Кулінарне надбання презентують Інна Данильченко,Світлана Листюк і Світлана Буланова.
Останнім часом книжковий фонд області постійно збагачується солідними, яскравими й унікальними виданнями.
Так, мистецька бібліотека краю поповнилася кольоровим альбомом-довідником «Барви степу», в якому представлено творчий доробок понад шістдесяти майстрів живопису, графіки, скульптури, кераміки та декоративно-прикладного мистецтва — з 60-х років минулого століття і до сьогодні.
Яскраве мистецьке видання презентували у відділі мистецтв ОУНБ імені Дмитра Чижевського, працівники якої взяли активну участь у його підготовці. У книжці репрезентовано творчий доробок понад шістдесяти митців — представників живопису, графіки, скульптури, майстрів декоративно-прикладного, монументального і театрального мистецтва. Серед них такі відомі майстри, як Борис і Юрій Вінтенки, Володимир та Любов Кір’янови, Сергій та Анатолій Шаповалови, Михайло та Андрій Надєждіни, Фелікс Полонський, Валерій Давидов, Володимир Волохов, Андрій Ліпатов, Віктор Френчко, Федір Лагно та багато інших.
Також представлено історію творчого розвитку регіону, зокрема — і в контексті діяльності обласної спілки художників. Довідник знайомить читачів з історією формування в краї професійних мистецьких об’єднань, з роботою художньо-виробничих майстерень та найяскравішими подіями, які стали символами мистецького відродження краю.
«Це багаторічна робота, яку можна презентувати не тільки на рівні області чи України, а й на міжнародному рівні», — підкреслила директор бібліотеки, член редакційної групи Валентина Животовська.
«Я можу стверджувати, що кіровоградські художники — це не провінція. Це художники, які стоять в одному ряду з усім нашим образотворчим мистецтвом», — зазначив під час презентації мистецтвознавець, заслужений журналіст України, лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені О. Осмьоркіна Броніслав Куманський.
Альбом видано українською та англійською мовами поліграфічним підприємством «Поліум».
Презентували «Смачну Кpопивниччину»
До кулінарної збірки «Смачна Кропивниччина» упорядники зібрали понад двісті рецептів автентичних страв, зафіксованих під час експедицій етнографічного проекту «Баба Єлька» селами області.
«Нам важко зробити висновки про те, що може бути гастрономічним брендом Кіровоградщини, проте вже нині на основі польових досліджень ми можемо стверджувати про любов жителів нашої області до капусняку, буряків та кваснини, — розповіла упорядниця збірки, редактор «Нової газети», співзасновниця проекту Інна Данильченко. — А ще наша команда пишається тим, що ми вперше фіксуємо у друкованому виданні топонім «Кропивниччина», нагадуючи у такий спосіб громаді й Україні, що час попрощатися із неактуальною назвою «Кіровоградщина».
Водночас, за словами І. Данильченко, запропоноване гастрономічне дослідження важко назвати вичерпним, адже «Баба Єлька» побувала лише у 80 селах, а їх у краї майже дві тисячі.
Презентація збірки автентичних рецептів «Смачна Кропивниччина» відбулася в етнолабораторії «Баба Єлька» у форматі прес-дегустації. Учасники зустрічі мали нагоду не лише поспілкуватися з командою, яка працювала над збіркою (редакція «Нової газети» та колектив ГО «Баба Єлька»), а й дегустувати страви, представлені в унікальному виданні і приготовані шеф-кухарем Василем Дерев’янком.
Кулінар запропонував гостям вафлі з паштетом із плавленої гречки (основа інтерпретації — страва Олени Белінської з Новомиргорода), мільфей із цибулі з мусом із бринзи (на основі рецепту цибуляників Любові Ремез із села Підвисоке), печену картопля з салом і вареним буряком та салат із буряка, крем-сиру і мусу з чорносливу, поданого на хлібцях.
«Радію, що команді «Баби Єльки» вдалося втілити ідею і розповісти світові про гастрономічну унікальність нашої області, — зазначив під час презентації голова обласної ради Сергій Шульга. — Треба, щоб книжку «Смачна Кропивниччина» побачило і прочитало якомога більше людей».
П’ять екземплярів книжки посадовець придбав, щоб подарувати народним депутатам від області.
Кошти на видання команда «Баби Єльки» зібрала у рамках краудфандингової кампанії за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи EU4USociety. Книжка вийшла друком у видавництві «Їжак».
Трохи раніше в лікарні Святого Луки (засновник — заслужений лікар України Григорій Урсол) презентували ще одне унікальне, цього разу документальне видання «Святитель Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський:
«Я полюбив страждання», яке є повною копією книжки, написаної грецьким архімандритом Нектарієм Антонопулосом.
Оскільки основою книжки є автобіографія святителя Луки, вона видана мовою оригіналу. Автобіографія проілюстрована фотографіями, які зібрав, підписав і зробив коментарі отець Нектарій. Переклад із грецької Марини Дмитрусенко. Вийшла книжка у видавництві «Імекс ЛТД».
Видання розповсюджено в медичних бібліотеках та бібліотеках вищих навчальних медичних закладів.
Книжки вийшли накладом по 500 примірників.
Довідково
Валентин Войно-Ясенецький народився в 1877 році в Керчі, помер у 1961-му в Сімферополі. Закінчив художню школу, але згодом обрав медицину. 1898 року вступив до Київського університету на медичний факультет, щоб стати, як він сам казав, земським, мужицьким лікарем, щоб все життя лікувати простих людей.
Насправді ж Войно-Ясенецький став не лише знаменитим лікарем-хірургом, а й відомим ученим, просвітителем. У своїх наукових працях ділився досвідом лікування різних захворювань. За цими роботами навчаються в медичних закладах, ними послуговуються цілі покоління його колег-послідовників.
Як просвітитель Валентин Войно-Ясенецький переконував, що людина потребує лікування не тільки тіла, а й душі. В 1923-му був пострижений у монахи під іменем Лука. Відтоді пережив період активних репресій щодо себе, арештів і заслань.
Коли розпочалася Друга світова війна, перебуваючи в засланні, надіслав листа Сталіну з проханням дозволити лікувати поранених, а визначений йому термін покарання готовий відбути після перемоги. Войно-Ясенецького призначили головним хірургом евакуаційного госпіталю.
1942 року отець Лука зведений у сан архієпископа.
У повоєнні роки продовжував працювати над науковими роботами, з пам’яті записувати свій хірургічний досвід. За роботи «Нариси гнійної хірургії» та «Пізні резекції при інфікованих вогнепальних пораненнях суглобів» удостоєний Сталінських премій.
1995 року синод Української православної церкви зарахував архієпископа Сімферопольського і Кримського Луку до лику святих.
Фото зі сторінки «Баби Єльки» у Фейсбуці.
