Так сталося, що коли автобус із породіллю під’їхав до цієї медичної установи, двері у приймальному відділенні були зачиненими. Доки чоловік Юрій у розпачі стукав у всі вікна і двері, в Христини розпочалися пологи.

Оскільки в салоні автомобіля окрім 15-річного сина Юрія нікого більше не було, то допомагати матері взявся саме він.

«Уже в Луцьку, на мості біля супермаркету «Там-Там», а це кілометри за два від перинатального центру, у мене відійшли води. Чоловік зателефонував на «103», щоб вони повідомили в перинатальний центр, аби там уже були готові мене прийняти. Але на «103» сказали, що не мають із ними зв’язку! Це просто неподобство. Бо дитині у 15 років приймати пологи в матері — це ж може стати психологічною травмою на все життя. Ми приїхали до медичної установи, і поки чоловік бігав і стукав у зачинені двері, старший син допоміг мені роздягнутися та на передньому сидінні у бусі прийняв голівку братика у свої руки. У нього очі були квадратні: «Що робити?» — питав мене постійно. Потім вийшли плечики дитини, і коли чоловік прийшов, то фактично підхопив сина на руки. Тоді на мій крик прибігла лікарка-інтерн. Вона не розгубилася і почала нам допомагати. Вона велика молодець!» — розповідає Христина.

Лікарку-інтерна, яка першою прийшла на допомогу породіллі, звати Наталія Мороз. Коли Юрій із дружиною і дітками після виписки йшли до свого авто, то знову зустріли Наталію. Подякували їй і сфотографувалися на згадку (на знімку вгорі).

У сім’ї Юрія і Христини ЖУКІВ — шестеро дітей. Найстаршому з них Юрію, який допоміг мамі при пологах і першим побачив свого новонародженого братика, у березні буде 16 років. Він навчається у військовому ліцеї імені Небесної Сотні в Луцьку. Також у сім’ї Жуків підростають 11-літні двійнята Богданка і Данилко, 8-річний Станіслав, 5-літній Назарчик. Найменшенького, народженого 31 грудня 2021-го, назвали Захарієм. До речі, народився він величеньким, заважив 3930 грамів.

Отже ця новорічна історія закінчилася благополучно. Подають її переважно в рожевих тонах. Справді, що стосується лікаря-інтерна Наталії Мороз, то діяла вона професійно і вміло. З неї вийде хороший спеціаліст. Але чому виникла така екстрена ситуація? Її могло не статися, якби служба екстреної медичної допомоги «103» завчасно повідомила перинатальний центр про породіллю, у якої вже почалися перейми. І чому були закриті двері у перинатальному центрі? Чи не почали там уже святкувати Новий рік? З усім цим повинні розібратися у Міністерстві охорони здоров’я.

Щодо юного ліцеїста, то він у цей відповідальний момент повівся як справжній чоловік. До речі, його батьки теж люди мужні. Вони побралися на Майдані Незалежності під час помаранчевої революції. Батько Юрій захищав Україну на сході, був поранений.

Луцьк.


На знімку: щаслива родина з маленьким синочком і братиком Захарчиком збирається додому в славне місто Володимир.

Фото з видання «Вісник і К».