевський.

Зазначимо, що АрселорМіттал Кривій Ріг виробляє майже 20 відсотків усього українського металу, дає роботу 19 тисячам робітників. Середня зарплата становить приблизно двадцять тисяч гривень. Підприємство відрізняється тим, що тут здійснюється і гірничий, і металургійний процеси: самі добувають і збагачують руду, роблять агломерат, який за кілька років замінять окатишами, виготовляють кокс, потім у доменних печах роблять чавун, з нього в конверторах — рідку сталь, далі ллють квадрат на МБЛЗ і з нього виробляють прокат.

Побував народний депутат і на кар’єрі, також оглянув машини безперервного лиття заготовки.

«Ніколи не бачив до цього видобутку руди відкритим способом. Це реально вражає. Побачити зблизька БелАЗ — безцінно», — поділився він враженнями.

ДО РЕЧІ

За 15 років з моменту приватизації АМКР вклав у модернізацію виробництва п’ять мільярдів доларів. Тобто в середньому понад триста мільйонів щорічно. В їх числі це фактично побудовані з нуля коксові батареї 5 і 6, три МБЛЗ, модернізований аглоцех № 2 і багато інших проектів. Нині підприємство готується до повного відновлення найбільшої в Європі доменної печі № 9 і модернізації газоочисних установок у конвертерному цеху.

Готовою продукцією АМКР є прокат — арматура, дріт, кут тощо. Також продають і продукцію низьких переділів — руду і квадрат.

Зауважимо, що, як і в усіх інших українських металургів, внутрішній ринок в АМКР займає дуже невелику частку — у межах 20 відсотків. Усе решта експорт від Африки до Далекого Сходу й Південно-Східної Азії.

«І що таке «вільний ринок», точніше його відсутність, українські металурги знають із життя — немає такого великого ринку збуту, де проти української металургії не були б установлені мита», — заявив парламентарій.

Окремим питанням є розвиток промислового туризму. Так, на думку Дмитра Кисилевського, більшість жителів столиці навіть поняття не мають, що таке промисловість і звідки в країні беруться гроші, який вигляд мають величезні машини й механізми, неосяжна глибина кар’єрів, жар печей і розливочних машин, промислова автоматизація.

«Що в країні є не тільки офісні працівники, інста-інфлюєнсери і кур’єри на жужиках, а є інженери, здатні запускати нові виробництва, є оператори механізмів розміром з 10-поверхові будинки, та й БелАЗ сам себе не водить — ним теж керує водій, який значно люб’язнішій за водія маршрутки. Усе це можна побачити в Кривому Розі. І воно того вартує», — додав народний депутат.

Дніпропетровська область.

Фото з відкритих джерел.