Наталія Венцель (у центрі) з учнями та вчителями Наукового ліцею Житомирської політехніки.

Ще три роки тому на теренах регіону діяв лише один ліцей академічного спрямування, засновником якого є Житомирська обласна рада. Торік один за одним було створено спеціалізовані заклади спортивного і військового спрямування в Бердичеві та Новограді-Волинському. А цьогоріч в обласному центрі розпочали роботу одразу два нові профільні наукові ліцеї — на базі Державного університету «Житомирська політехніка» та Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Про сьогодення та перспективи Наукового ліцею Житомирської політехніки розповіла «Голосу України» директор цього освітнього закладу Наталія Венцель.

— Пані Наталіє, як і чому виникла ідея створити науковий ліцей?

— Ліцензію на провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти з ліцензованим обсягом 180 осіб наш засновник, Державний університет «Житомирська політехніка», отримав ще у 2019 році. По ліцензію звернулися, щойно виникла така можливість — після того, як Кабмін затвердив типове положення про науковий ліцей. Важливу роль відіграла підтримка голови облдержадміністрації Віталія Бунечка, котрий видав відповідне розпорядження, а відтак і житомирської влади. Ідея нашого засновника полягає в тому, щоб на цьому етапі — 10—12-ті класи — почати формувати молодого науковця, долучати ліцеїстів до участі в наукових проектах, конференціях, наукових виступах. Інакше кажучи, допомогти школярам у такому віці не лише задумуватися над здачею ЗНО, а й, можливо, почати будувати свою наукову кар’єру.

— Скільки нині учнів відвідують ліцей?

— За результатами конкурсного відбору до ліцею зарахували 113 учнів, які навчаються в чотирьох групах. Маємо два напрями: техніко-технологічний — з поглибленим вивченням математики й інформатики, та суспільно-гуманітарний — з поглибленим вивченням англійської мови та історії України.

— Отже, вступники до ліцею складали іспити?

— Так, з профільних предметів. У майбутньому ми плануємо навіть дещо їх ускладнити — хочемо до тестових завдань додати усне опитування з математики та англійської мови.

— А як ви ставитеся до ідеї запровадження ЗНО після 9-го класу та конкурсного відбору до ліцеїв за його результатами?

— Я читала коментарі експертів щодо цього, і вони акцентують увагу на тому, що дітям, мовляв, двічі створюється стресова ситуація: здають за 9-й клас ДПА, а потім ще й іспити під час вступу. Якщо буде така форма, як ЗНО після 9-го класу, — немає питань. Діти самі обирають предмети і так само самі обирають профіль і напрям у нашому науковому ліцеї. Якщо ці два напрями збігатимуться, ми будемо тільки раді.

— Чим освітня програма у вашому ліцеї відрізняється від навчальних програм загальноосвітніх шкіл?

— По-перше, обсягом навчальних годин з поглиблених предметів, а по-друге, такою складовою освітньої програми, як дослідницька компетентність. Це участь в експериментальних дослідженнях з хімії і фізики (засновник забезпечує нас необхідною для цього матеріально-технічною базою — лабораторіями з хімії і фізики). Це участь у МАН — на сьогодні в нас уже сім учнів пишуть свої наукові роботи; для їх керівництва залучені не лише наші педагогічні, а й науково-педагогічні працівники, кандидати, доктори наук. Також ми створили своє наукове товариство. У нас прекрасна матеріально-технічна база — чудова хімічна лабораторія, інтерактивний музей науки і технологій, STEM-лабораторія... Педпрацівники у мене всі з вищою категорією, зі званнями вчитель-методист, старший вчитель, кандидати наук. Зокрема, англійську мову читає кандидат філологічних наук, науково-педагогічний працівник, вчителька хімії у нас — кандидат педагогічних наук, а інформатику викладає заслужений працівник освіти України. Цьогоріч, коли ми набирали кадровий склад, влаштували своєрідний конкурс резюме і портфоліо. Старалися підібрати вчителів, які знають не лише свій предмет, а й методику викладання цього предмета, знають дитину.

