Під час засідання.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про право-творчу діяльність (№ 5707). Співавтор законопроекту, народний депутат Руслан Стефанчук (на знімку) у своєму виступі наголосив, що законопроект про правотворчу діяльність — це той документ, яким пишатиметься нинішнє скликання Верховної Ради. «Це Конституція у сфері нормотворення, яка встановлює єдині правила прийняття, дії, а також моніторингу нормативно-правових актів», — підкреслив він, зазначивши, що цей законопроект розроблявся понад два роки, до його розробки було залучено низку правових інститутів, а співавторами документа стали майже 200 народних депутатів із різних фракцій.

Основним завданням цього законопроекту є налагодження законопроектної та правотворчої діяльності, визначення ієрархії нормативно-правових актів, моніторингу нормативно-правових актів та їхнього впливу на суспільні відносини. «Це універсальні правила для всіх суб’єктів нормотворчої діяльності», — зазначив Руслан Стефанчук, закликавши підтримати законопроект № 5707 у першому читанні та разом доопрацювати його до другого читання, щоб Україна отримала єдині універсальні та системні правила провадження правотворчої діяльності.

За його словами, на сьогодні від наукових установ та університетів вже надійшло майже двадцять листів на підтримку законопроекту про правотворчу діяльність.

Заступниця голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря зазначила, що парламент ще із 2009 року намагався ухвалити цей «закон про закони», але раніше не вистачало політичної волі. «У низці держав аналогічні закони діють вже давно», — зауважила вона, додавши, що Венеційська комісія також неодноразово закликала Україну ухвалити законопроект, який врегулює порядок розробки, прийняття та моніторингу нормативно-правових актів.

Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді прийняти проект закону про правотворчу діяльність (№ 5707) за основу. Цю пропозицію підтримали 290 народних депутатів.

На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук привітав із професійним святом працівників радіо, телебачення і зв’язку та повідомив, що Центральна виборча комісія зареєструвала обраних під час проміжних виборів народних депутатів Сергія Козиря (виборчий округ № 184) та Віталія Войцехівського (виборчий округ № 197), а також обраного в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за списком політичної партії «Слуга народу» Сергія Кострійчука.

Новообрані народні депутати склали присягу перед Верховною Радою. Головуючий повідомив про входження народних депутатів Сергій Козиря, Віталія Войцехівського та Сергія Кострійчука до фракції політичної партії «Слуга народу».

Після виступів представників депутатських фракцій та груп із заявами та пропозиціями парламентарії розглянули три проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради щодо прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» (№№ 3205-2-П, 3205-2-П1 і 3205-2-П2). Співавторка проекту постанови № 3205-2-П, народний депутат Юлія Тимошенко закликала підтримати пропозицію про скасування рішення щодо ухвалення цього законопроекту, оскільки, за її словами, він фактично легалізує продаж сільськогосподарської землі іноземцям. «Це закон не про підтримку фермерства та аграрних підприємств, а про те, як забрати землю в селян», — заявила вона, пообіцявши звернутися з цього питання до Конституційного Суду.

Сергій Кострійчук.

За результатами голосування проекти постанов (№№ 3205-2-П, 3205-2-П1 і 3205-2-П2) було відхилено, що відкриває шлях до підписання законопроекту «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Парламентарії підтримали проект постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 5893-12).

Верховна Рада включила до порядку денного проект закону про внесення змін до додатків   № 1 та № 3 до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (№ 6297). Також парламентарії підтримали пропозицію щодо визнання проекту закону про внесення змін до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 (№ 6293) невідкладним та скорочення термінів його розгляду.

Сергій Козир.

Парламентарії ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів (№ 5387).

В цілому 302 голосами ухвалено законопроект «Про медіацію» (№ 3504), який регламентує позасудову процедуру врегулювання спорів. «Медіація може допомогти розвантажити суди, особливо суди першої інстанції, від справ, які можуть бути вирішені швидко та за згодою усіх сторін», - підкреслила під час представлення поправок народний депутат Альона Шкрум.

