Про це заявив Президент США Джо Байден під час недавньої прес-конференції. Причиною він назвав те, що Київ досі не виконав усі необхідні для вступу до Альянсу вимоги. Крім того, за словами глави Білого дому, це пов’язано з тим, що Україні ще належить виконати багато роботи в області демократії. При цьому Джо Байден не виключив можливості вступу України до блоку в майбутньому. Також президент США нагадав, що для вступу країни в НАТО потрібна підтримка всіх його членів. Водночас головною темою міжнародного порядку денного став можливий наступ Росії на Україну.

«Росія буде притягнута до відповідальності, якщо вона вторгнеться, і це залежить від того, що вона зробить», — зауважив Джо Байден під час прес-конференції за підсумками року свого перебування на чолі США, повідомляє Укрінформ.

Джо Байден зазначив, що «невелике вторгнення» з боку Росії спричинить меншу реакцію. Однак, за його словами, якщо РФ вдасться до наступу, який вона може реалізувати з поточною кількістю сил уздовж українського кордону, «це буде катастрофою для Росії». Зокрема, російські банки, не зможуть здійснювати операції з доларами. Крім того, Байден дав зрозуміти, що США не виключають введення обмежень проти енергетичного сектору РФ. «Всі кажуть про те, що Росія контролює постачання енергоносіїв, які споживає Європа. І що? Те, що вони заробляють, становить приблизно 45% від їхньої економіки. Тож, я не думаю, що тут йдеться про вулицю з одностороннім рухом», — наголосив Байден.

Крім того, глава Білого дому зауважив, що США, а також союзники й партнери «готові виставити серйозну ціну і створити значні наслідки для РФ та російської економіки». Паралельно у відповідь на агресію РФ будуть посилені союзники по НАТО на східному фланзі, а також збільшено оборонну підтримку України.

«Я вже відправив українцям сучасну техніку, оборонне обладнання на суму понад 600 мільйонів доларів», — розповів Джо Байден. Він зауважив, що це суттєво підвищить вартість для Росії в плані фізичних втрат у разі вторгнення. Отже, зазначив Президент США, Росія має чіткий вибір: або деескалація і дипломатія, або ж конфронтація та наслідки.

Водночас сенатор-республіканець Роберт Портман, який днями побував в Україні в складі двопартійної делегації Конгресу, дорікнув Президенту США за його спробу визначити різні рівні конфлікту, а відтак — і різну реакцію на них. «Я глибоко стурбований заявою Джо Байдена, який натякає на те, що російська агресія може бути просто «невеликим вторгненням». Це неправильний погляд на цю загрозу. Будь-яке військове вторгнення Росії в Україну слід розглядати як важливе, що може дестабілізувати Україну та Європу. Європейський Союз повинен провести відвертий діалог з Росією та шукати політичного вирішення напруженості навколо України», — підкреслив сенатор.

А Президент Франції Еммануель Макрон, виступаючи днями в Європарламенті (на знімку), заявив, що ЄС повинен провести відвертий діалог з Росією та шукати політичного вирішення напруженості навколо України. За його словами, Париж з Берліном хочуть продовжити пошук політичної відповіді на напруженість навколо України у Нормандському форматі.

У тій само промові Е. Макрон закликав країни ЄС також визначити між собою «новий порядок стабільності та безпеки», який вони потім обговорюватимуть з Москвою. Макрон додав, що блок повинен створити становище, яке б переконувало, що «його можна поважати», зокрема, переконавшись, що ЄС не надто залежить від Росії у секторі енергопостачання, інформує «Європейська правда» з посиланням на Reutars.

Європа має унеможливити газовий шантаж

Тему енергетичної залежності Європи від Росії услід за Джо Байденом та Еммануелем Макроном підхопили й прем’єр-міністри Польщі та Латвії Матеуш Моравецький і Кріш’яніс Каріньш. Під час спільної прес-конференції вони заявили, що країни НАТО не повинні піддаватися на шантаж і погрози з боку Росії, тож Німеччина має заблокувати введення в дію газопроводу «Північний потік-2», передає Укрінформ.

Як підкреслив Моравецький, тиск з боку Росії збільшується, відтак спільна позиція Заходу на ситуацію навколо України і те, що відбувається на східному фланзі НАТО, має бути рішучою. «Не може бути поступок НАТО на погрози і шантаж з боку Росії. Тому потрібно рішуче підкреслити, що наша позиція є однозначною: ми не погоджуємося на шантаж, зокрема газовий, який з’явився разом з будівництвом «Північного потоку-2», — наголосив Моравецький. За його словами, зараз критичний момент в історії з точки зору реалізації цього проекту. «Голос Латвії, голос Польщі однозначний: цей газопровід не повинен бути зміцненням арсеналу шантажу в руках президента Росії», — підсумував польський прем’єр.

Не словом, а зброєю

Тим часом багато українських партнерів уже заявили про готовність зміцнити збройний арсенал ЗСУ. Так, держави Балтії отримали згоду США на передачу Україні американської зброї. Про це з посиланням на власні джерела в Державному департаменті США пише Reuters. «Погодження дозволить Естонії передати Україні протитанкові системи «Джавелін», а Литва зможе надіслати ракети «Стінгер», — стверджує агентство.

А міністр оборони Великої Британії Бен Воллес не виключив, що його країна збільшить кількість зброї, яку передасть незабаром Україні. В інтерв’ю The Daily Mail він, зокрема, заявив: «Я продовжу ретельно стежити за необхідністю розширення обсягу постачання оборонної зброї до України. Я не виключаю нічого, що могло б допомогти самообороні України». За його словами, Британія вже надіслала до України дві тисячі протитанкових гранатометів. «Об’єднане королівство рішуче налаштоване стояти пліч-о-пліч з Україною, підтримувати її суверенітет та спільні інтереси. Ми вже вісім років допомагаємо їм розбудовувати оборонні можливості й вирішили збільшити цю допомогу на тлі російської агресії», — зазначив міністр.

Про намір допомогти Києву з військовим обладнанням заявила й Чехія. Міністр оборони країни Яна Чернохова запевнила, що новий чеський уряд хоче допомогти Україні на тлі можливої ескалації з боку Росії.

Про продовження допомоги заявив і Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. За його словами, Оттава продовжить військову тренувальну місію в Україні UNIFIER. Про це йдеться у мандаті, переданому прем’єром Канади Джастіном Трюдо міністру оборони Аніті Ананд. Нагадаємо, в рамках операції UNIFIER в Україні перебуває майже 200 канадських військових. Вони знаходяться на різних локаціях у Центральній та Західній Україні, а штаб-квартира — в Яворові.

Із цих заяв та конкретних кроків багатьох урядів видно, що Захід всерйоз стурбований ситуацією, яка склалася на українських кордонах, й мова йде не лише про безпеку нашої держави. Схоже, в багатьох столицях врешті усвідомили, що нині боротьба точиться за безпеку всього континенту.

Фото з сайту multimedia.europarl.europa.eu