На полях країни завершується збирання зернових — з 14,9 млн га (93% площ) їх вже намолочено 76,7 млн тонн, повідомляє прес-служба Мінагрополітики. Середня врожайність у 51,6 ц/га перевищує минулорічну.
За обсягами валу лідирують Вінниччина — з майже 5,9 млн тонн, Полтавщина — 5,2 млн, Чернігівщина — 5,1 млн, Одещина — 5 млн, Харківщина — 4,87 млн, Дніпропетровщина — 4,8 млн, Черкащина — 4,3 млн. Більш як по 4,1 млн тонн зібрали аграрії Кіровоградщини та Сумщини, понад 4 млн — Хмельниччини. За середньою врожайністю попереду Хмельниччина із показником 80,2 ц/га, Чернігівщина — 74,2 ц, Вінниччина — 72,8 ц, Черкащина — 65,9 ц, Тернопільщина та Сумщина — понад 61 ц/га.
Утім, ще майже п’ята частина вирощеної кукурудзи досі залишається в полі. Станом на 18 листопада з 4,4 млн га намолочено 31,8 млн тонн зерна за середньої врожайності 72,2 ц/га. Якщо вірити офіційним зведенням, практично завершили збирання качанистої лише на Волині, Донеччині, Миколаївщині, Харківщині, Херсонщині та Дніпропетровщині.
На думку фахівців, у нинішньому сезоні її урожай може істотно перевищити максимуми 2018 і 2019 років — 35,8 та 35,9 млн тонн відповідно. Аналітики «АПК-Інформ» прогнозують 37,8 млн тонн валу, експерти USDA (міністерства сільського господарства США) — 38 млн тонн, а оцінки окремих спеціалістів узагалі сягають 39 млн тонн. Такі обсяги, наголошує керівник відділу зернових та олійних ринків «АПК-Інформ» Анна Танська, дадуть змогу Україні спрямувати на зовнішні ринки 30—31,5 млн тонн зернової, посівши четверте місце серед світових експортерів — після США, Бразилії та Аргентини. До того ж замість сезонного падіння спостерігається зростання цін на цю культуру. Серед причин — здорожчання нафти (спочатку до трирічного максимуму, а наприкінці жовтня — до максимальної позначки з жовтня 2014-го) слідом за значним стрибком вартості газу в Європі, що разом з високим рівнем інфляції стимулює попит на біопаливо.
То чому сільгоспвиробники не кинулися негайно рятувати вирощене від дощів і морозів? Одна з причин — підвищення тарифів на сушіння на елеваторах через різке подорожчання газу й інших енергоресурсів. До того ж зерно кукурудзи цьогоріч надходить із надлишковою вологістю (18—30%). Тому аграрії, зазначає Анна Танська, не поспішають зі збиранням, сподіваючись на зниження показника (до бажаних 14—15%) недосконалим і ненадійним, але дешевим природним шляхом — безпосередньо в полях.
До речі
Такого ще не було, стверджує міністр агрополітики
У 2021 році Україна вийде на врожай у 40 мільйонів тонн кукурудзи. Таких показників у нашій державі не було за всю історію країни. Ця культура, запевняє міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, забезпечить для нашої держави енергонезалежність.
«Наступний етап аграрної політики — глибока переробка ключової культури нашої країни. Це буде свій газ, своє паливо і свої якісні корми: і крохмаль, і глюкоза, і амінокислоти, і десятки інших позицій, які забезпечать Україні додану вартість на десятки мільярдів доларів. І це більше, ніж маємо сьогодні. Вона в основі наступного етапу розвитку рослинництва», — зазначив Роман Лещенко.
За його словами, стратегія Мінагрополітики полягає у тому, що переробка буде звільнена від великої кількості податків. Вона отримає пільгові умови в режимі інвестиційних нянь. І в наступні роки ті, хто переробляє, отримуватимуть найбільшу підтримку від держави. Сировинний цикл у 100 млн (тонн урожаю зернових та олійних) вдалося досягти в цьому році. Далі завдання — максимально створювати додану вартість, інформує Мінагрополітики.