— Шкільне життя не обмежується лише уроками...

— Звісно. У вересні у нас почав працювати гурток з інформатики «Веб-розробник». Заняття проводить фіналіст національної премії Global Teacher Prize 2020, Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму, учасник міжнародного конкурсу Infomatrix Микола Тарасюк. Є в ліцеї і математичний гурток «Аксіома» — результат співпраці між Житомирською політехнікою і КЗПО «Обласний центр дитячої та юнацької творчості». У ньому веде заняття наша вчителька математики. Гуртківці розв’язують задачі підвищеної складності — всеукраїнського, міжнародного олімпіадного рівня. Якщо спочатку в роботі «Аксіоми» брали участь 9 чи 11 дітей, то нині вся аудиторія заповнена, приходять діти з усіх класів. Їм цікава математика — бо вчителька так захоплююче її ви-
кладає.

— Чи навчаються у вас діти з інших територіальних громад області?

— На момент вступу частина дітей була з інших громад, але батьки вирішили це питання — нині всі наші ліцеїсти прописані в Житомирі. У майбутньому стосовно ліцеїстів з інших громад треба буде домовлятися про передачу субвенції, щоб діти могли навчатися з дотриманням прав на здобуття повної загальної середньої освіти. Тут усе залежить від того, наскільки буде врегульовано законодавство. Це все-таки і Бюджетний кодекс, і фінансова частина положення про науковий ліцей...

— До речі, про фінанси: чи отримують ліцеїсти стипендію?

— Так. Зазначу, що відповідна норма з’явилася в нашому законодавстві не так давно. Нині стипендія виплачується всім учням закладу, а з другого семестру вона призначатиметься за результатами успішності попереднього семестру.

— А як працюватиме ліцей у червоній зоні карантину?

— У нас усі педагогічні працівники на 100 відсотків щеплені двома дозами вакцини. Маю надію, що протримаємось і не переходитимемо на дистанційне навчання. Але про всяк випадок ми повністю готові до роботи на платформах Google Meet і Google Classroom з дотриманням вимог Санітарного регламенту, який набув чинності цього року. Всі діти зареєстровані в системі, мають логіни і паролі, а минулого тижня ми ще й провели генеральну репетицію підключення. Проте дуже сподіваюся, що ми зможемо й надалі вчитися офлайн.

— Тож які, на вашу думку, основні результати роботи ліцею за підсумками першої чверті?

— Якось так із самого початку склалося, що ми всі — колеги: і вчителі, і ліцеїсти. Мені здається, саме тому, що діти вступили до наукового ліцею на базі «Житомирської політехніки», де студенти, доросле життя, наші учні теж дуже швидко подорослішали. Днями ми проводили освітній марафон для всіх ліцеїстів із дев’яти предметів в умовах, наближених до написання ЗНО та всеукраїнських олімпіад. Також за результатами першої чверті у нас є учасники обласного конкурсу юних хіміків, що відбувався у вересні, та учасники екохабу. У нас є переможці міського конкурсу з веб-дизайну шкільного сайту — диплом абсолютного переможця здобув Михайло Москаль, а друге місце посів Гліб Кіко. У нас навіть є спортсмени! У змаганнях з підтягування перемогу виборов Олександр Парфенюк — 23 підтягування (порівняйте з найкращим результатом серед студентів — 27). А Микита Гладченко із 10-В їздив нещодавно до Полтави на чемпіонат України з карате у складі збірної Житомирської області і став бронзовим призером. З нашими дітьми можна гори звернути!

— Тож у чому, на вашу думку, полягає конкурентна перевага ліцею порівняно з іншими навчальними закладами міста?

— Не конкуренція, а тісна співпраця має бути! А дітей вистачить для всіх, — усміхається на завершення розмови Наталія Венцель.

Фото з сайту Державного університету «Житомирська політехніка».