Капелан Дмитро Каран та голова громадської ініціативи #інфоВАРТА Нестор Воля під час презентації книжки.

Батько кириличної абетки, створеної на основі історично існуючої рутенської, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор кафедри графічного дизайну Державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник створив 45 нових шрифтів.

Шість із них, над якими мистець працював кілька десятиліть, він подарував шанувальникам рідної мови, відкривши електронний ресурс для безплатного використання усіма охочими. Про це професор повідомив під час презентації книжки «Графіка української мови», що відбулася у Музеї книги і друкарства України. Ошатне видання надруковане трьома мовами — українською, англійською та китайською з використанням шрифтової гарнітури «Рутенія», розробленої Василем Чебаником. Книжка, в якій представлено зразки нових шрифтів та наведено приклади їх використання у різних сферах друкарської справи, стала підсумком роботи художника та волонтерів громадської ініціативи #інфоВАРТА у рамках проекту з ідентичною назвою «Графіка української мови», започаткованого 20 років тому.

— Абетка, яку розробив Василь Чебаник, — це державницька справа, це ще одна ознака, яка вирізнятиме Україну з-поміж інших країн, — сказав під час відкриття презентації заступник директора музею Дмитро Палій.

Сам мистець переконаний, що власна національна абетка — це ще й те, що відрізняє мову від діалекту, а націю, як культурно-політичну спільноту, від населення колоніальних володінь. Над тим, щоб створити зримий образ української мови, Василь Чебаник задумався після зустрічі у 1971 році з ректором Лейпцизької вищої школи графіки і книжкового мистецтва Альбертом Капром, який, почувши, що перед ним український каліграф, запитав, чому українці не розвивають свою абетку.

«Україна як суверенна держава повинна мати всі символи державності, зокрема і державну мову, а це, безумовно, основа української ідентичності, з відповідним їй традиційним засобом візуального зображення», — переконаний Василь Чебаник. Він наголошує, що останні 300 років ми послуговуємося «гражданським шрифтом», запровадженим Петром I у 1708—1709 рр. для друку світських видань під час першої реформи російського письма.

«Гражданський шрифт» — це не кирилиця, це шрифт, штучно зроблений іноземцями для російської мови, — каже графік. — За написанням він є гіршим варіантом латиниці. Тож українська мова зображується не слов’янською абеткою. «Гражданський шрифт» знищив візуальне сприйняття України через відсутність власної абетки. Історичною і природною основою української абетки є рутенська абетка. Вона функціональніша за латинську і має відповідність кожного звуку мови своєму знаку. Малий Державний герб України — тризуб в літері «Щ» є саме рутенська традиція».

Художник, який з 2000 р. працює виключно над графікою рідної мови, створив оригінальні композиції написів, у яких шрифт, крім інформаційної функції, виконує ще й естетично-образну. Вільний майстерний малюнок, графічна експресія, переконлива образність, глибока проникливість у змістово-стильову тканину і сутність літературного твору стали показовими рисами Василя Чебаника як автора ілюстрацій до численних книжкових видань та інших різновидів графіки. Шрифти мистця використовуються Національною академією мистецтв України, Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури, Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Національним університетом «Києво-Могилянська академія». Він автор оформлення церемоніального примірника Конституції України, на якій присягають Президенти, посвідчення Президента України, диплома лауреата Шевченківської премії.

Доктор мистецтво-знавства, філософії та богослов’я Дмитро Степовик порівняв автора нових шрифтів, без яких ми чули рідну мову, але не бачили її, зі святим рівноапостольним Кирилом Солунським, творцем кирилиці, однієї з найдавніших систем слов’янського письма. «Василь Чебаник — геніальний талант, він увів можливості абетки у рамки мистецтва, — каже Дмитро Степовик. — Маємо в усіх виданнях використовувати розроблені Василем Чебаником шрифти. Його абетка — наша гордість».

Кандидат історичних наук, капелан Дмитро Каран, просвітянин Кирило Стеценко, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, голова громадської ініціативи #інфоВАРТА Нестор Воля під час презентації відзначали, що в абетці митця і милозвучність та пластика української пісні, й відгомін нашої історії.

Ініціатива впровадження «Абетки» Чебаника була підтримана Загальними зборами Національної академії мистецтв України 20 червня 2017 р.

Фото Георгія Лук’янчука.