Нині організацією його діяльності активно переймається 22-річний Сергій Журавель (на знімку), який нещодавно  закінчив магістратуру аграрного вишу. Але перший, найголовніший, екзамен він складав протягом нинішнього сезону сільськогосподарських робіт, адже юнаку довелось взяти на себе відповідальність за всі агротехнічні заходи, щоб поля мали належну віддачу — аби і на розвиток господарства кошти заробити, і на розрахунок із орендодавцями вистачило.

Попрацювали добре

Усі 320 гектарів, які є в обробітку господарства, Сергій уже об’їздив і сходив, як кажуть, уздовж і впоперек. Радіє, що колективу вдалося виростити цьогоріч непоганий урожай пшениці — понад 40 центнерів з гектара, соняшнику — майже 30 центнерів на круг. Вважає — потрудилися добре.

Та і після завершення осінніх польових робіт частина працівників мають чим зайнятися — протягом зимового періоду вони наводитимуть лад на ланах — прибиратимуть поросль, що розрослася від полезахисних лісосмуг.

Тож їм не довелося ставати на облік у службу зайнятості.

Брак досвіду не перешкода, головне — знаходити порозуміння з людьми

Торік життєва дорога агронома Григорія Журавля, який створив господарство в 1994 році, на жаль, обірвалася. Саме онук Сергій, теж за професією агроном, продовжив його справу. Працюючи пліч-о-пліч з дідом, хлопець переймав від нього перший практичний досвід рільничої науки.

На запитання, що виявилося найскладнішим, молодий фахівець відповів: «Відчуваю брак досвіду, авторитету в колективі. Бо перш ніж давати якесь розпорядження досвідченішим і старшим за віком людям, потрібно бути абсолютно впевненим, що воно правильне. Щоб надалі будувати відносини на взаємоповазі й довірі...».

Тому Сергій вдячний і своїм нинішнім старшим наставникам — батькові Володимиру Григоровичу (одному із засновників господарства), який трудиться механізатором, механізаторам Миколі Екштейну, Степану Шевченку, незамінному в багатьох питаннях працівнику Віктору Рябикіну та водію Юрію Журавлю.

Задоволений молодий спеціаліст і співпрацею з орендодавцями землі. «Вони з повагою ставляться до наших договірних відносин. Наприклад, коли інші господарства вже видавали на паї зерно кукурудзи, а ми — ні, бо ще не почали її молотити, ніхто не нервував, не конфліктував, — зауважує Сергій Журавель. — Тож і ми ставимося до власників землі з повагою та розумінням».

Тут і справді завжди готові піти назустріч людям. Підтримують у вирішенні різних важливих для села питань, зокрема виділяють техніку для обкошування від бур’янів узбіч вулиць, кладовищ. Надають спонсорську допомогу на святкові заходи. Придбали бензопилу для місцевої амбулаторії.

Гарантувати соціальну захищеність — це принципово

Важливе правило, якого старанно дотримуються в господарстві — офіційне працевлаштування.

«Не можна думати лише про те, щоб отримати максимум прибутків, — зауважує Сергій Журавель. — Потрібно і місцеві бюджети поповнювати, і гарантувати людям соціальну захищеність. Бо є багато таких, хто любить усе критикувати, при цьому хитрує при сплаті податків...».

Кіровоградська область.

Фото автора.