Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА

Оскільки з початку жовтня статистика нових захворювань на COVID-19 та госпіталізацій стала набувати загрозливих масштабів, то уряд завчасно готувався до переходу більшості областей у червону карантинну зону, наголошуючи при цьому, що вакцинація залишається єдиним способом вберегти здоров’я людей та не впроваджувати черговий повномасштабний локдаун.

«Це означає, що кінотеатри, кафе, ресторани, спортзали, театри та інші громадські місця зможуть працювати, лише якщо 100 відсотків персоналу та відвідувачів будуть вакциновані двома дозами. Освітні заклади в червоній зоні карантину також зможуть працювати в очному форматі лише за умови повної вакцинації 100 відсотків працівників», — попереджав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначаючи, що уряд не планує вводити повний локдаун по всій країні та зупиняти економіку.

Попри це спочатку громадяни все одно не дуже поспішали з вакцинацією. За цих умов Міністерство охорони здоров’я із середини жовтня почало збільшувати кількість лікарень та ліжко-місць, задіяних для лікування хворих на коронавірус. При цьому МОЗ звертало увагу, що понад 94 відсотки госпіталізованих у цей період COVID-19 — це невакциновані особи.

Зрештою, коли було оголошено про запровадження у низці областей червоної зони карантину, добова цифра щеплень перевищила 200 тисяч осіб. Прем’єр-міністр, розраховуючи, що темпи вакцинації зростатимуть, поставив перед регіонами завдання забезпечити умови, щоб Україна змогла вийти на показник у 1,5 мільйона щеплень за тиждень.

Ще одним чинником, який стимулював вакцинацію, стало рішення про те, що з 21 жовтня всі міжобласні перевезення дозволені лише за умови, що пасажири мають COVID-сертифікат або дійсний негативний тест. Ці підходи також поширюються на громадський транспорт в містах, де запроваджувалася червона зона карантину.

Як наслідок, в останні дні жовтня кількість щеплень на добу перевищила 300 тисяч. А загалом упродовж останнього тижня жовтня в країні було зроблено понад 1 мільйон 740 тисяч щеплень, що більше, ніж за весь червень.

За словами прем’єра, нині в Україні є 9 мільйонів доз вакцини та ще 19 мільйонів буде отримано до кінця цього року, тож їх має вистачити для всіх бажаючих. Уряд розраховує, що до кінця року буде вакциновано щонайменше половину дорослого населення.

Враховуючи посилення карантинних обмежень, останнім часом також почастішали перевірки дотримання правил підприємствами, установами та іншими організаціями. Нагадаємо, що за порушення карантинних правил передбачена відповідальність у вигляді штрафу: для громадян — у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тисяч до 34 тисяч гривень) та для посадових осіб — від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тисяч до 170 тисяч гривень).

Передбачена й кримінальна відповідальність за підробку ковід-сертифікатів та ПЛР-тестів. Такі злочини кваліфікуються за статтею 358 Кримінального кодексу України «Використання завідомо підробленого документа», яка передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років. При цьому тим, хто виготовляє підроблені документи, загрожує позбавлення волі на строк до трьох років. Наразі за підробку документів про вакцинацію вже відкрито понад 800 кримінальних проваджень.

Коментуючи підготовку до опалювального сезону, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що з 1 жовтня до 80 відсотків домогосподарств менше платитимуть за електроенергію. «Уряд знизив тарифи на електроенергію до 1,44 гривні для тих, хто споживає до 250 кіловат-годин на місяць. Для решти споживачів ціна залишиться без змін, на рівні 1,68 гривні», — сказав він.

Однак він не згадав, що минулого опалювального сезону для споживачів, які використовували електрокотли для опалення будинків, була передбачена компенсація у розмірі 50 відсотків за використання перших 3000 кіловат-годин електроенергії на місяць. Адже нині, після зниження до 1,44 гривні за кіловат-годину тарифу для домогосподарств, які споживають на місяць до 250 кВт-год, понад 600 тисяч побутових споживачів, які використовують для опалення електрокотли, позбавлено попередніх пільг, тож вони платитимуть за опалення по 1,68 гривні за кіловат-годину.

Також прем’єр запевнив, що нинішніх майже 19 мільярдів кубометрів газу, які зберігаються у ПСГ, цілком достатньо, щоб пройти зиму. При цьому, попри величезне зростання вартості газу на європейському та світовому ринках, «Нафтогаз України» пропонує громадянам і теплокомуненерго блакитне паливо по 7,42 гривні за кубометр у межах трирічного контракту.

Крім того, підписаний між урядом, представниками органів місцевого самоврядування та «Нафтогазом України» Меморандум щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021—2022 років передбачає збереження тарифів на тепло на рівні 2020-го та фіксованої ціни на газ для бюджетних організацій на рівні 16,8 гривні за кубометр з ПДВ. До того ж на виконання рішення РНБО уряд заборонив до кінця опалювального сезону відключати газ школам, лікарням та іншим об’єктам соціальної інфраструктури.

«Це означає, що в опалювальний сезон вся країна буде з теплом», — запевнив Д. Шмигаль.

Але наскільки ці запевнення відповідають реальному стану речей, покаже зима.