Часто в людних місцях та громадському транспорті висять плакати із закликами допомогти зібрати гроші на лікування хворим дітям. Зазначені суми, які потрібні для спасіння життя, часом — захмарні. Укол чи операція можуть коштувати кілька мільйонів — вартість не однієї квартири у столиці. Це непідйомні кошти для звичайної родини. Та й прості люди, які живуть від зарплати до зарплати, не мають можливості допомогти і ніяковіють, читаючи такі заклики. Ще більше почуття провини викликають рекламні ролики, де діти стогнуть, плачуть і просять їх врятувати... Чому б при Міністерстві охорони здоров’я не створити державний фонд, який би адресно допомагав тяжкохворим дітям? Щоб страждання дітей не знімали в рекламі...

Київ.