Рік тому Асоціація «Одеська житлова спілка» (ОЖС) разом із громадськими організаціями із восьми країн Європи — Бельгії, Болгарії, Угорщини, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Литви, Німеччини, Словаччини — розпочала реалізацію проекту ComAct «Дії співтовариства з запобігання енергетичній бідності». Проект фінансується програмою досліджень і інновацій «Горизонт 2020 р.» Європейського Союзу і розрахований на три роки. Його основне завдання — запровадження високоефективних і високозатратних заходів з енергоефективності в житловому фонді ОСББ і ЖБК.

— Згідно із статистичними даними за 2019 рік 30 % наших громадян не мають фінансової можливості забезпечувати постійну температуру у своїх квартирах, — каже голова правління ОЖС Євген Мальнев. — Це явище отримало назву «енергетична бідність». Вона з’являється через неспільномірну різницю у швидкості зростання цін на енергоресурси зі зростанням доходів громадян, а також через украй низьку енергоефективність житлових будинків в Україні. 70 % квартир у багатоквартирних будинках енергетично неефективні. Внаслідок цього страждають приблизно 34 мільйони українців.

— Розкажіть, будь ласка, про етапи реалізації проекту ComAct.

— Натепер інтерес до проекту виявили більш як 50 ОСББ і ЖБК. Переважно, це 5-9-16-поверхові будинки перших серій масової забудови Одеси, що здані в експлуатацію понад 40—50 років тому. Насамперед, ми повинні були вивчити слабкі місця цих багатоквартирних будинків, тобто, зрозуміти, де закладено потенціал, щоб можна було заощадити кошти людей на оплату комунальних послуг. Роздали керівникам ОСББ і ЖБК опитувальні анкети, у яких треба було вказати рік здачі будинку, із чого він побудований, яка технічна документація є в наявності, скільки людей проживає, який дохід родин, скільки з них належать до пільгових категорій, який у будинку відсоток неплатників за комунальні послуги.

— Таке своєрідне техніко-соціальне досьє на будинок збирали.

— Так, приблизно так. Потім зайнялися обстеженням будинків. Десь уже проведено технічну експертизу, термографію, складено акти. На більшості об’єктів заміни потребують більш як половина труб систем опалення. Термографія показала точки колосальних втрат тепла — у місцях встановлення радіаторів, під підвіконнями, біля балконів. Найчастіше в рекомендаціях ми говоримо про необхідність встановлення на будинку індивідуального теплового пункту з погодним регулятором режиму роботи, про заміну й утеплення труб теплопостачання, заміну вікон у під’їздах.

— Ідеї модернізації, напевно, підтримують усі, а от коли доводиться робити свій фінансовий внесок у їх реалізацію, тих, хто бажає, ймовірно, стає набагато менше...

— Так, після проведення оцінки стану будинку та вироблення рекомендацій з енергоефективних заходів для нього, нам необхідно зрозуміти: наскільки люди організаційно, ментально, фінансово готові до енергомодернізації.

Якщо готові, треба шукати оптимальні підходи.

— Що ви маєте на увазі під «оптимальним підходом»?

— Приміром, ми хочемо утеплити будинок. З технічної точки зору це просто: беремо найякісніший матеріал, запрошуємо висококласних виконавців і розв’язуємо проблему. Але постає запитання: а люди зможуть за це заплатити? Не зможуть. У нашому випадку оптимальним рішенням буде те, яке ми максимально зможемо реалізувати, і за яке люди готові платити. Ці два чинники треба враховувати, перш ніж виходити на загальні збори мешканців.

— Скільки людей мають підтримати заходи щодо енергоефективності на загальних зборах, щоб їх почати реалізовувати?

— В ОСББ — більш як 50 % власників квартир і нежитлових приміщень, у ЖБК — більш як 50 % членів ЖБК.

— В анкетах ви ще запитали, за рахунок яких коштів люди хотіли б провести заходи щодо енергоефективності...

— Сто відсотків тих, хто заповнив анкету, відповіли, що, передусім, хочуть це зробити за рахунок власних коштів. На другому місці — допомога держави через «Теплі кредити». На третьому — вони вказали програму «Енергодім».

Ми в анкетах також запитували про суми особистих коштів, які люди готові витратити для цього. Були названі цифри від 500 до 2 тисяч гривень. Виходячи з таких попередніх підрахунків, ми і готували рекомендації по кожному будинку. Розуміли: не треба пропонувати те, що мешканці не осилять фінансово.

— А чи можуть ОСББ і ЖБК заробляти кошти, зокрема й на заходи з енергоефективності?

— Так, можуть. Але вони не використовують ці можливості. Так, у всіх будинках працюють провайдери кабельного телебачення, але договори на використання внутрішньобудинкових систем вони не укладають. На прибудинкових територіях є багато місць паркування для автомобілів. За ці паркувальні місця теж ніхто не платить. Не платять мешканці й за те, що відгороджують у під’їздах собі тамбури — частину простору загального користування. Мені довелось побувати в Німеччині. Там у житловому фонді за будь-який вид використання спільного майна доводиться платити.

— У разі прийняття мешканцями ОСББ чи ЖБК позитивного рішення щодо проекту ComAct, після узгодження обсягів модернізації, хто виконуватиме роботи?

— Ми ведемо переговори із провідними фірмами, щоб вони виконували роботи з енергозбереження на умовах або конкурсних закупівель, або на умовах надання робіт за пакетним принципом. І виконували їх у рамках проекту ComAct за зниженими цінами. Зрозуміло, що нижче за собівартість ніхто роботи виконувати не буде. Але встановити розумну рентабельність на них потрібно і можна.

Позитивний досвід у цьому плані є. Ми уклали договір з «Епіцентром», що дає змогу членам Асоціації «Одеська житлова спілка» купувати будматеріали зі знижкою.

— У чому різниця між проектами «Енергодім» і ComAct?

— У проекті «Енергодім» можуть брати участь тільки ОСББ. По всій Україні ОСББ зареєстровані лише в 10 % багатоквартирного житлового фонду. З них проекти на участь у програмі «Енергодім» подали всього 800 будинків.

Фінансування робіт з модернізації (повне або часткове) проведено лише по 79 будинках. Якщо ми такими темпами будемо модернізувати житловий фонд, то тільки на виконання поданих заявок знадобиться 28 років!

Державної програми модернізації житлового фонду в Україні немає.

— Як шлях прискорення процесів модернізації житлового фонду Одеська житлова спілка запропонувала програму співфінансування капітального ремонту будинків. На якому етапі просування вона перебуває?

— Програма передбачає розподіл фінансового навантаження між місцевою владою, з одного боку, ОСББ і ЖБК, з другого. Наприклад, на капітальний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку — у співвідношенні 70  (міський бюджет) до 30 % (співвласники багатоквартирного будинку), на заходи щодо відновлення систем пожежної безпеки та ремонту ліфтів у співвідношенні 90  до 10 % співвласники багатоквартирного будинку.

Міськрада нашу програму не прийняла до розгляду. Довелося скористатися нормою Статуту Одеси, де закріплено право мешканців на громадську ініціативу. Ми зібрали 6 000 підписів на підтримку програми співфінансування капремонтів будинків. Міськраді довелося прийняти нашу програму до розгляду, але відповіді ми поки що не отримали. Якщо її не буде й надалі, доведеться подавати на Одеську міськраду до суду, щоб програму все-таки розглянули й допомогли одеситам у проведенні ремонтів їхніх будинків.

На знімку: Євген Мальнев проводить семінар з програми ComAct проведення термометрії будинку.

Фото автора.