Формально їх не стало понад рік тому, але три чверті з них досі продовжують фігурувати в різноманітних державних реєстрах та обліках, збиваючи люд з пантелику. І скільки ці «невмирущі» контори залишатимуться в такому вигляді, ніхто не може прогнозувати.

Папери «їсти не просять»

— Щоб зняти установу з обліку, в неї повинні бути закриті рахунки, сплачені працівникам зарплати тощо. Ліквідаційні комісії мають надати з цього приводу всі документи, які ще належить перевірити. Відтак рішення про припинення цих юридичних осіб є, але самого припинення поки що немає. Податківці намагаються максимально це прискорити, але не поспішають у ліквідаційних комісіях. Там міркують, що папери «їсти не просять», витрат на утримання комісій немає, тож і потреба чимшвидше завершувати справу нібито відсутня, — пояснює виконувач обов’язків начальника головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та Севастополі Ігор Клим (на знімку).

З-поміж «невмирущих» РДА та райрад краю багато таких, які влилися до складу Херсонського району — одного з п’яти в області. Ось що з приводу затягування з ліквідацією розповів власкору «Голосу України» голова Херсонської РДА Михайло Линецький: «Формування Херсонського району завершилося тільки в квітні минулого року, одним з останніх в Україні. Відповідно роботу з ліквідації «укрупнених» Білозерського та Олешківського районів почали лише в травні. До того ж завершенню ліквідації в тих-таки Олешках перешкоджають невирішені питання щодо фінансових зобов’язань перед підрядниками, а також кілька судових процесів із вивільненими працівниками. Все-таки сподіваюся, що в березні цього року проблему вирішимо».

Якщо поглянути глибше

Власне кажучи, в мешканців Херсонщини є сумніви стосовно доцільності існування й «нових» районів як таких. Адже в них — ані повноважень, ані майна, а бюджети є не більш як «бюджетами проїдання».

Не дивно, що й прості обивателі, й експерти дедалі частіше порушують питання: а для чого взагалі існують ті районні чиновники, котрі не мають жодних повноважень і ніякої відповідальної роботи не виконують, а натомість отримують добру платню «за ніщо»? Чималі гроші фактично за-брали в територіальних громад, які вже напевно знайшли б можливість інвестувати їх у соціальні проекти, розвиток інфраструктури тощо. Доцільність існування таких утворень поставили під сумнів, зокрема, учасники круглого столу з проблем децентралізації, організованого Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень».

Ось цитата з виступу під час засідання круглого столу депутата Херсонської облради Дмитра Бутрія: «Стара управлінська система в Україні справді не відповідала ні реаліям сьогодення, ні розвитку держави, ні міжнародним хартіям. Але й районні ради сьогодні — це атавізм, який не несе жодного економічного, корисного навантаження. Зарплату їх працівники отримують ні за що. Я сам починав із депутата сільради, і зі свого практичного досвіду бачу: райрада — це непотрібний посередник, який просто проїдає фінансові ресурси. Тим часом безпосередньо у громадах гостро не вистачає кваліфікованих управлінських кадрів».

Факт

Приміром, бюджет Каховського району області на 2022 рік (дані фінвідділу тамтешньої РДА). Усіх доходів — 2 мільйони 8 тисяч гривень. З них на оплату праці співробітників апарату — 1,93 мільйона гривень. На енергоносії — ще 60 тисяч гривень (вони дорожчають, тому й більше може знадобитися). Ще 20 тисяч гривень — інші витрати. У «сухому залишку» нічого!

Херсонська область.

Фото автора.