На знімку: 15 грудня 2013 року. Народне віче на Майдані Незалежності у Києві.

Революція Гідності, у якій, за даними штабу Євромайдану, взяли участь майже 10 мільйонів громадян України, стала наймасштабнішою подією в новітній історії країни. Протестні акції розпочалися 21 листопада 2013 року, коли в Києві на Майдан Незалежності вийшли півтори тисячі осіб, не згодних з відмовою тодішнього проросійського глави держави Януковича підписувати Угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. За лічені дні до безперервного мітингу в центрі столиці долучилися тисячі й тисячі протестувальників, хвиля акцій, спрямованих на захист громадянських прав і євроінтеграційного курсу держави, прокотилася різними регіонами. На мітинги вийшли Львів і Донецьк, Харків, Крим, Полтава, Запоріжжя, Херсон, Коломия... Після жорстокого побиття активістів, зокрема студентів «беркутівцями» вночі 30 листопада, вже 1 грудня до Києва з’їхалися сотні тисяч осіб, готових обстоювати європейські ідеали та цінності.

8 грудня відбувся Марш мільйонів, у якому, за різними оцінками правоохоронців та опозиції, взяли участь від 500 тисяч до одного мільйона громадян, обурених міліцейським свавіллям, узурпацією влади кланом Януковича, корупцією в її верхніх ешелонах, політикою русифікації та зближенням з РФ. Люди, які попри холод заповнили не лише Майдан Незалежності, Хрещатик, а й вулиці Інститутську та Михайлівську, висунули вимоги до влади і оголосили про намір блокувати урядові будівлі й встановлювати в урядовому кварталі наметові містечка. Протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори — після завершення віча мітингувальники на вулицях Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській, на перехресті Шовковичної та Богомольця встановили блокпости й збудували барикади, для яких використовували частини парканів, бляшані бочки, лавочки. Того самого дня євромайданівці знесли пам’ятник Леніну на Бессарабській площі. Ця подія продемонструвала рішучість активістів боротися за оновлену Україну і стала початком «ленінопаду» — масового демонтажу символів тоталітаризму в усіх регіонах.

Майдан, на якому на 61-й день протестів було застрелено перші два активісти, простояв безперервно 92 доби. Українських мітингувальників, які вимагали повного оновлення системи державного управління, підтримали активісти в багатьох країнах — Естонії, Португалії, Швеції, Польщі, США, Канаді, Німеччині, Австрії, Франції, Австралії та інших. У боротьбі з власними громадянами влада вдалася до насилля та вбивств — людей викрадали з лікарень і катували до смерті. 18 та 20 лютого відбувся розстріл Майдану. Здебільшого на вулицях Інститутській і Грушевського загинуло 107 протестувальників, зокрема від вогнепальних поранень. У Музеї Революції Гідності наголошують, що Майдан став епіцентром кардинальних змін у державі. Протестувальники домоглися втечі диктатора Януковича та відставки уряду. Україна стала асоційованим членом ЄС, підписала Угоду про зону вільної торгівлі, громадяни отримали право безвізового в’їзду в країни Євросоюзу.

До річниці Революції Гідності в Камінній залі Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відкрилася фотодокументальна виставка «Майдан — фортеця духу». У співпраці музею та Національної спілки фотохудожників України виставка відбувається уже вп’яте. Цьогоріч її героями стали жінки — студентки, медсестри, літературознавці, які в буремні дні революції виявили небачений героїзм та мужність, а в дні розстрілу Майдану не злякалися куль. В експозиції представлено світлини Тетяни Барвінської, Світлани Савельєвої, Максима Люкова, Валерія Скляренка, Юрія Гармаша, Івана Лисюка, Олександра Сліпченка, Марини Волкової, Андрія Надзельницького, Сергія Рубана, Олександра Шевченка, Тетяни Фоменко, Олени Мітюриної, зроблені під час подій 2013—2014 років.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.