Надавачі соціальних послуг, як це передбачено законом, повинні відповідати критеріям, затвердженим урядовою постановою від 03.03.2020 № 185 «Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг» та бути включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. У цьому реєстрі, який нині працює у тестовому режимі, міститься інформація стосовно понад трьох тисяч надавачів соціальних послуг, з яких понад 400 — надавачі недержавного сектору. Водночас обласними та Київською міською державними адміністраціями виявлено та встановлено факти надання послуг з проживання або утримання громадян похилого віку та осіб з інвалідністю з порушенням вимог законодавства. Так, викрито 822 надавачі соціальних послуг недержавного сектору, які здійснюють свою діяльність поза межами реєстру.

На слуху ще й досі перебуває жахлива історія з пожежею в приватному пансіонаті для громадян похилого віку, яка сталась у Харкові майже рік тому. Тоді внаслідок трагедії загинули 15 осіб, ще 11 — постраждали. Працював цей приватний будинок для людей похилого віку незаконно. Власне, за результатами перевірок, проведених у межах реагування на цю подію, було притягнуто до відповідальності 460 керівників надавачів соціальних послуг з проживання та посадових осіб за недотримання правил пожежної безпеки. А також направлено до адміністративних судів 25 позовних заяв щодо застосування заходів реагування. Крім того, органами Нацполіції було складено 69 адміністративних протоколів та розпочато 49 кримінальних проваджень через порушення законодавства, що регулює діяльність суб’єктів господарювання.

Водночас нині відсутні механізми державного контролю у сфері надання соціальних послуг, тож уряд запропонував вирішити це питання, підготувавши та внісши до парламенту законопроект «Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки» (№ 6119). Цим законопроектом, зокрема, пропонується визначити Національну соціальну сервісну службу суб’єктом державного контролю з питань соціальної підтримки. А місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, центри надання адміністративних послуг, надавачів соціальних послуг — об’єктами державного контролю.

Сам контроль пропонується здійснювати, зокрема, за допомогою планових та позапланових перевірок відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Додаткових витрат з бюджету для цього не потрібно, запевняють в уряді, адже він здійснюватиметься Національною соціальною сервісною службою (НССУ) в межах видатків, передбачених для його діяльності. Робота уповноважених посадових осіб Нацсоцслужби фінансуватиметься за рахунок позики Світового банку     № 8404-UA в межах проекту «Модернізація системи соціального захисту України». Крім того, передбачається, що сума коштів, яка повертатиметься до державного бюджету внаслідок здійснення державного контролю, перевищить суму видатків на утримання Національної соціальної сервісної служби.

Водночас, за результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство з питань запобігання корупції ідентифікувало у законопроекті корупціогенний фактор — необґрунтоване розширення дискреційних повноважень Національної соціальної сервісної служби України щодо визначення підприємців, стосовно яких здійснюватиметься державний контроль. Тобто, на думку експертів, законопроектом необґрунтовано розширено коло суб’єктів, які підлягають державному нагляду, а НССУ надано дискреційні повноваження визначати критерії належності юридичних (фізичних) осіб-підприємців до об’єктів вказаного контролю. Нині відповідно до Закону «Про соціальні послуги» критерії до діяльності надавачів соціальних послуг встановлює Кабінет Міністрів. Тож критерії до юридичних (фізичних) осіб-підприємців, які мають ознаки надання соціальних послуг та яких разом із надавачами соціальних послуг запропоновано віднести до об’єктів державного контролю, також повинен встановлювати Кабмін, наголосили в НАЗК.

У профільному Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зауважили, що законопроект може бути прийнятий за основу з дорученням комітету соцполітики під час підготовки документа до другого читання доопрацювати його з урахуванням застережень, висловлених НАЗК.