Законопроект встановлює додаткові вимоги щодо маркування і реалізації харчової продукції та узгоджує чинне законодавство у цій сфері з нормами Євросоюзу.

«Реалізація цього законопроекту посилить боротьбу з фальсифікатом та відповідальність за порушення вимог до виробництва і введення в обіг харчової продукції, а також забезпечить споживачів повною та достовірною інформацією про харчові продукти», — зазначила заступник міністра економіки Ірина Новікова.

За даними Держпродспоживслужби, впродовж останніх років динаміка спалахів гострих кишкових інфекцій не зменшувалася. Зокрема, у 2016 році було зафіксовано 142 спалахи, внаслідок чого постраждали 2877 осіб, а в 2019-му — 204 спалахи із 2568 постраждалими. До того ж понад 50 відсотків гострих кишкових інфекційних захворювань припадає на навчальні заклади, а також заклади оздоровлення та відпочинку дітей. Результати проведених епідеміологічних розслідувань найчастіше вказують на недотримання гігієнічних та санітарних вимог під час виробництва та обігу харчових продуктів. У цьому контексті важливе значення має запровадження дієвої системи простежуваності харчових продуктів, бо її відсутність призводить до недостатньо швидкої реакції на це з боку торговельних мереж та виробників продукції.

Ще однією актуальною проблемою є фальсифікація харчових продуктів. Наприклад, за статистикою в Україні зменшується кількість молока, що надходить до молокопереробних підприємств, проте водночас збільшується обсяг реалізованої ними молочної продукції. І саме з цим пов’язано збільшення на ринку фальсифікованого солодковершкового масла. Крім того, на полицях магазинів присутні дуже схожі на солодковершкове масло продукти, на яких дуже дрібним шрифтом може бути написано, що вони містять рослинні (пальмові) жири та різноманітні замінники і барвники. Та оскільки такі продукти реалізуються разом із звичайними, мають схожі назви та не дуже відрізняються за ціною, то цим, з одного боку, порушуються правила добросовісної конкуренції між виробниками традиційних продуктів та тими, які у виробництві використовують дешевші замінники, а з другого — нехтується право споживачів на отримання повної і достовірної інформації про продукт.

Для врегулювання цієї ситуації законопроектом пропонується запровадити такі нові визначення і норми, як «фальсифікований харчовий продукт», «харчове шахрайство», «веганський харчовий продукт», «вегетаріанський харчовий продукт», «імітаційний харчовий продукт», «ремісничий харчовий продукт» тощо. Крім того, вдосконалюються законодавчі вимоги щодо діяльності операторів ринку, яка пов’язана з виробництвом та/або введенням в обіг харчових продуктів тваринного походження, приводяться у відповідність до чинного законодавства положення з питань державної реєстрації харчових добавок, ароматизаторів, а також тверджень про поживну цінність і користь продукту для здоров’я.

Інші пропозиції стосуються проведення перевірок, посилення вимог щодо безпосереднього допуску до виробництва харчових продуктів персоналу, запровадження рейтингу дотримання гігієнічних вимог закладами громадського харчування і роздрібної торгівлі харчовими продуктами, а для тих, хто порушує ці вимоги, — посилення відповідальності.

Загалом законопроект № 6248 передбачає внесення змін до законів: про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів; про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин; про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції; про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів.

«Держпродспоживслужба підтримує запропоновані зміни. Це дасть змогу спростити умови для ведення бізнесу, протидіяти фальсифікату продукції та сприяти створенню прозорого механізму гарантування безпечності харчових продуктів», — зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.