Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
Відкрито її в рамках акції «Національний тиждень читання».
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, відкриваючи виставку, подякував усім, хто долучився до її організації. «Читання книжок — це надзвичайно важливий дар для людей, який останнім часом став рідкісним, — сказав глава парламенту. — Ми все більше читаємо соціальні мережі, месенджери, чати, переписки тощо, а треба читати книжки. Хочу повторити один дуже правильний вислів про те, що люди, які читають книжки, завжди керуватимуть людьми, які дивляться телевізор. Закликаю всіх до першоджерел».
Р. Стефанчук подякував за те, що саме в тридцятиріччя Незалежності проявилася така ініціатива і народні депутати отримали можливість відвідати дуже добре збалансовану виставку, на якій представлено 300 книжок. «Учора я пообіцяв, а сьогодні на своїй сторінці виставив той топ-5 книжок, які рекомендував би прочитати народним депутатам на різдвяних канікулах, — повідомив очільник парламенту. — Загалом я б дуже хотів, щоб і у Верховній Раді, і в уряді, й у всіх органах влади у нас з’явилася така традиція — формування літніх списків читання, які є в Британії. Коли спікер парламенту та інші колеги формують перелік книжок, які рекомендують один одному». Під час свого виступу Р. Стефанчук особливу увагу звернув на книжку, видану за сприяння «Голосу України», присвячену 30-й річниці Незалежності України.
Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв книжкову виставку, представлену в Верховній Раді, назвав «подією, якою можна пишатися». «У нас сьогодні багато книжок у парламенті, — сказав він. — Сама їх наявність та спектр книжок свідчать про те, що ми маємо що видавати. Але, щоб усе в нас стало зовсім гарно, ми маємо ці книжки читати. Якщо нація не буде читати, вона точно не зможе виграти в інформаційній війні. Бо тільки читання книжок формує критичне мислення. Усі наші зусилля і всі наші програми з медіаграмотності мають один корінь — читання серйозних текстів. А серйозні тексти — це книжки. Тому ми всі сподіваємося, що за підтримки цього парламенту та одностайної підтримки нашого комітету ми будемо продовжувати далі на законодавчому рівні робити все, щоб українських книжок та книгарень ставало дедалі більше».
А заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук висловила переконання, що на виставці, представленій у Верховній Раді, кожен зможе «знайти свою книжку», а це і є гаслом національного тижня читання. Вона закликала колег — народних депутатів у наступному 2022 році долучитися до голосування за так звані книжкові законопроекти. Зокрема, законопроект, який вводить поняття книжкових сертифікатів для малюків та дітей від 14 років. Документ, який дасть змогу компенсувати оренду для книгарень, бо книжка має бути в зоні вільного доступу, а не лише в Інтернеті. Також члени комітету підготували законопроект, який дасть можливість ефективніше боротися із контрафактом, що вбиває книговидавництво в Україні. Є й ініціатива передбачити пільги в оподаткування для тих видавців, які вкладаються у модернізацію. «Ми маємо зробити книгу доступною», — підкреслила Є. Кравчук.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко подякував народним депутатам за підтримку такої ініціативи та повідомив, що 300 книжок обирали спеціальним голосуванням. «Національний тиждень читання — це можливість привернути увагу такими акціями, яка відбувається у Верховній Раді, та іншими схожими заходами до важливості читання», — наголосив міністр. Він також зауважив: хоча б одну книжку на тиждень читають 60 відсотків французів та 67 відсотків канадців і лише заледве 25 відсотків українців. «Це надто мало, — наголосив він. — Це не тільки про інформаційну безпеку. Це і про розвиток критичного мислення, це про фантазію, про можливість мандрувати в часі завдяки книжкам. Це можливість відкривати для себе те нове, для чого ми, в принципі, й живемо». Міністр поділився з українцями власним лайфхаком: свого шестирічного сина він допускає до розваг у комп’ютері тільки після прочитання п’яти-шести сторінок книжки.
Директорка Інституту української книги Олександра Коваль зауважила, що, готуючи виставку для народних депутатів, спиралася на дві цитати Лене Андерсен — про те, що «ми вирішуємо не ті проблеми, які існують, а тільки ті, які здатні зрозуміти», а також про те, що «нація — це плем’я, яке читає одні й ті самі книжки». Вона подякувала парламентаріям за можливість представити гідні видання в приміщенні Верховної Ради.
Усі учасники брифінгу, присвяченого відкриттю виставки, ознайомилися із книжками, представленими на ній, та поспілкувалися з видавцями. Директорка видавництва «Кліо», яке спеціалізується на історичній тематиці, Віра Соловйова, наприклад, із гордістю представила пухкий фоліант — «Літопис Самійла Величка», упорядкований петербурзькою дослідницею Тетяною Таїровою-Яковлєвою. Відома українська дослідниця, яка має доступ до джерел та архівів, змогла відтворити записи військового канцеляриста Мазепи, які фактично є історією України, написаною 300 років тому. Важить таке видання 3,4 кілограма. Держава не долучилася до видання цієї книги, але знайшлися меценати, на кошти яких видання побачило світ у ювілейний рік — в оригіналі Величка його рукою було виведено «Року Божого 1720-го». А вже на початку наступного року побачить світ видання, яке в «Кліо» називають «дуже важким» — ґрунтовне дослідження Петра Саса «Чумні часи в Україні — XVII—XVIII століття». Пандемія на території нашої країни нині проходить, на жаль, не вперше, і в технологіях виходу із цього пекла, мабуть, змінилося небагато, запевняє В. Соловйова. «Людей, які читають, не стає більше. Їх меншає. Але наш читач цінує якість, довіряє текстам і виносить цінне із книжок, — каже вона. — Я не бачу особливого спаду читання. У нас невеликі тиражі, але вони завжди стабільно продаються».
Загалом на виставці представлено 30 видавництв — і кожне має чим захопити читача.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
