Свідченням цього є зареєстровані у вихідні чергові точкові спроби силового подолання кордону мігрантами, зокрема в районі населеного пункту Дубичі Церковні, де, за повідомленням Прикордонної служби РП, 21 листопада польську лінію кордону «атакувала агресивна група зі 150 осіб». Загалом у неділю було зареєстровано 346 спроб переходу.

У Варшаві переконані, що «геополітична криза, яка походитиме зі східного напрямку, може тривати впродовж багатьох місяців, а, може, й років». Тож у неділю польський прем’єр Матеуш Моравецький розпочав серію зустрічей зі своїми колегами в Таллінні, Вільнюсі та Ризі. За результатами переговорів він заявив, що координований «опір Польщі та Балтійських країн призвів до стримання певних заходів білоруського режиму», тому ці країни продовжуватимуть діяти солідарно на східному фланзі НАТО. Сьогодні з ініціативи прем’єра М. Моравецького в Будапешті відбудеться засідання Вишеградської групи.

Нагадаємо, що жорстка позиція Варшави (а саме — погроза закрити залізничний товарний рух) змусила білоруські служби прибрати мігрантів з території пункту пропуску «Брузги». У відповідь на ультиматум голова Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь повідомив про розміщення більшості іноземців у транспортно-логістичному центрі «Брузги» та пообіцяв «докласти всіх необхідних заходів, аби врегулювати ситуацію з іноземцями в районі автомобільного ПП «Брузги — Кузниця Білостоцька». Заявивши, що в районі цього пункту пропуску «немає людей, які могли б становити загрозу для польських служб», білоруський чиновник задекларував бажання Мінська відновити рух через нього.

А в соцмережах з’явилися відеозаписи про появу в ТЛЦ «Брузги», де все ще перебуває кілька сотень мігрантів, обмінника та магазину, що може свідчити про те, що вони осіли тут надовго. За даними офіційного Мінська, на території Білорусі перебуває майже сім тисяч мігрантів, які переміщаються у групах по кілька сотень осіб уздовж білорусько-польського кордону. До речі, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі Олександр Лукашенко не заперечив можливості допомоги мігрантам в переході польського кордону білоруськими силовиками, заявивши, що «не буде з цим розбиратися». При цьому він «попередив», що й надалі не «буде тримати мігрантів на кордоні, якщо вони йтимуть через Білорусь».

Тим часом комісар Ради Європи з питань прав людини Дуня Міятович після чотириденного перебування у Польщі заявила: «Хоча ця ситуація є результатом ганебних дій Білорусі, вона не звільняє Польщу від зобов’язань у сфері захисту прав людини». При цьому звернула увагу на необхідність негайного припинення практики витіснення мігрантів назад через кордон одразу після того, як вони його перейдуть. Комісар також закликала польську владу «здійснити кроки у зв’язку з повідомленнями про наявність груп самозваних «охоронців кордону», що становить небезпеку для біженців і мігрантів, захисників прав людини й журналістів». На завершення Д. Міятович наголосила, що «вирішення нинішньої ситуації не повинно лягати виключно на плечі Польщі», оскільки це «європейська проблема, яка вимагає реакції через призму прав людини, базованої на солідарності та європейських цінностях і стандартах».

Те, що Польща не залишається сам на сам з проблемою, підтвердив виконавчий директор Європейської агенції управління зовнішніми кордонами «Фронтекс» Фабріс Леггері, який повідомив, що співпрацює з Варшавою з метою організації у найближчі тижні «репатріації до Іраку чартерними рейсами 1700 мігрантів».

На знімку: такий нині вигляд має з польського боку кордон з Білоруссю.

Фото зі сторінки у Твіттері міністра оборони РП Маріуша Блащака.