Тема першого заходу, який відбувся на Слобожанщині: «Російська імперська культурна спадщина в Україні: як пам’ятати». Антон Дробович — голова УІНП, Віра Агеєва — докторка філологічних наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», лауреатка Шевченківської премії, Сергій Наумов — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Харківського національного університету імені Василя Каразіна, Олег Корнієнко — голова Сумської обласної організації Спілки краєзнавців України, Валентина Сушко — кандидат історичних наук, етнолог, доцент кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Леонід Мачулін — кандидат філософських наук, письменник, публіцист, викладач Харківської державної академії культури та інші обговорили, зокрема, питання оцінки спадщини імперського періоду в Україні, місце в українській національній пам’яті Миколи Гоголя із старовинного українського роду, Антона Чехова — російського письменника українського походження, Михайла Булгакова, котрий народився у Києві, Іллі Мечникова — українського, російського та французького науковця, видатного фізіолога, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини з Харківщини та інших діячів. У центрі уваги учасників круглого столу — й тема перейменування вулиць та населених пунктів, пов’язаних з колоніальним минулим, доля пам’ятників, що прив’язують українців до чужої історії. Говорили й про те, як долати нав’язане бачення історії й культури — і не лише в топонімах і пам’ятниках, а й в музеях та освіті.

В УІНП наголошують, що публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців і досі залишається в полоні російських імперських міфів і стереотипів, адже в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж в радянській.

«Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось у свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації й української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід’ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення таких круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, у нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема», — зауважив голова УІНП Антон Дробович.

Наступний круглий стіл відбудеться 2 грудня в Дніпрі. В Одесі історики зберуться 9 грудня, а в Києві — 16-го. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам’яті.