Під час акції «Скажи Путіну НІ!/Say NO to Putin».

До участі в ній долучилися кілька сотень людей із українськими прапорами та гаслами проти агресії Росії. Ініціаторами події виступили громадські організації «Рух опору капітуляції» та «Вільні Люди». «На жаль, зло не спить на свята. Путін хоче втопити в крові Казахстан, а 10 січня — примусити Україну до капітуляції. Для цього він тримає на нашому кордоні 100-тисячну орду», — йдеться в заяві організаторів.

Акції із закликом до світових лідерів сказати «ні» президенту Росії Володимиру Путіну та його імперській політиці відбулися у містах України та за її межами.

Нагадаємо: в грудні минулого року російська влада, зібравши на кордонах з Україною 100-тисячну армію, висунула західному світові, й передусім Сполученим Штатам, завідомо не виконуваний ультиматум. Серед його умов не лише вето на вступ України до НАТО та гарантія того, що Києву не постачатимуть летальну зброю, а й навіть обмеження обороноздатності країн, які вступили до Альянсу після 1997 року.

Мова про держави Центральної та Східної Європи, які раніше належали до Організації Варшавського договору. Що пропонує Кремль взамін — не повідомлялося.

Звичайно, такі вимоги (та ще й оголошені з порушенням усталених дипломатичних традицій переговорного процесу — на сайті МЗС РФ) неможливо виконати, навіть якщо б у Білому домі дуже цього захотіли. По-перше, російський ультиматум суперечить статуту НАТО, яким закріплено право будь-якої країни претендувати на членство в Альянсі, і жодна третя країна не має права їй перешкоджати. А рішення про вступ приймається виключно державами-членами. По-друге, Кремль підкреслено прагне вирішувати питання «гарантій своєї безпеки» з Вашингтоном, оминаючи не лише Київ, а й Брюссель. Це вже викликало обурення двох столиць.

Так, у своєму блозі, оприлюдненому за день до перемовин у Женеві, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель написав: «Нічого не може обговорюватись про безпеку в Європі без європейців». «Крім того, не може бути жодних обмежень незалежності України чи її права визначати свій зовнішньополітичний вибір. І, звичайно, будь-які дискусії про Україну вимагають присутності України за столом переговорів», — зазначив глава дипломатії Євросоюзу. Боррель наголосив, що Росія є стороною конфлікту в Україні, а не посередником, як вона часто стверджує.

Свою думку перед початком переговорів висловив і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Час називати речі своїми іменами. Путін вимагає від США, НАТО та ЄС визнати сферу впливу Росії, до якої належали би суверенні сусідні держави. Але холодна війна давно завершилася, а разом із нею — сфери впливу. Вимоги Путіна неправомірні та загрожують міжнародному миру і безпеці» — написав
Д. Кулеба у Твіттері.

До речі, паралельно з переговорами в Женеві у Брюсселі учора відбулося засідання Комісії Україна — НАТО, українську сторону на якому представила віце-прем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Жорстко з приводу агресивних прагнень Кремля висловився і держсекретар США Ентоні Блінкен. Він заявив, що є два шляхи вирішення російсько-українського конфлікту. «Шлях діалогу та дипломатії, щоб врегулювати наші розбіжності та уникнути конфронтації, і шлях конфронтації та серйозних наслідків для Росії, якщо вона відновить свою агресію», — написав держсекретар.

Між тим агентство АР вказало, що напередодні переговорів з Росією американські посадовці висловили можливість поступової зміни рішень щодо майбутніх стратегічних позицій США в Європі, але водночас вони пригрозили РФ наджорсткими санкціями в разі вторгнення в Україну.

Співрозмовники агентства заявили, що адміністрація Байдена буде відкрита у переговорах з Росією щодо скорочення можливого майбутнього розгортання наступальних ракет в Україні та накладення обмежень на військові навчання США і НАТО у Східній Європі. Але вони наголосили, що будь-які домовленості залежатимуть від того, чи Росія зніме загрози для України, і що жодні рішення не прийматимуть без згоди України чи НАТО. Вони також заявили, що США в жодному разі не будуть скорочувати свою військову присутність або військовий арсенал у Східній Європі, як того вимагає Росія.

На момент верстки номера переговори у Женеві ще тривали. Американську сторону очолила заступниця держсекретаря Венді Шерман, а російську — заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков.


На знімку: під час акції «Скажи Путіну НІ!/Say NO to Putin», що відбулася на Михайлівській площі в Києві.

Фото Укрінформ.