На знімку: сучасна високомобільна РЛС метрового діапазону хвиль з цифровою фазовою антенною решіткою призначена для виявлення всіх типів наявних і перспективних повітряних об’єктів, включаючи малопомітні, безпілотні та виконані за технологією «Stealth».

Такі заводи, як «Радіоприлад», «Гамма», «Іскра» були успішними підприємствами. Але з розпадом СРCР на початку дев’яностих ситуація різко змінилася. Колишні ринки збуту щезли. Про модернізацію виробництва, аби знайти нові в умовах безгрошів’я, не йшлося. Український оборонпром переходив на рейки конверсії.

Борги і банкротство

«Гамма», яка випускала радіоелектронну продукцію для космічної, авіаційної та атомної промисловості, збанкрутувала майже відразу після здобуття Україною незалежності. Тепер на території заводу облаштовують ландшафтний парк, а у колишніх приміщеннях — сучасний бізнес-кластер.

Ситуація на «Радіоприладі», який спеціалізується на виробництві, ремонті та модернізації засобів радіозв’язку, — критична. Завод із 2009 року перебуває у стадії банкрутства. У 2020-му його намагалися оживити. Запорізька обласна державна адміністрація спрямувала звернення до ДК «Укроборонпром» (якому завод і підпорядковується), аби ті ініціювали виділення грошей із резервного фонду. Адже тоді «Радіоприлад» був співвиконавцем із виготовлення продукції, замовником якої виступають Збройні Сили України. Такі кроки мали зменшити заборгованість із заробітної плати. Та якщо взяти до уваги, що на вересень 2021-го «Радіоприлад» продовжував знаходитись на одному з «чільних» місць серед боржників, заходи не допомогли.

Серед підприємств, які випускають військову техніку, у Запоріжжі пощастило лише казенному підприємству «Науково-виробничий комплекс «Іскра», яке спеціалізується на радіолокаційній техніці. Крім цього, підприємство налагодило виробництво засобів для радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, дуже потрібних ЗСУ в умовах російсько-української війни.

ДО РЕЧІ

НВК «Іскра» свого часу було знане завдяки магнітофонам «Весна». Котушкова «Весна» 1963 року стала першим у СРСР батарейним (куди ж без військових термінів) магнітофоном, який надійшов у широкий продаж. А касетні магнітофони цієї марки були одними із найпопулярніших у країні. 

А «Іскра» не згасла!

«Іскра» вже випустила понад 6 000 сучасних і ефективних радіолокаційних станцій (РЛС). Вони отримали найвищі оцінки у півсотні країн включно із США. Щороку підприємство презентує нові вироби.

2018. Контрбатарейний радар 1Л220УК «Зоопарк-3» увійшов до першої п’ятірки розробок року від «Укроборонпрому». Радар, що значно потужніший за іноземні аналоги, на відстані до десятків кілометрів фіксує точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, ракетних комплексів протиповітряної оборони. А також виявляє безпілотники та авіацію супротивника. У 2021 році він був прийнятий на озброєння ЗСУ.

2019. Успішно проведено дводенні випробування мобільного оглядового 3D радіолокатора 90К6Е. Він виявляє цілі, що летять на низьких, середніх і великих висотах. Видає цілевказівки зенітним ракетним військам. Застосовується у підрозділах військово-повітряних сил та протиповітряної оборони.

2020. «Укроборонпром» презентував «Мандат» — мобільну станцію постановки перешкод засобам радіозв’язку. Вона забезпечує створення прицільних за частотою та часом радіоперешкод, проводить пошук, пеленгування, прослуховування, аналіз та запис характеристик виявлених засобів радіозв’язку.

У червні 2021 року оглядова РЛС 80К6КС1 «Фенікс» на сучасних твердотільних модулях та з використанням технологій цифрових антенних решіток успішно пройшла тримісячні державні випробування, затверджені Міністерством оборони України. Основне завдання станції — виявляти і супроводжувати повітряні об’єкти у зоні огляду, вимірювати їхні координати і швидкість. Комісія рекомендувала прийняти «Фенікс» на озброєння ЗСУ.

Крім того, на «Іскрі» розробляють нову станцію радіотехнічної розвідки «Резидент», яка набагато випереджає за своїми характеристиками «Кольчугу».

