Розчулена увагою й теплими словами бабуся приймала вітання від старости Надії Назаренко, голови громади Михайла Філоненка, секретаря Малинської міськради Василя Майстренка та інших посадовців.
Надія Талимонівна не одне десятиліття пропрацювала в колгоспі (доглядала курей, працювала на ланці), пережила голодомори, війну, післявоєнну відбудову... Важко перенесла жінка й передчасну смерть однієї зі своїх доньок Марії, котра відійшла у засвіти в 30-річному віці через хворобу. А у 1998 році не стало й чоловіка — Михайла Ковальчука, інваліда першої групи.
Разом із чоловіком, котрий був учасником Другої світової війни, жінка виростила трьох доньок і сина. Має Надія Талимонівна шістьох онуків, дев’ятьох правнуків і двох праправнуків. Нині вони мешкають у столиці, окрім доньки Ольги Михайлівни, яка разом із чоловіком шість років тому переїхала до мами.
Бабуся пригадує, як важко було у голодні роки: ховали все збіжжя у сусідів, під підлогу в сінях, худобу також переховували, щоб якось вижити й не опухнути від голоду...
Ювілярка стверджує, що не має особливих секретів довголіття, але на світі її тримає любов до співу, танців і праці. Довгими осінніми й зимовими вечорами після роботи жінка сідала за верстат і ткала килимки-рябчуни і доріжки. А ще Надія Талимонівна — віруюча жінка, на великі християнські свята її можна було побачити в місцевій церкві, де вона дякувала Богу, просила здоров’я та прихильної долі рідним.
— Має Надія Талимонівна якісь улюблені страви? — цікавлюся в її доньки.
— Так, хоча наша мама маленька та худенька, але вона важко працювала все життя, тому й любила смачно поїсти, щоб відновити сили. Вона і зараз замовляє борщ із грибами, приготовлений у печі, котлети, пшоняну кашу та холодець! Молочні страви не дуже полюбляє, подобається усе гостре...
— Цікавиться політикою?
— Аякже! — усміхається пані Ольга. — І зараз мама читає місцеву газету «Малинські новини» — без окулярів, але лише заголовки, де більші літери, перепитує мене, що не розуміє.
Ювілярка має веселу вдачу, гостинна, життєрадісна, дуже любить українські пісні і навіть у день свого сторіччя заспівала пісню «Многая літа» разом із учасницями вокального колективу «Любисток» Головківського будинку культури (на знімку).
Напередодні свята Надія Талимонівна запитала в доньки:
— Це ж, мабуть, прийдуть вітати мене з сільради, приїдуть з району, то потрібно гарно одягнутися!
— Не переживайте, мамо, я вас одягну й причепурю. Адже своїм життям, любов’ю і турботою про усіх ви заслужили на найкраще свято...
Житомирська область.
Фото автора.
