ЇЇ вважають однією з найуспішніших у нашій країні. Стартувала реформа децентралізації влади ще у квітні 2014 року. Відтоді крок за кроком ми впевнено рухаємося в напрямку посилення влади на місцях. Після місцевих виборів, які в жовтні 2020-го відбулися в кожному куточку нашої країни, реформа вийшла на новий рівень, і 2021-й став для неї такою собі злітною смугою. Як пройдено цей шлях, що вже вдалося зробити, а що ще чекає на нас попереду? Підбиваємо підсумки реформи децентралізації з головою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрієм Клочком (на знімку).

— Давайте спочатку зафіксуємо те, що маємо на сьогодні. Скільки створено територіальних громад, яка ситуація на місцях? Знаємо точно, що парламентські комітети отримують багато звернень від громадян. На що здебільшого скаржаться в рамках реалізації реформи децентралізації?

— Нині створено 1470 територіальних громад. У всіх них (за винятком окупованих територій та частини громад на лінії розмежування) відбулися вибори, й із 1 січня 2021 року реформа децентралізації запрацювала в повному обсязі. Минув рік, як громади перейшли на прямі міжфінансові відносини з бюджетом. Раніше фінансування йшло через райони — подавали туди свої запити. Звідти щось виділялося, щось доводилося випрошувати, хтось виділяв гроші, хтось ні... Тепер це робиться напряму, і це велика перемога.

Це повністю відповідає суті Європейської хартії місцевого самоврядування, що визначає децентралізацію як наближення влади до людей. Саме тому ми запроваджуємо цю реформу і передаємо повноваження на місця.

Такого рівня діалогу з місцевим самоврядуванням, як протягом цих двох років, у нас ще не було. Це дозволило ухвалювати важливі рішення майже консенсусом. Зокрема, йдеться і про постанову про ліквідацію та утворення районів, яка викликала торік багато галасу, однак знайшла підтримку в сесійній залі.

Хочу підкреслити, що на необхідності прискорення реформи децентралізації, наповненні її реальним змістом як на ключовому завданні влади неодноразово наголошував Президент України Володимир Зеленський. Важливість цього завдання усвідомлюють і у Верховній Раді, і в уряді, і, звичайно, у нашому профільному комітеті. Усі ми прагнемо, щоб реформа завершилася ще за нашої каденції.

Як показало життя, українське суспільство усвідомлює суть реформи децентралізації. Протягом останніх п’яти років частка власних доходів територіальних громад у доходах загальних фондів місцевих бюджетів зросла з 2,2% до 18%. Це найкраще свідчення того, що ми діємо правильно. Цього року ухвалено рішення компенсувати різницю в тарифах на опалення, а також додатково, до 60% ПДФО в місцевих бюджетах, залишити ще 4%. Це вагомі кошти, які можна правильно розподілити всередині громади.

Попри складну економічну ситуацію, викликану пандемією коронавірусу, упродовж січня—жовтня 2021 року місцеві бюджети отримали на 13,5 млрд грн більше від запланованого і на 47 млрд грн більше порівняно з 2020 роком. На порядку денному ще залишається питання передачі громадам об’єктів комунальної власності, зокрема — соціальних. Це питання, з якими до нас часто звертаються: як передати клуб, інші соціальні об’єкти? Ми шукаємо шляхи їх вирішення. Також працюємо над вдосконаленням питання наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. Зокрема, це стосується справляння плати за землю, податку на нерухоме майно, на доходи фізичних осіб, єдиного і транспортного податків — тобто ресурсів, за рахунок яких живе громада і які можна суттєво наростити, щоб сформувати надійну фінансову основу місцевого самоврядування.

У планах комітету на наступний рік — законопроекти про міські агломерації та про гірські території. Також вивчатимемо, як працює законодавство про адміністративні послуги. Це те, що найбільше турбує людей, які пишуть нам. Як, наприклад, вирішувати ситуацію, коли є велике місто і люди з маленьких міст навколо нього доїжджають туди на роботу? Це і про транспортний колапс, і про інфраструктуру (садочки, школи, лікарні), і про комунікації (каналізацію, водопостачання, утримання автодоріг). Ці проблеми необхідно законодавчо врегульовувати, щоб кожен мешканець громади щодня міг отримувати якісні послуги.

— Місцеві вибори відбулися в жовтні 2020 року і, мабуть, можна вважати, що відтоді реформа децентралізації оновилася, відбувся такий собі рестарт. Як ви оцінюєте це перезавантаження, чи все йде добре і за планом?