Виробляти сучасну продукцію і бути конкурентним можливо лише на відповідному обладнанні. Як повідомила «Голосу України» начальник управління технологічної підготовки виробництва НВК «Іскра» Олена Курта, наприкінці 2019 року на підприємстві завершили та ввели в експлуатацію нову механообробну дільницю верстатів з числовим та програмним керуванням.

Схвально відгукується про допомогу «Іскри» військовим депутат Запорізької міської ради, учасник АТО/ООС Андрій Согорін. У 2015 році він проходив службу у в/ч «Гепард» Національної гвардії України, на передовій охороняв 9-ту батарею легендарної 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Тому знає не з чуток — від того, наскільки швидко передають координати ворожих «об’єктів», залежать життя наших військовослужбовців.

«Координати передавали точні. Влучних пострілів було багато. Без допомоги техніки, що її випускає «Іскра», нам би скрутно довелося», — каже співрозмовник.

Рейдерські війниі плагіат

За 60 років існування довелося й НВК «Іскра» воювати... з рейдерами. 2010-го підприємство працювало стабільно, навіть успішно: виробництво зросло на 204,3 %, продукції реалізували на 454,6 мільйона гривень. Саме тоді під формальним приводом переукладання договору на «Іскру» зайшла справжня «диверсійна» група. Впроваджувалися дивні кадрові рішення.

Наприклад, директором призначено колишнього керівника теплових мереж — людину, космічно далеку від оборонної промисловості. Результати дилетантського управління не забарилися.

Як згадує колишній директор «Іскри» Ігор Пресняк (він керував підприємством із 1986-го до початку 2017 року) тільки за рік обсяг реалізованої продукції зменшився у 26 разів, сума збитків сягнула 100 млн грн. Унікальне підприємство опинилося на межі банкрутства — його паралізували борги з енергоносіїв, заробітної плати, внесків до Пенсійного фонду. Міжнародні контракти також опинилися на межі зриву.

У 2012 році ДК «Укроборонпром» (тоді КП НВК «Іскра» увійшов до складу концерну) визнав результати діяльності заводу незадовільними. У січні цього ж року Ігоря Пресняка повернули на посаду директора. Справи почали стрімко поліпшуватись: обсяги виробництва збільшилися вшестеро, а чистий прибуток становив 32,5 мільйона гривень.

Проблемним видався й 2017 рік: роботу заводу намагалося заблокувати одне з приватних товариств. Воно звинувачувало «Іскру» у порушенні авторських прав і невиплаті роялті. Згодом з’ясувалось, що то була підставна фірма, з якою уклали договір задля виведення коштів... До того ж вона не мала ані обов’язкової акредитації «Укроборонпрому», ані стосунку до ОПК. Згодом «Іскра» виграла всі суди з цього питання.

ЦІКАВІ ФАТИ

Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» було засновано 1959 року — тоді він називався Запорізький завод пересувних електростанцій (поштова скринька № 80).
Уже 1 травня 1960 року станція запорізького виробництва у Свердловську (нині Єкатеринбург, Росія) пройшла «бойове випробування». 1РЛ119 виявив у небі літак, пілотований американцем Френсісом Гарі Пауерсом. Станція була дослідним зразком, тож іноземці ще не знали про її існування. А також про те, що запорізька станція здатна відстежувати об’єкти на такій великій висоті.

Дивні «маневри» Міністерства оборони

Минулого року НВК «Іскра» довелося тримати оборону від ... Міністерства оборони. Профільні видання тоді писали: МОУ пропонувало підприємству добровільно відмовитися від виплат належних за контрактом коштів. І щоб переконати керівництво, знайшло якусь прострочену заборгованість 2005 року на смішну як для оборонної промисловості суму — 5,8 мільйона гривень.

Унаслідок було вичерпано всі терміни фінансування програми радара ППО 80К6КС1 — заборгованість Міністерства оборони лише за цією програмою сягнула 55 мільйонів гривень. Через це, як зазначали експерти, нібито не виплачувався аванс на виробництво інших радарів, зокрема, вже згадуваного «Зоопарку-3».

У травні 2020 року директор «Іскри» Юрій Пащенко звернувся до заступника міністра оборони Олександра Миронюка. В офіційному листі йдеться про те, що включення заводу до реєстру боржників не має жодних підстав, тому що рішенням Вищого арбітражного суду України від 21 червня 2009 року державний контракт, за яким начебто завод винен міністерству, було розірвано, а у зустрічному позові відносно стягнення з підприємства 5,8 млн грн — відмовлено.

