За цією назвою криється ініціатива, що стосується кожного громадянина, який користується смартфоном. 

Передбачається, що починаючи із 2022 року в нашій країні створюватимуть автоматизовану інформаційну систему обліку міжнародних ідентифікаторів (ІМЕІ) та реєстр ідентифікаторів. Усі наявні ІМЕІ-коди телефонів отримають один із трьох можливих статусів: 1 — дозволений; 2 — тимчасово дозволений; 3 — заборонений до застосування в електронній комунікаційній мережі мобільного зв’язку. Окрім цього, законотворці мають намір надати операторам можливість блокувати ті телефони, ІМЕІ яких викликають сумніви. У пояснювальній записці, яка супроводжує документ, зазначається, що це дасть змогу скоротити незаконний обіг мобільних телефонів, їх контрафакцію, викрадення тощо. Але наміри народних депутатів викликали стурбованість у суспільстві. Передусім обговорюють перспективи блокування телефонів, якими люди вже користуються, кажуть також, що держава отримає можливість стежити за кожним власником смартфону, що ціна мобілок унаслідок таких дій може дуже зрости тощо.

Для того, щоб розібратися, що саме пропонується змінити в чинному законодавстві, кому варто готуватися до таких змін, а для кого вони залишаться непоміченими, «Голос України» звернувся до одного з авторів законопроекту — голови підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександра Федієнка (на знімку).

Базу ІМЕІ-кодів раніше вже запроваджували в нашій країні і її легко можна знайти за допомогою будь-якої пошукової системи. Ще до початку нашої розмови з народним депутатом, я провела невеличке дослідження. На сайті Українського державного центру радіочастот нині можна перевірити кожен смартфон, ввівши його 15-значний код. Жодного із чотирьох наявних у моїй родині й куплених в офіційних магазинах телефонів там не знайшлося. Утім, проблема не з телефонами, каже мій співрозмовник. За словами Олександра Федієнка, телефонів немає в базі, тому що і сама база вже давно не існує. Саме тому, мовляв, маємо на своєму ринку так звані «чорні» і «сірі» пристрої, і це вигідно тільки для тих, хто нагріває на цьому руки.

Не варто боятися, що тільки-но проект № 6183 буде схвалено в парламенті, телефони всіх користувачів візьмуть і відключать від зв’язку, каже О. Федієнко. Механізм законопроекту він пояснює так: «Ми планували, що закон почне діяти в 2022 році. Із цього часу і до 2025 року збиратимуться всі коди, які є в мережі. Далі їх завантажать операторові. Споживачам нічого для цього не доведеться робити, адже коли телефон підключається до мережі, одразу видно його код. До 2025 року нікого не цікавитиме «сірий», «білий» чи який там той телефон. Але з 2022 року почне формуватися реєстр. Виробники вже завантажуватимуть свої коди і ніхто нікого не вимикатиме. Паралельно опрацьовуватимуться і ті коди, які вже є в операторів. Працювати реєстр почне з 2025 року. У ньому будуть усі ІМЕІ, отримані через виробників, і ті, які зібрали оператори. Усі вони працюватимуть. У так званий шот-лист, тобто у лист перевірки, ставитимуться тільки ті телефони, які матимуть два або три однакові коди чи які викликатимуть сумніви. Їх перевірятимуть, щоб зрозуміти, чому так сталося». Як відбуватиметься відключення телефонів, які не пройшли перевірку, поки що говорити рано, уточнює законотворець. Він зауважує, що механізми відключення регулюються підзаконними документами. А закон визначатиме тільки те, що операторам надаватиметься таке право. Механізми, за словами парламентарія, розроблятиме регулятор, а саме Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері зв’язку та інформатизації.

