Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у порядку контролю розглянув, як виконується постанова Верховної Ради № 1192-ІХ «Про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності».

Народні депутати заслухали інформацію представників центральних органів виконавчої влади. Зокрема, заступник міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич повідомила, що електронна система охорони здоров’я є однією з найбільших електронних систем в Україні та містить інформацію про стан здоров’я понад 34 мільйонів пацієнтів. До системи долучені 5 тисяч закладів охорони здоров’я.

Станом на 1 грудня 2021 року електронними системами опрацьовано понад 4,6 мільйона медичних висновків про тимчасову непрацездатність та сформовано понад 3,4 мільйона електронних листків непрацездатності. У грудні 2021 року 93,8% від прийнятих на оплату листків непрацездатності становлять електронні листки непрацездатності.

Звітуючи про стан погашення заборгованості за «лікарняними» виплатами, перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик повідомив, що наявна прострочена заборгованість у розмірі майже 3 мільярдів гривень «буде повністю погашена до 4 січня 2022 року». За його словами, для погашення такої заборгованості з державного бюджету додатково виділено 1,75 мільярда гривень.

За підсумками розгляду питання щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності комітет взяв до відома інформацію Кабінету Міністрів та рекомендував уряду, Пенсійному фонду, Національній службі охорони здоров’я та Фонду соціального страхування України вжити заходів щодо прискорення розробки та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та усунути технічні проблеми та помилки у програмному забезпеченні з урахуванням пропозицій роботодавців.

Документ, що допоможе реформувати містобудівну діяльність

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроект щодо реформування сфери містобудівної діяльності.

Члени комітету розглянули підготовлений до другого читання проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», № 5655. Під час обговорення народні депутати зазначали, що прийняття законопроекту забезпечить реалізацію реформи державного регулювання у сфері містобудівної діяльності шляхом зниження корупційних ризиків при наданні адміністративних послуг, впровадження державної реєстрації прав у сфері містобудівної діяльності, публічності надання таких послуг, побудови прозорої та ефективної системи містобудівного контролю і державного містобудівного нагляду, застосування принципу альтернативності вибору органу з містобудівного контролю, посилення контролю за самочинним будівництвом виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, удосконалення норм про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, а також створить підґрунтя для усунення корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності, сприятиме покращенню інвестиційного клімату та вплине на розвиток будівництва в цілому.

Положеннями доопрацьованого проекту передбачено розширення функціоналу Реєстру будівельної діяльності, удосконалення процедури отримання містобудівних умов та обмежень, ліцензування господарської діяльності з будівництва, запровадження нового формату здійснення містобудівного нагляду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері архітектури та містобудування, посилення ролі відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг) у сфері архітектури, а також порядку накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.

Підготовку законопроекту до другого читання забезпечено підкомітетом з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, ліцензування і страхування у будівництві.

Особливості переговорної процедури закупівлі для окремих енергетичних об’єктів

Комітет з питань економічного розвитку рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні та цілому законопроект щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі.
Комітет з питань економічного розвитку розглянув підготовлений до другого читання проект закону «Про внесення змін до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі», № 6273.

Законопроект передбачає, що до 1 жовтня 2022 року шляхом застосування переговорної процедури здійснюється закупівля робіт (у тому числі, супровідних до цих робіт товарів та послуг), необхідних для: забезпечення будівництва Дністровської ГАЕС; ремонту чи реконструкції компресорних станцій «Диканька», «Долина-2», «Бердичів», «Красилів», «Комарно», «Ужгород» та інших, які передбачають ремонти із заміною існуючих газотурбінних двигунів на більш сучасні. При цьому пропонується вказати вичерпний список компресорних станцій, ремонт, модернізація чи реконструкція яких можуть здійснюватися шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.

Під час підготовки законопроекту до другого читання народними депутатами було подано 87 поправок, із яких пропонується врахувати повністю 10, частково і редакційно — 10, відхилити — 67 поправок.

Зокрема, назву законопроекту пропонується викласти у такій редакції: «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі для окремих об’єктів енергетичної галузі».

Крім того, пропонується дозволити внесення істотних змін до всіх договорів про закупівлю, якщо після укладення договорів, строк виконання яких перевищує три роки, у замовника виникла необхідність перегляду та перезатвердження проектної документації на такі роботи. За результатами перезатвердження документації вартість договору про закупівлю робіт може бути збільшена (на суму, що не перевищує загалом 50% початкової вартості такого договору про закупівлю) або зменшена.

За повідомленням Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.