Так, фракції «Опозиційна платформа — За життя» та «Батьківщина» прийшли із готовими пропозиціями, на тему яких уже є зареєстровані законопроекти. Фракція монобільшості представила своє бачення, а апарат Верховної Ради висловив готовність співпрацювати з народними депутатами, повідомив парламентарій.
О. Корнієнко подякував за роботу і за активну співпрацю Пету Коксу. «Ми залишаємося в контакті, у нас планується нове обговорення, а навесні — нові діалоги Моне», — зауважив він. Але водночас звернув увагу на те, що попередня постанова про імплементацію рекомендацій місії Кокса, яка складалася з 52 пунктів, досі не виконана. Відповідаючи на запитання «Голосу України» про перспективи ефективності цієї робочої групи, О. Корнієнко зауважив: «Не буду малювати рожеві хмари. Ми працюватимемо над тим, щоб домовитися. Якщо домовимося, то в зал це вийде і будемо голосувати. Багато попередніх спроб не були справжніми — вони були імітацією. Хочемо зробити справжню спробу».
Про те, що парламент має пройти повне оновлення, нині не йдеться, зауважив О. Корнієнко. Але модернізацію, за його словами, мають намір провести глибоку. Спілкуючись із журналістами, Перший заступник Голови Верховної Ради окремо зупинився на етичних та дисциплінарних питаннях. У рамках робочої групи говорили, зокрема, про ухвалення Кодексу депутатської етики, повідомив він. Торкнулися і ситуації з депутатськими запитами, які останнього тижня перетворилися на змагання в образах навіть не посадових осіб чи окремих прізвищ, а державних інституцій. «Усі фракції зголошуються, що потрібно реформувати конституційний механізм депутатських запитів та звернень, щоб були якісь певні фільтри», — зауважив політик.
Наступне засідання робочої групи буде одразу після сесійного тижня. Його проведуть онлайн, і до цього часу члени групи мають підготувати реальні пропозиції. А на початок сьомої сесії вони розраховують вийти з переліком пропозицій.
Коментуючи можливість створення нового дослідницького органу, який готуватиме експертизу законопроектів, О. Корнієнко зауважив: «Ми ніяк не обмежуватимемо існуючий механізм з Головним науково-експертним управлінням. Це інсинуації. Ми з Русланом Стефанчуком їх спростовували і надалі спростовуватимемо. ГНЕУ у межах своєї компетенції продовжуватиме надавати комплексну експертизу законопроектам до першого читання. Це нормальна практика. Вона склалася упродовж 30 років. Щодо дослідницької служби, то вона, на відміну від ГНЕУ та Головного юридичного управління, матиме в собі інституційні механізми збереження та відтворення інформації. У нас є цілий відділ інформації та накопичення інформації. По суті, це бібліотека всередині парламенту. Навколо цієї бібліотеки та Інституту законодавства і буде створено простір цієї дослідницької служби, яка дасть змогу не просто проаналізувати нові законопроекти, а даватиме комплексну глибоку експертизу».
Фото Олександра КЛИМЕНКА
