На знімку: ситуація на польсько-білоруському кордоні.

Проте конкретний перелік осіб та суб’єктів узгоджено не було — над ним європейські дипломати домовилися ще працювати. За неофіційними даними, до списку увійшли майже 30 осіб і суб’єктів, причетних до завезення мігрантів до Білорусі. Серед пропозицій — також поширити економічні обмеження на аеропорт в Мінську.

«Нинішня ситуація є неприйнятною і мусить бути вирішена», — заявив у Твіттері напередодні засідання Ради верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, інформуючи про свої телефонні переговори з главою зовнішньополітичного відомства Білорусі Володимиром Макеєм.

Ж. Боррель написав скупо, що предметом телефонної розмови була «нестабільна гуманітарна ситуація на кордоні з ЄС», підкресливши при цьому, що «життя людей має бути захищене, а гуманітарні агентства мають бути допущені (в місця перебування мігрантів. — Ред.)».

Натомість офіційний Мінськ заявив, що глава його МЗС представив Ж. Боррелю інформацію про «заходи Білорусі задля зменшення напливу мігрантів з країн Азії, Африки і Близького Сходу, а також про надану спільно зі структурами ООН гуманітарну допомогу біженцям на кордоні». Підкресливши, що «санкції є безперспективними та контрпродуктивними», МЗС РБ наголосило в своєму комюніке, що підтверджує «принципову готовність до рівно-
правного діалогу».

Водночас прем’єр польського уряду Матеуш Моравецький заявив, що «справи зайшли занадто далеко» і, щоб «стримати білоруський режим, самих лиш слів недостатньо». На його переконання, будуть потрібні «посилені санкції», які слід обговорити на ініційованому Варшавою саміті Ради ЄС. Разом з тим М. Моравецький повідомив, що з Латвією і особливо з Литвою Польща веде обговорення питання доцільності використання статті 4 Північноатлантичного договору. Сторони дедалі більше схиляються до такого кроку, «бо недостатньо вже лишень публічних висловлювань занепокоєння», а «потрібні конкретні кроки та залученість всього Альянсу».

Готовність «стати пліч-о-пліч із союзниками задекларувала міністр закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс. Вона наголосила, що підтримка Лондона стосуватиметься не лише Польщі, а й інших країн Вишеградської групи, балтійських держав та України. Керівник британського МЗС вказала на відповідальність Росії за цю кризу, наголосивши, що Володимир Путін «повинен натиснути на білоруську владу, щоби закінчити кризу та розпочати діалог». При цьому Е. Трасс анонсувала дискусію з цього питання на саміті НАТО та заявила про «потребу економічних заходів», зокрема, «засудження будівництва «Північного потоку-2».

Постійний представник Польщі при ООН Кшиштоф Щерський прогнозує, що, дестабілізуючи ситуацію на білорусько-польському кордоні, як це раніше відбувалося у випадку України, Грузії та Молдови, Москва намагатиметься представити її як польсько-білоруський конфлікт, в який Росія може втрутитись як «арбітр». Натомість блокування режимом Лукашенка експорту газу через територію Білорусі в Європу буде використано Кремлем, щоб змусити запустити «Північний потік-2».

Тим часом польські силовики попереджають про «затишшя перед бурею». До кордону з білоруського боку організовано підвозять чергові групи мігрантів, які, згідно з інформацією, що надходить з різних джерел, готуються до штурму польської лінії кордону, що в будь-який момент. В районі пункту пропуску «Кузниця» з білоруського боку зібрано вже кілька тисяч мігрантів.

Фото зі сторінки Прикордонної служби РП в Твіттері.