Народний депутат України Сергій Штепа втрутився в цю ситуацію. І за допомоги колег із профільного комітету Верховної Ради України проблему вдалося розв’язати.

«Але чи є такі ситуації прийнятними? Чи провели в Міністерстві розслідування, хто винен у затримці виплат підприємству, чи покарали цих осіб? Такі дії можуть спричинити повне зупинення виробництва на підприємстві, що має стратегічне значення», — каже народний обранець.

У червні поточного року вже НВК «Іскра» подав позов до Господарського суду на Міністерство оборони України — через істотні зміни обставин, відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України. У прес-службі заводу про деталі справи «Голосу України» не розповіли, посилаючись на те, що вона стосується контракту під грифом секретності. Але спеціалізовані ЗМІ з великою долею ймовірності припускають, що позов стосується відтермінування виконання контрактів. Адже багато підприємств вимушено простоювали через карантинні обмеження, пов’язані із коронавірусом.

На депутатському контролі

Народний депутат Сергій Штепа впевнений, що на «Іскрі» не все так добре, як кажуть. Працівники, за його словами, розповідали, що останніми роками було звільнено чимало кваліфікованих фахівців, значна частина персоналу під тиском змушена добровільно-примусово писати заяви на неповний робочий тиждень, не в останню чергу — через скорочення експортних замовлень.

Доказом наявності проблем є чергові звернення працівників заводу до народного депутата щодо затримки у виплаті заробітної плати. 8 листопада Сергій Штепа спрямував відповідні депутатські звернення до новопризначених керівників Міністерства стратегічних галузей промисловості України Павла Рябікіна, Міністерства оборони Олексія Резнікова, а також очільнику «Укроборонпрому» Юрію Гусєву.

У прес-службі «Іскри» звинувачення народного депутата відкидають, окрім заборгованості, яка справді мала місце у жовтні 2021 року через затримку у надходженні коштів за відвантажену продукцію. Але станом на сьогодні всі заборгованості усунено.

«За перші три квартали 2021 року підприємство повністю й у встановлені терміни виконало всі зобов’язання щодо діючих контрактів як перед Міністерством оборони України, так і перед іноземними замовниками.

За дев’ять місяців роботи підприємство є прибутковим. Валова рентабельність підприємства за три квартали 2021 року становить 13 відсотків. Середня заробітна плата робітників основного виробництва у третьому кварталі 2021 року становила 246 84 грн. Для порівняння: у 2020 році зарплата була 13 693 грн», — повідомили «Голосу України» у прес-службі НВК «Іскра».

Закони задля розвитку

У січні 2021 року Кабінет Міністрів України дозволив підприємству експортувати зброю, не вдаючись до послуг держави.
Раніше для цього потрібен був спецекспортер, тобто державний посередник, дочірнє підприємство «Укроборонпрому». У рамках його реформи українським виробникам продукції військового призначення та подвійного використання дозволили займатися питаннями експорту — але лише тим, хто виробляє власну продукцію. «Іскра» — саме з таких підприємств.
«Ви б знали, скільки для цього було виконано роботи. Відповідні документи лежали на підписі в Міністерстві економіки рік чи два», — розповідає Сергій Штепа.

А 9 липня Верховна Рада України ухвалила Закон № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Директор «Іскри» Юрій Пащенко, виступаючи на форумі з безпеки «Ефективна промисловість для обороноздатності», зазначив: цей закон відкриває шлях для створення господарських товариств та залучення інвестицій. Мовляв, до його прийняття оборонні підприємства не мали рівних умов із приватними компаніями, бо не могли, наприклад, створити спільне підприємство для забезпечення або залучення інвестицій. Також було неможливо створити спільне підприємство за кордоном. Новий закон дозволяє це робити, а ще — організовувати ремонт вітчизняної техніки у інших країнах. Стало можливим брати участь в уставних фондах українських постачальників, що забезпечують завод критичними комплектуючими та критичними технологіями.

 Контрбатарейний радар 1Л220УК.

Фото з сайту flot2017.com

Запоріжжя.

Фото з відкритих джерел.