— Реформа йде за планом, хоча є деякі недоліки, а деколи й супротив в окремих громадах. Бо дехто сподівався, що вибори на місцях відбудуться, як зазвичай, і оберуть «того, кого потрібно». Але громадяни обирали нові обличчя, своїх місцевих лідерів. Те, що вибори відбулися — це добре. Ми бачимо, як люди починають брати на себе відповідальність. До цього все скидали на Київ, мовляв, у вас гроші, а ми тут, у селі, не знаємо, що робити. Нині цього менше. Дедалі більше коштів залишається в громадах, які безпосередньо пишуть свої бюджети і відстоюють їх перед Мінфіном. Це, мабуть, найбільший здобуток реформи. Вдосконалено систему управління — на допомогу голові громади обирається староста, який надає первинну інформацію про те, що в тому чи іншому селі не так. Спільно з МВС починається впровадження посади офіцера громади, адже поліція недієва в селах, не часто туди доїжджає. А один-два офіцери на автомобілях зможуть контролювати ситуацію та розв’язувати багато проблем, які не завжди вчасно вирішувалися раніше. Тобто реформа відбувається правильно, хоча зрозуміло, що є моменти, які необхідно коригувати. Ми дослухаємося до цього і виправляємо помилки. Якщо читачі чи будь-хто помічає, що ми щось не врахували, прошу звертатися до комітету. Буду вдячний за зворотний зв’язок, за підказку важливих, непомічених нами нюансів.

— Так ми дісталися до змін, які треба внести в Конституцію. Із самого початку реформу децентралізації високо оцінювали і міжнародні партнери, і всередині країни, але все ж... розпочати зі змін до Основного Закону так і не вдалося. Та врешті це зробити таки треба. Зрозуміло, що питання це не «швидке». Для його вирішення потрібен щонайменше рік. З огляду на те, що подейкують про розкол у монобільшості, чи буде вона готова до цього голосування? Чи вдасться зібрати ті 300 голосів?

— Я не коментую чутки. Нині наші 226 голосів є і вони точно стабільні. Ви бачите це під час голосування. Монобільшість є, вона працює. Цього року ми прийняли бюджет своїми голосами, і впевнений, що монобільшість і надалі діятиме в інтересах українських громадян. Але 300 голосів дійсно треба зібрати. Ми проговорюємо зміни до Конституції вже більш як рік з усіма фракціями, асоціаціями. Були й громадські слухання, проведено сотні годин обговорень у різних містах, а також онлайн, щоб люди могли висловити свою думку. До процесу долучалися міжнародні партнери, зокрема, представники Ради Європи. Тепер маємо попередній текст змін, який погоджено з усіма зацікавленими сторонами. Головне, щоб документ не був переобтяжений складними юридичними конструкціями, а був зрозумілий для всіх. Адже ми повинні отримати не тільки три сотні голосів у сесійній залі, а й підтримку суспільства.

— Розкажіть, будь ласка, про робочу групу, яка працює над змінами до Конституції в частині децентралізації. Чи є у вас всередині якісь дискусії? Якщо так, то чого вони стосуються?

— Дискусійні моменти є завжди. Багато чого вже пропрацьовано. Ми завершили обговорення у форматі робочої групи і переходимо до узгодження фінального тексту з фракціями. Дискусії в робочій групі були часом дуже гострі. Кожен висловлював свою думку. Хтось при ній і залишився, а хтось не міг стримати свої емоції та переходив на особистості. Але без цього неможливо прийняти такий необхідний державі закон. Майже в усіх нині є розуміння цього. Маємо листи про підтримку від Ради Європи, послів G7. І це свідчить, що ми правильно пройшли цей шлях, публічно обговоривши тему. Саме в цьому полягає консенсус, який, сподіваюсь, буде проголосовано 300 голосами «за» та дасть державі змогу розвиватися.

— На коли ви плануєте вийти з проектом змін до Основного Закону в сесійну залу?

— Нині складно говорити про дати. Але тільки-но будемо готові й розумітимемо, що всі фракції дадуть свої голоси й підтвердять фінальну версію змін до Конституції, буде публічно оголошено, якого місяця і дня питання розглядатиметься.

— Однією з найбільш обговорюваних змін у контексті запровадження реформи децентралізації є формування префектури. Свого часу ми мали плутанину зі старостами, коли люди на місцях не могли збагнути, які ж функції в старост і для чого вони потрібні. Чи проводилося якесь дослідження щодо нашої готовності до префектів?