За описаним шляхом йде багато країн, і нині активно напрацьовується спільна база ІМЕІ-кодів, каже Олександр Федієнко. Більшість виробників комунікують з урядами різних країн за таким підходом: якщо ви хочете, щоб ми імпортували і підтримували своє обладнання, то забезпечте нам відповідні умови. Їх не влаштовують так звані «сірі», «білі» чи «чорні» ринки. «Я зустрічався із представниками і Apple, і Samsung... Практично всі виробники за такий підхід, — продовжує О. Федієнко. — І навіть готові сплачувати ті 12 гривень за код, який вноситиметься в базу виробником. Бо вони розуміють, що в такий спосіб кількість офіційно реалізованої ними продукції в нашій країні значно збільшиться». Нині частина телефонів ввозиться в нашу країну неофіційно за зниженими цінами, каже народний депутат. Це видається добре з точки зору громадянина, але, з іншого боку, він не отримує належного сервісу.

На моє уточнююче запитання з приводу того, що виходить так, ніби з моменту дії реєстру неможливо буде купити телефон поза офіційними магазинами, О. Федієнко зауважив: «Ми сходимося на тому, що найголовніше, щоб код пройшов митну службу. У цьому процесі не буде людини. Виробник завантажуватиме ці коди у відповідну базу, а з цієї бази вже інформація потраплятиме через операторів. Якщо це відбуватиметься через митницю, то людина в додатку «Дія» чи в іншому додатку зможе завантажити цей код». Водночас для громадян, які прибули до нас з іншої країни, передбачено 120 днів, упродовж яких їхні телефони не вимикатимуть. За цей час можна буде вирішити всі питання з реєстрацією.

Довідково

ІМЕІ (International Mobile Equipment Identity) — це серійний номер мобільного пристрою. П’ятнадцятизначне число встановлюється заводом-виробником та є унікальним для кожного телефону. Його встановлюють під час виготовлення апарату для точної і повної ідентифікації телефону в мережах форматів GSM та UMTS. Цей код автоматично передається апаратом у мережу оператора під час підключення.

Олександр Федієнко оцінює перспективу ухвалення цього закону досить високо. «Сподіваюся, ми розглянемо його ще цього року, — каже він. — Нині його намагаються інформаційно «збивати» люди, в яких справи побудовані на тому, що вони десь купують партію телефонів, завозять їх сюди, умовно кажучи, у валізах, а потім продають. Вони розуміють, що цей бізнес буде втрачено. Якщо це взагалі можна назвати бізнесом. Той, хто заробляє на наших громадянах, має сплачувати податки в цій країні — у мене немає іншого розуміння».

Утім, особисто від себе О. Федієнко наголошує на іншому боці дії цього закону. За-пропонована ініціатива стане надійним запобіжником проти крадіжок мобільних телефонів, переконаний він. Нині наші громадяни особливо потерпають від кишенькових злодіїв. Іноді жертви отримують важкі травми, а то й прощаються з життям через дії зловмисників. Жоден телефон не коштує життя дитини, наголошує парламентарій. «Для мене ця історія на першому місці, — каже він. — У мене була нарада з усіма силовиками та операторами мобільного зв’язку. Вони стверджують, що крадіжки зупиняться, коли почне діяти реєстр». «Якщо ми можемо технічними механізмами запобігти скоєнню злочину, то треба це робити», — продовжує він. І наголошує: у Туреччині, після запровадження відповідного механізму взагалі зник такий вид злочину, так само і у Великій Британії та в інших країнах.

А от закиди про те, що держава за допомогою ІМЕІ-реєстру зможе стежити за своїми громадянами, О. Федієнко назвав «дурістю». «Державі взагалі нецікаво стежити за громадянами в такий спосіб, — переконаний він. — Нині за допомогою різноманітних соціальних мереж людина повністю сама себе завантажила в цифровий простір. Нема потреби стежити якось по-особливому. Усе вже і так є».

Цифри

Згідно з прогнозами незалежної групи аналітиків Ukraine Economik Outllook, в 2021 році втрати держбюджету від контрабанди техніки та електроніки очікуються на рівні майже одного мільярда доларів. А за даними компанії GFK, у 2019 році в Україну було ввезено 29 відсотків смартфонів без належних митних процедур і повної сплати податків (на суму 328 мільйонів доларів).