Законопроект № 3504 визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Віталій Войцехівський.

Після розгляду трьох альтернативних законопроектів (№№ 3860, 3860-1 та 3860-Д) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного кодексу України) для забезпечення використання офіційної електронної адреси, Верховна Рада підтримала за основу доопрацьований законопроект № 3860-Д.

У зв’язку з ухваленням у першому читанні законопроекту № 3860-Д парламентарії відхилили проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень (№ 4360).

Підтриманий в першому читанні законопроект про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (№ 4255) спрямований на забезпечення принципу рівності всіх учасників судового процесу, зокрема, в частині відшкодування судового збору. «Для цього пропонується внести зміни до частин другої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати на сплату судового збору», — повідомив член Комітету з питань правової політики Павло Павліш, додавши, що окрім забезпечення реалізації принципу рівності всіх учасників судового процесу в адміністративному судочинстві, це ще й сприятиме зменшенню фінансового навантаження на держбюджет.

Також парламентарії підтримали у першому читанні проекти законів: про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення (№ 5490) та про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії (№ 5436-Д).

В цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (№ 2234); про критичну інфраструктуру (№ 5219); про адміністративну процедуру (№ 3475).

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення народного депутата Артема Дмитрука зі складу депутатської фракції «Слуга народу».

Також він повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика», головою якого обрано народного депутата Дмитра Разумкова. Водночас Олександр Корнієнко поінформував, що Володимир Кабаченко відкликав свій підпис під списком народних депутатів, які виявили бажання увійти в це МФО.

Із днем народження вітали народних депутатів Ігоря Василіва та Павла Сушка.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцІй та груп

Нестор ШУФРИЧ, фракція «ОПЗЖ»:

— 838 загиблих українців від COVID за минулу добу. Ми на другому-третьому місці за кількістю загиблих за добу у світі. А за кількістю вакцинованих при всіх переможних реляціях пана Ляшка, так званого міністра, ми є передостанніми або навіть останніми в Європі. Ми хіба не знали, що буде «Дельта» восени, не знали, що буде потрібен кисень, ліжка? Знали! Ми не знали, що зима прийде, що потрібне вугілля?.. На цьому тлі ми бачимо загострення на лінії розмежування. По Мар’їнці кулі літають. Сьогодні ми бачимо іншу загрозу, придумали будувати якусь стіну між Україною та Білоруссю. З Росією вже побудували — гроші розікрали і все. Що сьогодні робить влада замість того, щоб вирішувати питання життя, безпеки наших громадян, миру в нашій країні... Вона займається переслідуванням журналістів, лідерів опозиції.

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— Хочу озвучити проблеми, які сьогодні найбільше турбують наші громади і відповідно наших виборців. Найперше — це питання опалювального сезону. За нашою інформацією, майже 30% бюджетних установ досі не підписали договори з «Нафтогазом». Тому саме на це питання повинні бути спрямовані основні зусилля Міністерства енергетики, бо це опалення в школах, дитячих садках, лікарнях. І для громад це питання номер один. Досі незрозуміла ситуація з тарифом на електроопалення... Ще одна величезна проблема — забезпечення електроенергією лікарень, які переповнені тяжкохворими на COVID. У кінці жовтня Держенергонагляд заявив про перевірки технічного стану резервних джерел живлення в лікарнях. Результати цієї перевірки катастрофічні! У більшості лікарень альтернативні джерела живлення або відсутні, або вони в неробочому стані. Тому Кабмін має завершити повну перевірку всіх медичних закладів і забезпечити відповідними коштами громади для придбання альтернативних джерел живлення або їх відновлення.

Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:

— Оприлюднено так званий звіт, в якому визнається, що операція щодо вагнерівців була. Щоправда, так і не встановили, хто ж зрадив українські спецслужби... Хочу зауважити, що Зеленський та його офіс понад рік брехали українцям, що ніяких вагнерівців не було. Так само влада сьогодні говорить українцям про те, що начебто на кордонах все спокійно, не помічаючи надзвичайно серйозні сигнали українських стратегічних партнерів, які говорять про аномальне скупчення російської зброї, техніки та армії на наших кордонах. Ми бачимо неадекватні дії нашої влади, яка навіть цього не визнавала. Так само неадекватними є дії щодо протидії коронавірусу.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Хочу запитати: чому захист життя і здоров’я людей не є пріоритетом для влади? Ми об’їхали лікарні й побачили декілька речей. По-перше, понад 50% лікарень в Україні не мають кисню. По-друге, нині жодна лікарня в країні, у тому числі опорні по COVID, не мають препаратів, передбачених протоколом лікування МОЗ — ремдесевіру, який потрібен важкохворим людям перші три дні. Люди сьогодні помирають не тому, що COVID страшна хвороба (а це — страшна хвороба), вони помирають тому, що немає кисню, ремдесевіру. Практично в усіх лікарнях лікарям, медичному персоналу, які працюють з ковідними хворими, не доплачують 300% до окладу. Нині вони отримують вп’ятеро менше, ніж їхні колеги у Польщі. Всі головні лікарі, колективи сказали, що лише третина вартості медичних послуг врахована в бюджеті на цей рік, на наступний — не враховано ні COVID-видатки, ні нормальні видатки на охорону здоров’я.

Соломія БОБРОВСЬКА, фракція «Голос»:

— Нині в прикордонних селах на Рівненщині, окрім тем платіжок та стану в лікарнях, обговорюють ще й ситуацію на кордоні. Що ми будемо робити, якщо болота та ліси не захистять наш кордон? Саме цей аргумент найчастіше доводиться чути, коли нас намагаються запевнити, що мігранти нам не загрожують. Але увага прикута не лише до північного, а й до східного кордону — до того, що відбувається там із концентрацією військ. У п’ятницю тут буде міністр і розповість нам про побудову кордону з Республікою Білорусь, хоч це і було очевидним ще з 2014 року. У мене прохання — у п’ятницю викликати не лише міністра внутрішніх справ, а й міністра економіки і заслухати як відбуватиметься імпортозаміщення білоруських товарів.

Віктор БОНДАР, група «За майбутнє»:

— Хочу нагадати колегам зі «Слуги народу» — ми багато протягом цих двох років підказували, що і як варто зробити за різними напрямами. Я казав, що коли ціна на європейських хабах була найнижчою, треба було виходити на ринок і закуповувати газ. Нині ми купуємо його за ціною в 10—15 разів дорожчою. Я також говорив про ситуацію в «Енергоатомі», але ніхто не чув і не хотів допомагати — нині маємо кризу на енергоринку і пожинаємо плоди. Тепер я кажу, що є наступні загрози, які треба вирішувати. Критична ситуація на «Укрзалізниці». Останні роки практично не відбувалося ремонтів колійного господарства, модернізації електромереж тощо. За такої ситуації не можна вилучати кошти через дивіденди з «Укрзалізниці». Необхідно залишити їм прибутки, щоб дати можливість за два-три роки вийти з кризової ситуації.

Олена ШУЛЯК, фракція «Слуга народу»:

— Хочу привітати наших колег — Сергія Кострійчука, Віталія Войцехівського та Сергія Козиря, які склали присягу і стали повноправними депутатами, членами нашої великої політичної команди. Проміжні вибори засвідчили, кому реально довіряють люди та яку політичну силу підтримують. Це є кращою оцінкою наших дій. Цього тижня ми також будемо плідно працювати і, якщо потрібно, скликати позачергові сесії, щоб пришвидшити ухвалення надважливих законодавчих ініціатив. Зокрема, розглядатимемо революційний законопроект про адміністративну процедуру, який докорінно змінить відносини громадян із чиновниками. Також розглянемо законопроект № 6293, який пришвидшить оснащення лікарень кисневими станціями, і    № 6297, яким на підтримку в період карантину з державного бюджету буде виділено три мільярди гривень. І попри все закликаю всіх вакцинуватися.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.