— Із старостами ми розібралися. Вони працюють. У людей уже немає того антагонізму, всі розуміють їхні функції та призначення. Щодо префектів. У нас є підготовлений до другого читання Закон про місцеві державні адміністрації, прикінцевими положеннями якого передбачено зміни до Закону про місцеве самоврядування, що передбачають запровадження органу із забезпечення законності, схожого за функціоналом до інституту префектів. Для обласних рад це буде центральний орган виконавчої влади, визначений Кабміном, для районних — обласні державні адміністрації, для сільських, селищних, міських, районних у місті рад — районні державні адміністрації. Ця система має діяти до внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Ми це детально проговорювали в робочій групі з експертами, з асоціаціями органів місцевого самоврядування. Запрошували префекта з Франції, який ділився досвідом, як це працює в них. Були застереження, що «префект» (голова відповідної місцевої адміністрації) отримає повноваження, які колись забрали в прокуратури, і зможе, скажімо так, «влазити в гроші». Але головне завдання — збереження територіальної цілісності країни. Тобто орган територіальної громади, умовно кажучи, приймає рішення на своєму засіданні про відокремлення від України або про проголошення себе якимось округом, то «префектура» (орган із забезпечення законності) унеможливлює таке рішення. У «префекта» буде дуже важлива функція — він матиме повноваження невідкладно звернутися до суду і в судовому порядку скасувати такі рішення. Якби в нас раніше була префектура, то відокремлення Донбасу чи анексія Криму державою-агресором були б неможливі.

Те саме стосується і рішень органів місцевого самоврядування, в яких «префект» вбачатиме порушення Конституції чи законів — він матиме право звернутися до суду щодо їх скасування. Але префект точно не втручатиметься в питання, наприклад, закупівлі капусти для дитячого садочка за 120 гривень за кілограм. Ми це питання багато обговорювали з представниками асоціацій та керівниками міст, і вони тепер не заперечують проти префектів. Упевнений, що ми ухвалимо відповідний закон у наступному році і в нас буде достатньо правильно збалансована державна система.

— Ми багато говоримо про те, що влада переходить на місця, даємо громадянам право обирати свою владу, яка розв’язуватиме локальні, але актуальні проблеми. А як плануєте врегулювати питання з механізмами контролю за цією владою? Чи отримають люди такий інструмент?

— Разом із реформою люди отримують повноту влади. І мають право вимагати звітування обраної ними влади перед громадою.

— Вимагають?

— Звичайно! Хоча є й ті, хто саботує такі рішення. Депутати вже подали кілька законопроектів, які врегульовують підстави для звітування — в який термін, чому і як подавати звіт. Деякі ми вже обговорили на комітеті й вони готові до розгляду в залі Верховної Ради, але до них поки що не дійшла черга. Важливо унеможливити зловживання і не перетворити голову громади на заручника того, що він щодня повинен буде звітувати замість того, щоб виконувати свою роботу. Вперше в Україні влада отримала можливості якісно працювати для людей, які її обрали, працювати для громади. Тож вона має і звітувати перед громадою.

— Давайте на завершення проговоримо таке: коли ви як голова профільного комітету зможете сказати, що реформу децентралізації завершено? Що для цього має бути зроблено? І кілька слів про роботу і плани комітету.

— Передусім потрібно прийняти зміни до Основного Закону. Це буде ключовий момент, хоча ми вже пройшли дуже великий шлях. Після змін до Конституції необхідна корекція законодавства про місцеве самоврядування. Але то вже технічна робота.

Щодо комітету: ми працюємо прозоро і відкрито. Кожне засідання доступне на Ютубі й Фейс-буці. Ми перший модульний комітет, який отримав можливість і працює Paperless — за допомогою електронного документообігу. Усі документи депутати отримують в електронному вигляді, а це зберігає кошти платників податків. Ми суттєво просунулися в реалізації реформи децентралізації, змінили адміністративно-територіальний устрій субрегіонального рівня, запровадили адмінпроцедуру, вдосконалили Виборчий кодекс. Працюємо над змінами, які стосуються містобудування, а це складний законопроект. Наступним буде Житловий кодекс. Готуємося взятися за таку важку тематику як похоронна справа — щоб усунути корупцію, зробити так, щоб люди мали змогу бачити онлайн, на якому кладовищі є місця і скільки коштуватимуть відповідні послуги.

У наступному році плануємо ще багато позитивних реформ, тож певен, що в нас будуть причини порадіти. Сьогодні ж вітаю всіх із прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаю здоров’я! Щоб наступного року кожному громадянину не тільки жилося легше, а й з’явилося відчуття, що влада робить для нього речі, які змінюють життя в цій країні на краще. Упевнений, що війна на Донбасі завершиться, ми повернемо до наших теренів Крим. І кожна людина, незалежно від того, з Криму вона чи зі Львова, гордо зватиметься українцем.

— Дякую за розмову!

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.