Тепер білоруські силовики «випихають» малі групи з 3—5 осіб, тоді як раніше мігранти пробували форсувати державну межу більш численними групами, наголосив керівник литовської Державної служби прикордонної охорони генерал Рустамас Любаєвас.

А в офісі міністра-координатора польських спецслужб вважають, що починається нова фаза конфлікту, коли щодоби повторюються атаки груп іноземців, підтримуваних білоруськими службами. Як підкреслив речник міністра-координатора, «тестування польської відповіді на кризу» може також означати «цинічну гру на вимотування» силовиків точковими атаками невеликих груп мігрантів на різних ділянках лінії кордону з використанням спорядження, яке постачають білоруські служби».

За словами міністра оборони Польщі Маріуша Блащака, поляки «готові до того, що ця криза триватиме». Водночас у Варшаві попереджають: «ще не розпочалася міграція людей з Афганістану, що втікають від талібів», і прогнозують, що «навесні це може стати великим викликом для держав Європи».

Як зауважують аналітики, паралельно з міграційним тиском занепокоєння викликає нарощувана «агресія білоруської і російської державної пропаганди», яка має на меті сформувати наратив, що в подальшій ескалації конфлікту може бути винна Польща. Для цього дедалі частіше Польщу показують як країну, що «дестабілізує ситуацію в Європі й НАТО», а в історії, мовляв, вже «була відповідальна за низку конфліктів».

Серед форм протидії гібридним атакам Варшава активно використовує дипломатію. З ініціативи польського прем’єра М. Моравецького у вівторок відбулася зустріч глав урядів Вишеградської групи, а також з прем’єром Хорватії. В ході цих зустрічей центральне місце займала потреба спільних дій і реакцій в контексті кризи, пов’язаної з захистом кордонів ЄС і НАТО.

Прикладом цього стала спільна заява голів парламентів Польщі, Литви, Естонії та Латвії. У документі вони, зокрема, закликають «негайно запровадити новий пакет санкцій, узгоджений на засіданні міністрів закордонних справ ЄС».

А от під час дебатів у Європейському парламенті такої одностайної підтримки Польщі не було. Частина промовців-парламентаріїв звертала увагу головним чином на гуманітарний аспект проблеми мігрантів. Почалося з того, що М. Моравецький не отримав згоди на виступ в ході обговорення ситуації на польсько-білоруському кордоні. В його зверненні до євродепутатів, яке зачитав один із польських єврообранців, підкреслюється: нині «найкращий час зрозуміти, що на польсько-білоруському кордоні відбувається регулярна битва за майбутнє Європи».

Польський прем’єр запропонував сім пунктів подальших заходів, де першим є постулат — жодних поступок, бо «справи зайшли надто далеко. Росія і Білорусь перейшли всі межі». У наступних пропонується діяти солідарно. А в останньому сьомому пункті наголошується, що Європа — це не тільки ЄС. Моравецький підкреслив, що держави, які залишаються за межами євроспільноти, такі як Україна чи Молдова, «мусять отримати сигнал, що не залишаться наодинці, щоб стати здобиччю неоімперіалістичної політики Москви».

Водночас глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань міжнародного партнерства й сусідства Ютта Урпілайнен у Душанбе зустрілися з представниками Таджикистану, Туркменістану, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, яким запропонували, зокрема план фінансування (майже мільярд євро) заходів у рамках протидії нелегальній міграції з Афганістану.