Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА

Кабінет Міністрів розробляє законопроект щодо реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, метою якого є вдосконалення механізму реалізації батьками дитини права на такі відпустки без дискримінації, а також підтримка сім’ї та формування відповідального материнства та батьківства.

У контексті адаптації українського законодавства до законодавства ЄС автори документа звертають увагу, що Директива Ради ЄС про впровадження переглянутої Рамкової угоди щодо батьківської відпустки надає працюючим чоловікам і жінкам індивідуальне право на відпустку для догляду за дитиною до встановленого віку. Проте наше законодавство визначає, що відпустка для догляду за дитиною надається лише одному з батьків дитини. Отже, право кожного з них на відпустку обмежене правом іншого, тож для його реалізації необхідно пред’являти довідки з місця роботи матері чи батька про те, що він або вона не перебувають у такій відпустці.

Крім того, іноді соціальну відпустку складно отримати й одиноким матерям, адже законодавство про працю не містить визначення терміну «одинока мати/батько», та категорії осіб, які до неї належать. При цьому достатність та достовірність документів про підтвердження права на зазначену відпустку визначаються роботодавцями самостійно, що призводить до зловживань з їхнього боку. Також реалізація права на зазначену відпустку ускладнюється, коли батько дитини є самозайнятою особою, фізичною особою — підприємцем чи працює на умовах неоформленої зайнятості.

Схожі обмеження стосуються й надання додаткової відпустки. Наприклад, якщо одинока мати має двох дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, то їй належить 17 календарних днів додаткової відпустки за двома підставами. Проте на сьогодні реалізація цього права унеможливлюється навіть за однією підставою, оскільки, крім статусу «одинокої матері», їй треба підтвердити невикористання такої відпустки батьком дитини.

Водночас у Директораті розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економки звертають увагу, що Рада ЄС у 2022 році планує затвердити нову директиву про збалансованість службових та сімейних обов’язків для батьків і опікунів, яка встановить мінімальні вимоги щодо рівності між чоловіками й жінками з точки зору можливостей на ринку праці та ставлення на роботі шляхом сприяння узгодженню службових і сімейних обов’язків для працівників, які є батьками чи опікунами.

Необхідність розробки цієї законодавчої ініціативи також пов’язана із зобов’язаннями українського уряду в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц», зокрема, щодо реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, що сприятиме збільшенню частки чоловіків, які користуються відпусткою з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Цьому сприятиме й те, що пропоновані зміни передбачають можливість одночасного використання батьками такої відпустки.

Ще однією метою законопроекту є необхідність реформування порядку та умов надання батьківської відпустки. На думку Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки, спірними є питання щодо правомірності в окремих випадках надання соціальної відпустки за кількома підставами, зокрема, наприклад, коли одинокі мати чи батько є водночас опікунами своєї дитини або усиновителями. Чимало питань викликає й наявність права на таку відпустку в разі звільнення працівника та укладення ним іншого трудового договору в межах одного бюджетного року, оскільки така соціальна відпустка на відміну від щорічної надається за календарний рік, а не робочий.

Для врегулювання проблемних питань законопроектом пропонується передбачити індивідуальне право кожного з батьків дитини на безперешкодне (не обмежене зовнішніми обставинами) отримання соціальних відпусток.

Використання такого права та період його реалізації має визначатися на розсуд батьків. Проект закону містить визначення терміна «одинока мати/батько» та вичерпний перелік категорій осіб, які до них належать.

Правом на відпустку для догляду за дитиною пропонується наділити «законних представників дитини, разом з якими вона проживає», замість невизначеного терміна «інші родичі дитини». Адже на практиці непоодинокими є випадки, коли через відсутність визначення терміна «інші родичі» та переліку документів на підтвердження фактичного догляду за дитиною працівникам відмовляють у праві на таку відпустку.

Законопроектом також визначається право бабусі, дідуся чи законного представника дитини на відпустку для догляду за дитиною, яка є сиротою, позбавлена батьківського піклування та/або мати чи батько якої є одинокими.

На думку авторів законопроекту, його ухвалення матиме позитивний вплив на ринок праці, сприятиме законодавчому забезпеченню рівних умов і можливостей для реалізації батьками своїх обов’язків щодо виховання дітей та умов для належного поєднання ними сімейних і трудових обов’язків, вдосконаленню механізму реалізації батьками дитини права на соціальні відпустки та збільшенню частки чоловіків, які користуються відпусткою для догляду за дитиною.