Йдеться про збільшення розміру таких виплат і уточнення термінології задля приведення у відповідність до сучасного освітнього законодавства.

Тож з 1 січня 2022 року стипендії Верховної Ради зростуть до 4200 грн. Крім того, комітет рекомендував парламенту внести зміни до Постанови Верховної Ради «Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей». Документом встановлюється новий розмір такої виплати — на 50 відсотків більший від звичайної соціальної стипендії.

Науковцям обіцяють інноваційні ваучери

Потребує грошей і дослідницька галузь, тож на комітеті розглянули новий механізм сприяння комерціалізації наукових розробок. Його запровадять у разі ухвалення проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності в сфері трансферу технологій» (№ 4623 від 21.01.2021). Документ розроблено Міністерством освіти і внесено урядом.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради звернуло увагу на відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, неузгодженість термінології та низку дискусійних позицій, які він містить.

Документ має благородну мету — «підвищити рівень впровадження результатів наукових досліджень». Законопроектом запроваджуються терміни «академічне підприємництво» (йдеться про «діяльність суб’єктів господарювання, створених закладами вищої освіти та науковими установами, спрямовану на застосування у реальному секторі економіки результатів наукової і науково-технічної діяльності з метою доведення таких результатів до стадії виробництва інноваційної продукції») та «інноваційний ваучер» (сертифікат, що надається на безоплатній та конкурсній основі юридичній чи фізичній особі на рік та гарантує безповоротне державне фінансування робіт та послуг, спрямованих на комерціалізацію технологій або їх складових). Хто саме, кому і на яких умовах його видаватиме, невідомо. Хоча народні депутати припускають, що саме Міністерство освіти хоче взяти на себе цю відповідальну місію.

Власне, ключове питання полягає в тому, яка структура проводитиме такі конкурси і визначатиме переможця. Як зауважив народний депутат Валерій Колюх, «законопроект актуальний і потребує ухвалення, проте в поданій редакції він не узгоджується з низкою законів, про що повідомили усі зацікавлені сторони — і Академія наук, і органи державної влади, його повністю підтримали лише Мінцифри і Державна регуляторна служба України». НАНУ угледіла в тексті ще й корупційні ризики. «Документ потребує доопрацювання і в частині відповідності Закону «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», наголосив Валерій Колюх і додав, що в нас досі не запроваджено механізми підтримки, прописані в цьому законі. Тож після обговорення комітет рекомендував за результатами розгляду в першому читанні повернути законопроект № 4623 суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Іноземець не може керувати садком, зате Академією наук — цілком!

Крім того, парламентарії обговорили резонансну тему множинного громадянства. Комітет рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні за основу поданий Президентом проект закону про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України (№ 6368 від 02.12.2021).

Як відзначив народний депутат України Роман Грищук, фактично пропонується нова редакція згаданого закону. Головним з опрацювання цього документа є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції. Тож рекомендації освітнього комітету стосувалися лише тих питань, які перебувають у межах його компетенції.

За словами народного депутата України Романа Грищука, йдеться, зокрема, про положення ст. 6 законопроекту («Підстави набуття громадянства України»). Відповідно до неї дитина може отримати наше громадянство унаслідок встановлення над нею опіки чи піклування, влаштування до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого дитячого закладу, дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім’ї. Учасники обговорення з такою тезою погодились.

А от проект закону про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства (№ 6369 від 02.12.2021) викликав у народних депутатів низку запитань. Документ встановлює обмеження для громадян України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави або кількох держав щодо можливості бути членами політичних партій, виборчих комісій чи комісій з референдуму, офіційними спостерігачами на виборах та референдумах, мати доступ до державної таємниці, бути керівниками на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення, перебувати на посадах, пов’язаних з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. У разі ухвалення законопроекту громадян України, які претендують на посади публічної служби, планують стати членами політпартії, виборчої комісії, керівниками на стратегічних об’єктах державної власності тощо зобов’яжуть подавати декларацію щодо свого громадянства.

«Законопроектом пропонується внести зміни до 54 законодавчих актів, серед яких є Закон «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту» та «Про дошкільну освіту», — повідомив Роман Грищук. — Що стосується нашої сфери, то в разі ухвалення змін керівниками закладів дошкільної, фахової передвищої, вищої та загальної середньої освіти державної чи комунальної форм власності не зможуть бути призначені особи, які мають громадянство (підданство) іноземних держав. Керівники таких закладів звільняються з посади в разі припинення громадянства України або наявності у них громадянства іноземної держави». Він звернув увагу на те, що законопроектом охоплено не всі освітні ланки і не охоплено науку: «Чому керівник дитячого садочка не може мати множинного громадянства, а президент Академії наук — може?».

— Погоджуюсь з вашим зауваженням. Чомусь ми запроваджуємо таку заборону лише на певних рівнях освіти. Не обмежуємо в цьому й керівників у науковій галузі. Це дуже дивна логіка, — зауважив голова комітету Сергій Бабак.

У законопроекті нічого не сказано про громадянство керівників центральних органів виконавчої влади, ДСЯО, Національної комісії зі стандартів державної мови тощо, а також такої структури, як НАЗЯВО, додала народний депутат України Ольга Коваль.

Оскільки у парламентаріїв та представників МОН було мало часу на ознайомлення з документом, на пропозицію Сергія Бабака рішення щодо цього питання ухвалять на наступному засіданні комітету.